Плюс 30% до платіжки за воду і до 50% – за тепло: як українців змусять платити і за себе, і за сусіда

Українцям доведеться платити за комуналку ще більше. В кінці минулого місяця вступила в силу «Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг».

Якщо говорити простіше – Мінрегіон придумав як примусити мешканців багатоповерхівок платити за так званий «небаланс», тобто, «зайві» воду і тепло, які пішли в будинок, але не зафіксовані квартирними лічильниками. Це можуть бути, наприклад, втрати води через діряві труби в під’їзді або тепло, яке йде на обігрів «вулиці», пише Страна.

Нова методика – частина нормативки до закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», прийнятого парламентом в 2017 р.

Постачальники послуг відреагували на нові можливості блискавично. «Київводоканал», наприклад, вже попередив жителів столиці, що з лютого змінюються принципи нарахування за воду і водовідведення. Загальна схема буде виглядати так: компанія вирахує різницю між показаннями загальнобудинкового і квартирних лічильників. І цю різницю поділять на всіх мешканців. Якщо квартирні лічильники є у всіх – то «зайве» розкидають пропорційно обсягу споживання (чим більший основний рахунок на воду, тим вища і плата за надлишки). Тим, у кого лічильників немає, нарахують з розрахунку на кожного мешканця.

«Іншими словами, нас тепер цікавить тільки будинковий лічильник. З нього повинно бути сплачено, а якщо показання будинкового та квартирних лічильників не збігаються – різницю платять мешканці», – пояснив глава «Житомирводоканалу» Андрій Нікітін.

Це ж правило взяли на озброєння і тепловики. У підсумку, як підрахував співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, платіжки на воду і тепло можуть зрости до 20-25%. «Але там дуже багато нюансів», – попередив Марунич.

«Страна» розбиралася як українці будуть платити за «зайві» воду і тепло.

Будинковий тариф

Нова методика – це об’ємний талмуд, нашпигований триповерховими формулами. Але всі їх можна скласти в кілька нескладних схем, які, в принципі, вже прописали в «Київводоканалі».

По-перше, тепер постачальники мають право отримати гроші за весь будинок, і їх, власне, не цікавить, який обсяг води або тепла пішов в квартири, а який – загубився по дорозі.

По-друге, «зайві» воду і тепло (різниця між показниками будинкового та квартирних лічильників) ділитимуть на всіх мешканців. Якщо будинок повністю обладнаний квартирними приладами обліку, то поділять за формулою: хто більше спожив за своїм лічильником, той більше оплачує і надлишків. Для тих, у кого лічильників немає, формула інша – нарахують на кожного, хто користується послугою. Варто зазначити, що мова йде не про воду на прибирання сходової площадки або опалення під’їзду. За них українці вже і так платять – в тарифі за комунальне обслуговування будинку та прибудинкової території.

Доплачувати доведеться за втрати, які можуть взятися звідки завгодно.

«По воді найпоширеніші втрати – це витік через труби (що особливо актуально для старих будинків) і експерименти з квартирними лічильниками, коли мешканці ставлять на них магніти, щоб зменшити показники у своїй квартирі. Але в будинковому обліку утворюється "нічийний" надлишок », – пояснив Нікітін.

За його словами, чим більше квартир обладнано квартирними лічильниками, тим нижчі загальнобудинкові втрати.

«Якщо 100% квартир з приладами обліку, втрати – 1-5% в місяць. Якщо тільки 75% – то можуть доходити до 20-30%. Тому людям зараз вигідніше ставити лічильники за свої гроші, ніж переплачувати. Адже в середньому людина споживає за лічильником 4 куба, а без лічильника йому можуть нарахувати і за 60 кубів », – розповів Нікітін.

Тобто, якщо взяти середньостатистичний будинок на 100 квартир, де лічильники є не у всіх, виходить, що середнє споживання води в місяць буде близько 1600 кубів (за 16 кубів на сім’ю з 4 чоловік). 30% втрат – це 480 кубів. У Києві куб холодної води коштує близько 16,7 грн. Всього виходить трохи більше 8 тис. грн. або по 80 грн. з квартири.

