Російський дрон пошкодив історичну будівлю в центрі Луцька. Минуле споруди

Сьогодні 15:45
Під час російської атаки на Луцьк 13 травня була пошкоджена дуже симпатична і цінна історична будівля практично в самому центрі Луцька. Вона причаїлася поміж переважно уже пізнішої забудови, але протягом ста років зберегла свій колорит та історичний вигляд без суттєвих змін.

Її збудували наприкінці 1920-х для розміщення освітньої установи, а згодом, вже в радянський час, була перепрофільована під зовсім інші функції. Сьогодні це один із корпусів СБУ у Волинській області на проспекті Василя Мойсея.

У цьому районі це одна з найдавніших споруд нинішньої міської забудови. На початку 1920-х років у цій частині міста ще практично нічого не було, адже це була околиця. З одного боку – католицький і військовий цвинтар, з іншого – садиби колишнього села Яровиця. Тоді у Луцьку активно відбувався пошук місця для будівництва державних установ, і територія на північ від Сапалаївки була вибрана через її логістичну зручність, адже розташовувалася між власне містом та залізничною станцією Луцьк. Територія вздовж нинішніх вулиць Винниченка та Шопена вважалася перспективною для тоді майбутньої міської забудови, що зрештою і відбулося протягом міжвоєнного двадцятиліття.
Вулиця Цвинтарна на початку 1920-х
Вулиця Цвинтарна на початку 1920-х
Відомо, що в часи Російської імперії Луцьк зазнав суттєвого занепаду. Зокрема це виявилося в освіті, адже російський режим протягом ХІХ століття обмежував освітні потреби населення, бо хотів керувати процесами русифікації, що зрештою вилилося в катастрофічну нестачу шкіл та гімназій. Але протягом Першої світової війни і в часи УНР Луцьк зазнав певного освітнього буму, коли відкривалося багато шкіл для місцевих дітей, бо справу в свої руки взяла громадськість.

Читати ще: Історична подія: у Луцьку знайшли залишки однієї із загублених веж Окольного замку

Станом на листопад 1918 року в Луцьку було вже 17 навчальних закладів: чотири гімназії (чоловіча, жіноча, польська, єврейська), жіноче і чоловіче вищі початкові училища, єврейські школи «Талмуд-Тора», «Тарбут», «Прогрес», One, Вайнштейна на Красному, єврейська біженська, чотири нижчі початкові училища (серед них два польські), єврейський дитсадок.

Ця кількість, звісно, не була стабільною в часи важких випробувань і постійно змінювалася. Гостра потреба у навчальних закладах різних типів у Луцьку зберігалася і після завершення Першої світової, коли Волинь опинилася в складі міжвоєнної Польщі.

Щоб задовольнити потребу в навчанні, а також виховати польського громадянина, створювалася мережа освітніх закладів. Велике значення в цьому процесі відігравало створене ще в листопаді 1917 року Луцьке коло Польської шкільної матері (скорочена польськомовна абревіатура – PMS, Polskamacierzszkolna). Організація ставила за мету опікуватися польським шкільництвом, передусім тими двома польськими школами і однією гімназією, які на той час вже були в Луцьку і підтримувалися місцевими благодійниками.
Адміністрація луцького кола PMS: сидить Аделіна Зайковська, біля неї праворуч – голова Валеріан Барановський, стоїть перший зліва Цезаре Розаліні
Адміністрація луцького кола PMS: сидить Аделіна Зайковська, біля неї праворуч – голова Валеріан Барановський, стоїть перший зліва Цезаре Розаліні
Попри важкий воєнний час, політичну невизначеність і постійний переділ кордонів, організація змогла залучити кошти різних освітніх організацій для підтримки навчальних закладів у Луцьку. За два роки було створене вже і Волинське окружне управління PMS. Згодом у 1920-х організація засновувала і розвивала школи й ремісничі бурси по Волині. Організовувала різні курси, підвищення кваліфікації тощо.

Шкільна матір з огляду на свої завдання та все більші можливості поповнювалася штатом працівників, тож за кілька років постала потреба у власному приміщенні. Вирішили так: збудувати в Луцьку окрему будівлю і, крім організації, розмістити в ній ще торговий ліцей, школу і бурсу.

Для будівництва вибрали ділянку біля католицького цвинтаря на нинішньому проспекті Василя Мойсея (тоді – вулиці Цвинтарній). Поруч також планувалося велике будівництво – ділянку відвели для державної гімназії імені Тадеуша Костюшка та для школи імені королеви Ядвіги. Міністерство публічних робіт віддало луцькій PMS ділянку в оренду на 30 років з символічною платою – всього 20 злотих на рік.

Проєкт будівлі виконав варшавський архітектор Станіслав Залеський. Маловідомо, що був ще перший варіант вигляду будівлі. Він публікувався у луцькій пресі 1924 року.
Перший проєкт будівлі
Перший проєкт будівлі
Від моменту закладання першого каменя будівництво тривало чотири роки і було повністю звершене у 1928-му. Цеглу на будівництво купували в місцевих цегельнях Лущевських та Глікліха. Проте заселення установ відбувалося поступово в міру завершення різних етапів будівництва. Так, восени 1926 року завершили другий поверх, покрили дах і сюди з орендованого єврейського будинку переїхала бурса. У вересні 1927 році сюди переїхала реміснича школа. 1928 року завершили третій поверх і розмістили тут торгову школу. Тоді ж розмістилися й адміністрація PMS. Будівля вийшла доволі симпатична, вона прикрасила цю частину міста.
На завершальній стадії будівництва. Вигляд з двору
На завершальній стадії будівництва. Вигляд з двору
На завершальнй стадії будівництва. Вигляд з головного фасаду
На завершальнй стадії будівництва. Вигляд з головного фасаду
У 1928 році в будівлі PMS розташовувался адміністрація Волинської виставки
У 1928 році в будівлі PMS розташовувался адміністрація Волинської виставки
Під час навчання
Під час навчання
Під час навчання
Під час навчання
Світлиця
Світлиця
У 1930-х роках луцьких архітектор Тадеуш Крафт запроєктував добудову спортивного залу з терасою, яка й була реалізована.
Добудований Тадеушем Крафтом корпус
Добудований Тадеушем Крафтом корпус
Під час Другої світової будівля потрапила в списки на націоналізацію. Вже після війни на території звели новий корпус і розмістили в ньому слідчий ізолятор, а будівля ж колишньої PMS продовжувала бути адміністративним корпусом. В наш час тут розташовується СБУ у Волинській області.

До останнього часу будівля перебувала у своєму автентичному образі. Російська атака, звісно ж, завдала величезної шкоди. Проте в основному вона, на щастя, збереглася, отже, матиме продовження своє історії.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus