USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.71 9.93

На Волині зняли фільм про «тих, хто пройшов крізь пекельний вогонь»

30 Жовтня 2016 13:52
Короткометражний документальний фільм «Вони пройшли пекельний вогонь, щоб відродитись з новою силою» зняли до Дня захисника України з ініціативи місцевої організації Спілки воїнів АТО на теренах Старовижівського району. Ця стрічка є хорошим матеріалом для патріотичного виховання молоді, адже розповідь, почута з вуст місцевих очевидців трагічних подій, у стократ переконливіша за тисячі гучних пишномовних фраз.

Про це йдеться на сторінках щотижневика Волинські Новини (№39).

Волноваха, Іловайськ, Дебальцеве, Савур-Могила, Горлівка, Попасна... Це аж ніяк не всі населені пункти, де довелося захищати рубежі Батьківщини від окупанта, який ще донедавна називав себе братом, вихідцям зі Старовижівщини.

ПОВЕРНУЛИСЯ НА ПОЗИЦІЇ НА ВОРОЖОМУ ТАНКУ

Ця історія вже облетіла чи не всі ЗМІ сучасної України. Розповідь про те, як простий хлопець із села Седлища молодший сержант Микола Тишик разом із побратимами Андрієм Мудриком та Олександром Пугачем стареньким Т-64 у нерівному бою під Донецьком знищили кілька бойових машин ворога.

– Ми стояли в «зеленці», коли побачили, що до нас ідуть чотири ворожі Т-72, – згадує Микола. – Два танки повернули в обхід, а два інші продовжили маршрут прямісінько на нас. Не розгубившись, я дав команду стріляти, залп – і перший російський танк запалав. Другий вистрелив у наш Т-64 та підбив його. Довелося відступити в «зеленку». Ми намагалися загасити полум’я. Не очікуючи такого опору та наступу з нашого боку, два інші російські танкові екіпажі запанікували. І ми побачили, що один із них заїхав у ставок, а другий застряг у трясовині. Вороги покинули свої бойові машини і втекли, ми витягнули один із ворожих танків з болота та пригнали його на позиції 51-ї окремої механізованої бригади, в лавах якої воювали.

За виявлені героїзм та відвагу екіпаж отримав ордени «За мужність» третього ступеня. А розповідь Миколи Тишика стала однією зі сторінок короткометражного фільму.

КВИТОК В ОДИН КІНЕЦЬ

Усю сутність цієї фрази довелося відчути на собі Сергієві Дмитруку, який добровольцем пішов служити Батьківщині у 44-ту артилерійську бригаду. Зайцеве, Горлівка, Луганське, Дебальцеве... За незначний проміжок часу гармата, яку побратими Сергія Дмитрука назвали лагідним іменем «леді Марійка» на честь старовижівської дівчинки-школярки, що надіслала їм теплого листа, у якому просила повернутися живими, і 20 гривень на перемогу, зробила 1628 вистрілів. Тож недарма артилеристів називають богами війни.

– Коли ми вийшли з Дебальцівського котла в Артемівськ, командир вишикував нас і повідомив, що потрібно забрати з Дебальцевого поранених, – згадує Сергій Васильович. – На той час я був водієм тягача. Разом зі ще одним хлопцем ми отримали квиток в один кінець. Але Господь розпорядився так, що залишилися живими і вивезли одинадцять українських козаків. Коли дісталися госпіталю, отаман зняв зі свого кітеля козацьку нагороду «Віра. Честь. Вітчизна» і на знак вдячності віддав мені.

ЙОГО МРІЯ – НОВА ШКОЛА В РІДНОМУ СЕЛІ

Чимало випробувань випало й на долю Петра Троцюка. Йому довелося воювати під Маріуполем та Луганськом, Новоолександрівкою та Щастям, Золотим та Попасною, Мирним та Гранітним. Він знає, як розриваються снаряди не лише на полі бою, а ще на власні очі бачив наслідки їх вибухів у Сватовому. Годі забути слова Петра Троцюка, які чоловік сказав нам минулої осені під Лисичанськом, про те, що найбільше мріє повернутися додому і добудувати школу в рідному селі. Герой-піхотинець дотримав слова, нині працює на будові. І нехай об’єкт поки що не фінансують так, як того хотілося б, проте Петро щиро вірить, що скоро діти його односельців навчатимуться у нових світлих класах.

ОБ’ЄДНАНІ ЛЮБОВ’Ю ДО ВІТЧИЗНИ

Вони такі різні за вдачею, вподобаннями, звичками, але єдині в любові та вірності Батьківщині – ті, хто пройшов крізь пекельний вогонь війни і не зламався. Це Дмитро Багновий, якого мобілізували одразу після того, як пішов на схід його хрещеник. Він спізнав біль втрати побратимів під Волновахою.

Юрій Писарук, який пішов служити під час першої хвилі мобілізації, обороняв Маріуполь, що й дотепер залишається українським, не з чужих слів знає про бої під Донецьком, Мар’їнкою, Старобешевим, Амвросіївкою, про гарячу поїздку до Савур-Могили. Як і Сергій Махонюк, який шість разів штурмував цю ж саму Савур-Могилу. Як і Андрій Маркевич, який залишився живим завдяки досвіду командира-афганця, що розмістив підлеглих трішки вбік від заданих координат...

Ці розповіді чоловіків з хороб­рими серцями, фотографії та відео, відзняті на полі бою під час збройного конфлікту на сході держави, й лягли в основу короткометражного фільму, що його представили широкому глядацькому загалу напередодні свята захисника України у місцевому Будинку культури. Над стрічкою працював відеоаматор Петро Фещук зі Старої Вижівки. За задумом авторів, адже праця колективна, це лише початок літопису бойової слави ветеранів АТО Старовижівщини. Її суть – зберегти для нащадків правдиву пам’ять про тих, кому ми завдячуємо мирним небом.

Не оминули увагою автори документального кіно й тих, хто загинув на полі бою, захищаючи суверенітет та незалежність України. Це Олександр Артемук із Синового, Сергій Бугайчук із Мизового, Богдан Тарасюк із Буцина. А ще – Сергій Троцюк із Синового, життя якого трагічно обірвалося за нез’ясованих обставин під час ДТП вже після повернення додому.

***

По закінченні фільму до його авторів підходило чимало людей. Вони просили продемонструвати документальну стрічку в різних селах району. Отже, вона зачепила глядачів за живе, а тому потребує продовження. Навряд чи десь ще на Волині зняли подібний аматорський фільм за ініціативою «знизу», а не за вказівкою влади. Наразі згадалася самодіяльна мистецька кіностудія «Пошук», яка колись працювала в Старій Вижівці і згодом виявилася чомусь непотрібною. Можливо, нині вона змогла б стати тією цеглинкою в ідеологічній боротьбі України за душі її громадян, за патріотизм молоді, про що з таким занепокоєнням говорять нині у Києві.

Наталія ЛЕГКА, Старовижівський район
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Редакція сайту прийняла рішення тимчасово закрити коментування під новинами, які стосуються військових подій на сході.
В Україні триває війна, зокрема інформаційна. Таким чином, ми не можемо допустити, щоб ресурс Інформаційного агентства Волинські Новини використовували як майданчик для дестабілізації ситуації.


Утім нам важлива думка нашого читача, тож запрошуємо до обговорення публікацій на сторінках агентства в соціальних мережах.




Система Orphus