16 липня: події, факти, дні народження

День народження 16 липня відзначає заступниця голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода.

Колеги, друзі та знайомі зичать іменинниці творчої наснаги, здійснення усіх сподівань, благополуччя, радості, миру, щастя, яскравих подій та прихильності долі!

Редакція Інформаційного агентства Волинські Новини приєднується до вітань та зичить Катерині сонячного настрою, натхнення та оптимізму! Нехай гармонія завжди живе в душі, а удача супроводжує в усіх починаннях! Щоб вогонь в очах ніколи не згасав, а життєва енергія била нестримним ключем.

Колеги та друзі вітають зі святом Вікторію Краснянську та зичать їй здоров’я, щедрих дарунків долі, родинного благополуччя, удачі, добробуту, гарного настрою та лише приємних новин!День народження сьогодні також відзначають професор, ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук, журналісти Ніна Долінчук та Діана Коротєєва.

ІА Волинські Новини вітає іменинників та бажає міцного здоров’я, творчої наснаги, вірних друзів, здійснення усіх сподівань, добробуту, радості та любові, прихильності долі та родинного тепла.День ангела сьогодні у чоловіків з іменами Олександр, Анатолій та Марк.

16 липня в Україні відзначають День бухгалтера. Це свято відзначається щорічно з 2004 року. Дата святкування вибрана на честь дня прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (16 липня 1999 року).

Редакція вітає усіх бухгалтерів з професійним святом та зичить успіхів в трудовій діяльності, злагодженої і дружної роботи в колективі, нових звершень, успішного втілення планів у життя, душевної гармонії і здоров’я.

Наша хроніка:

Минулоріч ми писали, що подяками, грамотами за високий професіоналізм, а також червоними трояндами з нагоди професійного свята у Луцькі міській раді відзначили представників надзвичайно відповідальної та точної професії – бухгалтерів.

Крім того, ми інформували, що за підтримки Фонду Ігоря Палиці у Луцьку відіграли турнір з паркового волейболу. 2019 року турнір відбувся у Луцьку вшосте.

У 2018 уродженка Нововолинська Міла Чернишева, яка змагалася за титул «Міс Українська Канада - 2018», стала «Міс глядацьких симпатій».

Три роки тому журналісти показали незайману природу парку 900-річчя Луцька.

У 2016 році розповідали про те, як волиняни відгуляли на фестивалі «Файне місто». На чотири дні поспіль передмістя Тернополя стало «територією вільних людей».

Народний аматорський театр-студія «ГаРмИдЕр» у 2015 презентував свою нову роботу – відеопоезію. Так, «гармидерівці» обіграли вірш поета з Тернополя Ярослава Павуляка.

У 2014 році Олександр Борисюк встановив рекорд Волинської області з бігу на дистанції 2000 метрів (5.09.06).

«Футбол – це не тільки перемоги» - саме під такою назвою Віталій Кварцяний презентував для читачів автобіографічну книгу у 2013 році.

Народилися:

Цього дня народилися український православний церковний діяч, голова Кирило-Мефодіївського братства, настоятель Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіт (Антоній Вишневський), норвезький полярний дослідник, мандрівник, який першим досяг Південного полюсу, Руал Амундсен, український письменник, перекладач Василь Барка (Очерет) («Жовтий князь», «Судний степ», «Душі едемітів»), французький дизайнер одягу Гі Лярош, американський письменник-фантаст Роберт Шеклі, українська й радянська акторка театру й кіно Ада Роговцева (фільми «Вічний поклик», «Овод», «Cалют, Маріє!»), радянський і український кінорежисер, сценарист та актор Борис Небієрідзе (як режисер – фільм «Гори димлять», серіал «Роксолана», актор – «Вантаж без маркування»), радянський астролог Павло Глоба, російський рок-музикант, ударник групи «ДДТ» Ігор Доценко, український політик і громадський діяч, багаторічний президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» Володимир Шовкошитний, український письменник Михайло Томчаній, німецький футбольний тренер Юрген Клопп, грузинська політична діячка, голова опозиційної партії «Демократичний рух «Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе, іспанський футболіст, опорний півзахисник національної збірної Іспанії Серхіо Бускетс, валлійський футболіст Гарет Бейл.

Сталося:

1643 — експедиція голландського мореплавця Мартіна де Фриза відкрила острів Сахалін. Раніше Сахалін населяли племена айнів, нивхів і евенків, які сьогодні малочисельні. У 1643–1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У кінці 18 століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку 19 ст. — російський адмірал Іван Крузенштерн. За Сімодським трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їхнім спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської Імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.

1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японії. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.

1919 — під тиском польських військ УГА, перейшовши ріку Збруч, залишила Галичину і відступила на територію Наддніпрянської України. Причиною воєнної катастрофи УГА не були воєнні перемоги ворога, а жахлива епідемія тифу та інших пошесних хвороб, які вивели з армії до 90% стану, так що в листопаді 1919 тільки 7% вояцтва УГА могли лишитися на фронтовій лінії.

У січні 1920 стан УГА зменшився до 1373 старшин і 20576 вояків, а в квітні до 1435 старшин і 16688 вояків. Це й примусило НКГА укласти перемир'я, а згодом і союзний договір з російською Добрармією (Одеса, 17. 12. 1919), а потім стати Червоною Українською Галицькою Армією (ЧУГА), коли після розгрому Добрармії частини Червоної армії з'явилися на місці розташування галицьких бригад. Остаточно УГА вийшла з поля боїв, коли у квітні 1920 дві колишні галицькі бригади покинули Червону армію й перейшли до Армії УНР, що була тоді в союзі з польським військом, але попали в польський полон. Поляки звільнили підстаршин і вояків, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Такий був кінець УГА після майже півторарічного її існування.

1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акту. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі. Діючі норми міжнародного права також зобов'язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України». 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР фактично вдруге проголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши «Акт проголошення незалежності України», підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Декларація представляла собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---