«Доводиться переконувати: не замалий, а нормального розміру». Розмова з волинським урологом-андрологом

Уролог-андролог Волинської обласної клінічної лікарні Сергій Мостовий переконує: сексуальне здоров’я не менш важливе за здоровий шлунок, здорові легені чи гострий зір.

Так, близько 10% шлюбів в Україні розривають через сексологічні чи репродуктивні проблеми в сім’ї, а 20% конфліктів у парі виникають на фоні сексологічних розладів.

Про найпоширеніші чоловічі проблеми, причини безпліддя, коли потрібно бігти до лікаря, вплив коронавірусу на репродуктивну функцію і про що досі соромляться говорити чоловіки – читайте в інтерв’ю Інформаційного агентства Волинські Новини, яке ми підготували з нагоди Міжнародного дня лікаря, а також Дня уролога, який медики святкували 2 жовтня.

Розкажіть про свій шлях у професію.

Стати лікарем мене спонукали життєві обставини – смерть брата… Я задумався: чому деякі хвороби не можна вилікувати, як так? Це мене й підштовхнуло піти в медучилище, а далі в медичний інститут.

Я закінчив фельдшерський факультет Ніжинського медичного училища, адже родом із Чернігівської області. Потім вступив на лікувальний факультет Української медичної стоматологічної академії в Полтаві. Заочний цикл інтернатури проходив у Волинській обласній клінічній лікарні, а очний цикл – на кафедрі урології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Інтернатуру проходив за напрямком «Загальна урологія», додаткові спеціалізації були «Дитяча урологія» та «Ультразвукова діагностика».

Мій стаж роботи – 17 років.

Андрологія – відносно нова спеціалізація. Чим вона відрізняється від урології?

Насправді відмінностей немає, тому що андрологія – це вузькоспеціалізований розділ загальної урології. Загальна урологія поділяється на онкоурологію, дитячу урологію, геріатричну урологію, фтизіоурологію, нейроурологію, андрологію тощо.

Андрологія займається всіма чоловічими проблемами, пов’язаними зі статевою та репродуктивною системами. Вона виникла на межі кількох дисциплін, із якими тісно переплітається: ендокринологія, кардіологія, дерматовенерологія, неврологія, психіатрія, сексопатологія, психологія та інші.

Окремого спеціаліста - андролога - в Україні немає.

Як окрема медична спеціальність андрологія існує в деяких країнах Європи, зокрема в Італії, Франції, але там вона вважається розділом ендокринології. В Україні андрологією займаються урологи, які пройшли відповідні курси.Центральні проблеми, якими займається андролог, – це безпліддя (чоловічий фактор); чоловічий гіпогонадизм (стан, пов’язаний зі зниженням функціональної активності яєчок, виробленням тестостерону і/або порушенням сперматогенезу); різноманітні сексологічні розлади (порушення ерекції, розлади еякуляції, статевого потягу (лібідо), розлади оргазму); віковий андрогенний дефіцит.

Також урологи-андрологи займаються патологією передміхурової залози (простатит, доброякісна гіперплазія передміхурової залози), інфекціями, що передаються статевим шляхом, запальними захворюваннями яєчок, придатків, уретри, хворобою Пейроні, варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика), фімозом, кістами придатків яєчок та сім’яного канатика, водянками оболонок яєчка, гострокінцевими кондиломами тощо.

Часто проблема виникає ще в дитинстві. А діти виростають і стають чоловіками. Не всі проблеми проявляються симптомами чи болями. Невчасно відкоригована в дитинстві проблема може проявити себе в дорослому віці.

Коли потрібно скеровувати дитину до уролога, в якому віці?

У пологовому, зазвичай, немовля оглядає дитячий хірург, і за потреби направляє до дитячого уролога.

Для своєчасного виявлення можливої патології батькам необхідно показувати хлопчика дитячому урологу в перші місяці після народження, у три, шість, дев’ять років. Це той вік, коли можливі виявлення і своєчасна корекція аномалій сечостатевої системи, наприклад, крипторхізм, гіпоспадія, водянка оболонок яєчок, пахові кили, фімоз, синехії крайньої плоті. Наступний візит до дитячого уролога (андролога) потрібно планувати у віці 12 років. Саме в цей період можливо оцінити ступінь розвитку статевих органів хлопчика і його готовність до входження в період статевого дозрівання (пубертат). Починаючи з 14 років, необхідний ретельний контроль за правильністю протікання пубертату, розвиток якого нерідко супроводжується виникненням захворювань, як-от варикоцеле, кісти придатків яєчок, затримка статевого розвитку, гіпогонадизм та інше.

Як і у випадку будь-яких інших хвороб, на етапі раннього виявлення практично все можна досить успішно скоригувати, тим більше зараз, коли медицина робить прориви.

Із якими проблемами найчастіше звертаються чоловіки?

Переважно це різноманітні сексологічні розлади: порушення ерекції, розлади еякуляції, порушення статевого потягу; безпліддя (зараз загалом у світі спостерігається бум безпліддя); різні запальні захворювання, зокрема репродуктивної системи, передусім простатит, інфекції, які передаються статевим шляхом; патологія простати (доброякісна гіперплазія простати, рак передміхурової залози).

Як часто потрібно чоловікам проходити профілактичні огляди?

Загальні огляди потрібно проходити хоча б раз на рік: здати базові аналізи, згідно з віком і залежно від ризиків. Якщо це чоловік до 40 років, то йдеться про загальний аналіз сечі, крові, аналіз на визначення рівня цукру в крові, кардіограму і ультразвукове дослідження внутрішніх органів. У чоловіків 40+ вищий ризик кардіоваскулярної патології, тому додатково потрібно здати ліпідний профіль. Окрім того, Волинська область – це ендемічна зона патологій щитовидної залози, тому рекомендую робити й УЗД щитоподібної залози.

А також огляд із метою раннього виявлення такого поширеного захворювання, як рак передміхурової залози (простати).

Наведу кілька фактів про рак простати:

- в Україні у структурі захворюваності на злоякісні новоутворення в чоловіків рак простати посідає друге місце за поширеністю після раку легень і третє місце за смертністю;

- при виявленні раку простати на ранніх стадіях одужання можливе більше ніж у 90% випадків;

- захворюваність на рак простати у світі постійно зростає (приріст близько 10% в рік);

- за даними Національного канцер-реєстру, торік в Україні було зареєстровано близько 7000 випадків раку простати, з них близько 20% – на четвертій стадії.Скажу, що зараз ситуація стала трохи кращою. Чоловіки почали ретельніше слідкувати за своїм здоров’ям. Часто звертаються з такими питаннями: а чи все в мене добре, чи правильно я розвиваюся, чи маленький чи нормального розміру? Це не соромно.

Нормальне сексуальне здоров’я – це так само важливо, як і здорове серце, здорові легені чи здоровий шлунок. Сексуальне здоров’я – невід’ємна частина загального здоров’я і якості життя. Так, від цих проблем не помирають, але це призводить до різних порушень психо-емоційного стану, а звідси – і неврози, і депресії з їхніми наслідками. У моїй практиці на фоні цих порушень у пацієнтів траплялися і скандали в парі, і навіть розлучення.

За статистикою, 5% шлюбів в Україні розривають через сексологічні порушення в сім’ї, 4% шлюбів розривають через репродуктивні проблеми (безпліддя). 20% скандалів у парі стаються через сексологічні розлади. Також під маскою сексологічних розладів можуть протікати різні захворювання: і онкопатологія, і ендокринна патологія, і серцево-судинна патологія, й інше. І порушення в інтимній сфері можуть бути єдиним симптомом цих захворювань. Тобто це питання актуальне і про це мовчати не треба. З будь-якої ситуації можна знайти вихід. До того ж, лікарі приймають анонімно, ця інформація нікуди не витікає.

При появі яких симптомів потрібно негайно звертатися до лікаря?

Біль чи дискомфорт у надлобковій ділянці, в проекції геніталій, яєчках, статевому члені, паховій ділянці, промежині. Будь-які порушення сечовипускання, зміна кольору сечі, поява крові в сечі, виділення з уретри (гнійні, слизисті, кров’яні), наявність крові в спермі. Будь-які розлади, як-от порушення ерекції, порушення лібідо, порушення еякуляції, ущільнення на ділянках, пухлиноподібні утворення на мошонці, статевих органах, висип. Із будь-якими з перерахованих ознак потрібно звертатися до уролога-андролога.

Про що соромляться розповідати чоловіки?

Як правило, якщо вже переступив поріг кабінету, то будь-яка сором’язливість відходить убік, але замкнутість може бути. Пацієнт не знає лікаря, відповідно відчуває дискомфорт – потрібно ж розказати про своє інтимне. Але в процесі розмови пацієнт розкривається, адже ми працюємо і як психологи.

Запальні процеси, безпліддя – тут простіше. А от у випадку сексологічних розладів пацієнт не завжди може відкритися на першому прийомі. Тому ми використовуємо різні методики. Наприклад, комусь простіше написати, ніж проговорити. Деколи запрошуємо теж і другу половинку, спілкуємося з нею, бо в неї може бути інше бачення.

Згідно досліджень Українського інституту сексології та андрології, жіночі сексуальні дисфункції формуються через два-три роки у 78,5% жінок, чоловіки яких страждають на порушення ерекції чи еякуляції.

Як ви працюєте з пацієнтом?

Це звичайний прийом – ми спілкуємося, з’ясовуємо, які в пацієнта є скарги, анамнез, проводимо об’єктивне обстеження. Проаналізувавши ці дані, формуємо попередній діагноз чи стан. За потреби призначаємо додаткове обстеження, необхідні клінічні аналізи. Наприклад, загальний аналіз сечі, крові, чи мазки з уретри, секрет із передміхурової залози, ультразвукове дослідження нирок, простати, сечового міхура, органів мошонки, перевірку гормонального фону тощо. Можливо, потрібна консультація суміжного спеціаліста.

Якщо є психологічний компонент сексологічних порушень, робимо додаткові тести чи консультуємо пацієнта (пару) в психолога.

Як часто чоловіка на прийом приводить жінка?

Дуже часто. Може не привести сама, а просто направити чи поставити певну вимогу. В цілому пара бачить свою проблему, хоча не завжди є діалог. Інколи в сім’ї можуть поговорити про проблему, але часто помічаю, що хоч і говорять, але не до кінця.

Тому намагаємося запросити другу половинку, оскільки багато речей, які пара може розповісти, дадуть необхідну інформацію для правильної діагностики і подальшого лікування.

Які є основні причини чоловічого безпліддя?

Передусім хочу розповісти про те, який шлюб є безплідним. Під поняттям «безплідний шлюб» розуміють нездатність пари зачати дитину протягом 12 місяців регулярного статевого життя без засобів контрацепції.

Приблизно у 15-20% сексуально активних пар не настає вагітність упродовж одного року, що змушує їх звертатися по медичну допомогу. Кожна восьма пара стикається з труднощами при спробі зачати першу дитину, а кожна шоста пара – під час спроби зачати наступну дитину.

В Україні близько 20% шлюбів – безплідні. Чоловічий фактор безпліддя становить 50%, а 20% – поєднання (і чоловічого, і жіночого факторів). Тому всім чоловікам у безплідних шлюбах необхідно пройти обстеження в уролога, який спеціалізується на проблемах репродуктивного здоров’я, тобто в уролога-андролога.Якщо говорити про причини чоловічого безпліддя, то до них належать порушення функції ендокринних залоз; захворювання внутрішні органів, що беруть участь у метаболізмі андрогенів; інфекції сечостатевої системи; вроджені аномалії статевої системи; генетичні фактори; вплив певних лікарських засобів; звичні інтоксикації (алкоголь, тютюнокуріння, наркотики); вплив високих на низьких температур; судинні захворювання, як-от варикоцеле; травми яєчок; надлишкова вага та інші.

У 30% випадків неможливо з’ясувати причину чоловічого фактору безпліддя, таке безпліддя називають ідіопатичним.

Також досить важливими є такі фактори, як тривалість безплідного шлюбу, вираження відхилення в спермограмі, вік чоловіка, вік і фертильний потенціал партнерки, частота статевих контактів. Від усього цього й буде залежати тактика ведення чи лікування. Відомо, що чим довший період безплідного шлюбу, тим менші шанси завагітніти. Плідність 35-річної жінки складає 50% фертильного потенціалу 25-річної жінки, до 38-річного віку він зменшується до 20%.

Читати ще: «Регулярність статевого життя має значення», – гінеколог із Луцька про те, коли варто планувати вагітність

Загалом проблемою безпліддя можуть займатися кілька спеціалістів: андролог, гінеколог, репродуктолог, ембріолог, генетик тощо. Не можна сказати, що безпліддя – це тільки проблема чоловіка чи жінки, ні, це спільна проблема.

Як чоловіку підготуватися до планування вагітності, зачаття?

Здоровий спосіб життя, фізична активність, контроль ваги, вчасна корекція хронічних захворювань, які можуть вплинути на репродуктивне здоров’я.

Які можете назвати причини порушень ерекції в чоловіків?

Еректильну дисфункцію можна назвати епідемією ХХІ століття. В Україні еректильна дисфункція трапляється у 53-55% чоловіків у віці 45+, за інформацією професора Ігоря Горпинченка.

Розповсюдженість еректильної дисфункції у віці 40-70 років складає 52%, зокрема, близько 10% – повна, 25% – середня, а більшість – легка ступінь еректильної дисфункції.

В крайні роки почастішали звернення молодих чоловіків.

Причин може бути кілька: психогенні (стреси, тривожно-депресивні стани); нейрогенні (внаслідок системних захворювань, пошкоджень спинного мозку, периферичні нейропатії тощо); гормональні фактори; судинні (артеріальні та венозні); інші (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, куріння, надлишкова вага, прийом певних ліків, звичні інтоксикації, наприклад, тютюнокуріння, алкоголь, наркотики).А як куріння, алкоголь впливають на репродуктивну функцію і сексуальне життя в цілому?

Напряму. Вплив алкоголю, наркотиків, куріння сповільнює рухливість сперматозоїдів. Якщо чоловік не висипається, постійно втомлений, не має нормального режиму роботи і відпочинку, то які мають бути сперматозоїди?

Наприклад, якщо є надмірна вага, багато підшкірної жирової клітковини, то в таких чоловіків часто простежується зниження рівня тестостерону. Малорухливий спосіб життя, немає нормального притоку крові до органів тазу і, як наслідок, немає нормальної ерекції. Вживання алкоголю, пива, а в пиві є фітоестрогени, жіночі гормони, які безпосередньо впливають на порушення ерекції, фаст-фуд…

Нерегулярність статевого життя – теж одна з причин порушення ерекції.

Щодо регулярності статевого життя…

Норми немає. Це дуже поширене запитання.

Відомий радянський сексопатолог Георгій Васильченко свого часу сформував таблиці статевої конституції (інтенсивність сексуальних проявів залежить не лише від віку, а й від індивідуальних рис сексуальності людини, іменованих статевою конституцією, – ВН).

Нерідко приходять пари: жінка хоче щодня, а чоловік – усього раз на тиждень. У нього – слабкий тип статевої конституції, а в неї – сильний. Або навпаки. Це генетично так склалося. І на цьому фоні виникати скандали: ти мене не хочеш, значить, ти мені зраджуєш. Тому потрібно проводити інформаційну роботу, роз’яснювати; ми про це говоримо, шукаємо компроміс.

Читати ще: «Я люблю, коли пацієнти приходять парами», – гінеколог із Луцька про планування вагітності

Які загальні рекомендації можете дати?

Особливих рекомендацій немає, все зводиться до здорового способу життя, фізичної активності, контролю ваги, корекції станів, які впливають на репродуктивне та сексуальне здоров’я.Як часто пацієнти запускають хворобу?