По теплу і гарячій воді втрати можуть бути ще більші – до 50%. Адже більшість українських багатоповерхівок, м’яко кажучи, не енергоефективні. Картинки з тепловізорів, на яких буквально світяться вікна в під’їздах і стіни будинків – це норма для левової частки старого житлового фонду. І тепер оплачувати все це українцям доведеться зі своєї кишені. Якщо зараз людям приходять платіжки за опалення середньостатистичної "двушки" по 2-3 тис. грн. в місяць, то з лютого може бути ще на 600-1000 грн. більше.

За задумом влади, «нові правила будуть стимулювати людей створювати ОСББ, скидатися і за свій рахунок ремонтувати діряві труби, утеплювати будинки, в загальному, підвищувати енергоефективність. Тільки так вони зможуть мінімізувати втрати, іншого способу немає», – каже Дмитро Марунич.

«У старій версії закону про ОСББ було передбачено, що держава бере участь в останньому капітальному ремонті, перед тим, як передати будинок на баланс мешканцям. Але в останньому варіанті цю норму прибрали. Дійсно мешканцям доведеться латати діри за свій рахунок, а це колосальні гроші, або ж переплачувати за воду і тепло з кожним роком все більше і більше, адже житловий фонд зношується », – говорить глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Доведеться самим ставити лічильники і латати труби

Втім, формули в новій методиці не переконали експертів. У них виникла маса питань до розподілу «зайвих» води і тепла.

«По-перше, як бути з субсидіантами. За них "зайве" заплатить держава або вони самі, зі своєї кишені. По-друге, як бути з тарифами. Адже в них вже закладені втрати постачальника, і українці вже їх оплачують. Причому, це чимала сума. Наприклад, в тарифі по теплу на втрати можуть закладати до 18% (в залежності від постачальника). По ідеї, якщо платити за втрати потрібно окремо, то їх повинні прибрати з тарифу. Але чи буде це зроблено – питання » , – говорить Дмитро Марунич.

Глава адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець вважає, що ми бачимо спробу влади змусити споживачів заплатити двічі. І це може стати підставою для оскарження цієї методики в суді. «Ми найближчим часом через суд спробуємо спочатку призупинити дію цього документа, а потім – зовсім його скасувати. У наявності – грубі порушення законодавства. Документ був прийнятий без громадського обговорення і відповідних експертних висновків, невиправдано покладає витрати монополістів на споживачів та ін.», – говорить Кравець.

Окреме питання – самі будинкові лічильники. Ними обладнані далеко не всі багатоповерхівки. Наприклад, по воді середній показник по Україні – 35% (в Києві – близько 100%, в деяких містах – до 10%), по теплу – близько 50% (в Києві – до 90%). Як бути з іншими будинками – поки неясно.

«Мешканці можуть ставити лічильники за свої кошти, потім ці витрати розбиваються на п’ять років і закладаються в тариф. Або ж ці програми фінансує місцева влада», – говорить Нікітін. Загальнобудинковий лічильник коштує в середньому 20-50 тис. грн. Тобто, в багатоповерхівці на 100 квартир кожній родині доведеться скинутися по 200-500 грн. Якщо поставити лічильник ще й на тепло, то потрібно буде здавати вже до 1 тис. грн. А з урахуванням робіт з енергоефективності, ремонту труб та ін. загальна сума з кожної квартири може вирости до 10 тис. грн. і більше. Зрозуміло, що такі гроші знайдуть далеко не всі мешканці.

Плюс – в методиці зазначено, що якщо немає лічильника, то нарахування йдуть на кожного мешканця в квартирі. «І тут виникає питання – на зареєстрованого або проживаючого? Хто це буде контролювати? Як бути з квартирами, де зареєстрована одна людина, а функціонує хостел з потоком постояльців. За них будуть платити сусіди?», – дивується Ростислав Кравець.

Все це може спровокувати масові будинкові «розборки» і сусідські війни.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---