Часто. Тому що є бар’єр – прийти. Простіше пошукати відповіді в інтернеті.

Наприклад, невеличке місто, тебе всі знають, а ти прийшов у поліклініку під кабінет із табличкою «Сексолог». Ще такий бар’єр є. Тому нерідко пацієнти їздять в інші міста.

Це досить інтимні речі, які ти не обговориш із будь-ким. На жаль, сексологічна служба в нас недостатньо розвинута. Ми досі стикаємося з пережитками комунізму, бо в країні сексу не було. Це призводить до скандалів, а в підсумку – до розлучень. Це гірка правда.

А як ви ставитеся до народних рецептів? Афродизіаки, бобровий струмінь, женьшень та інше.

Щодо афродизіаків думки вчених розділилися.

Бобровий струмінь доказової бази не має, хоча його часто вживають пацієнти. Женьшень відносять до групи адаптогенів, при певних станах його можна використовувати.

А от препарати на кшталт витяжка з яєчок кенгуру, витяжка з рогу тібетського барана… В багатьох пацієнтів, які через інтернет таке замовляли, були побічні ефекти як при прийомі Силденафілу (лікарський засіб для лікування імпотенції, – ВН).

Як ставитеся до того, що такі препарати – та ж сама Віагра – відпускаються без рецептів?

Це може наробити біди. Є багато протипоказань до прийому цих препаратів.

На жаль, у моїй практиці були випадки, коли молоді хлопці, в яких нормальна ерекція, вживали подібні препарати, щоб щось комусь довести, та ще й із алкоголем.

Будь-який препарат має покази і протипокази. І призначення лікування має відбуватися після огляду.

Часто пацієнти самостійно купують якісь препарати, замовляють їх в інтернет-магазинах – і для покращення ерекції, і для подовшення еякуляції. Вони не зареєстровані, тобто незрозуміло, що надходить на ринок, і що продають.

У будь-якому разі самовільне прийняття якихось ліків – це недобре. В усіх сферах так, не тільки в андрології. Наприклад, те ж саме безконтрольне приймання антибіотиків, яке призводить до резистентності бактерій. Потім чим лікуватися?Із якими ризиками стикаються чоловіки незалежно від віку?

Психологічні проблеми. Раз не вийшло, другий не вийшло – це чоловіка б’є по живому. Чоловіки в цьому плані більш вразливі за жінок.

Нерідко приходять пацієнти із так званим синдромом роздягалки (за статистикою, майже 70% консультацій у сексологів пов’язані з питаннями щодо розміру статевого члена, – ВН). Їх доводиться переконувати: не замалий, а нормального розміру.

Що розуміти під поняттям «нормального розміру»?

Таке поняття, як геометрія статевого члена, існує. Йдеться про пропорцію довжини та ширини статевого члена.

Компанії-виробники презервативів проводили відповідні дослідження. У середньому довжина ерегованого статевого члена в чоловіків становить 13-15,6 сантиметра зі стандартом відхилення плюс-мінус 1,9 сантиметра. У спокійному стані – 7-9 сантиметрів.

Середня окружність статевого члена в стані спокою становить 9,4 сантиметра, в стані ерекції – 11,39 сантиметра.

Зараз в Україні активно розвивається трансплантологія, а чи можлива трансплантація статевого члена?

Насправді, першу успішну трансплантацію статевого члена провели в Південній Африці у 2014 році.

У 2005-му китайські хірурги провели аналогічну операцію, але пізніше пацієнт попросив ампутувати орган, оскільки він та його дружина не змогли подолати психологічну проблему. У світі такий напрямок розглядають.

Чи перенесений COVID-19 може спровокувати сексологічні порушення?

Так, до мене зверталися пацієнти, у яких розпочалися порушення ерекції після перенесення коронавірусу. Вірус може викликати ендотеліальну дисфункцію, тому може й бути причиною порушення ерекції.

Загалом зараз багато питань через COVID-19: чи можна вагітніти, чи треба вакцинуватися, чи передається коронавірус статевим шляхом? Наразі більше запитань, ніж відповідей.

Так, поодинокі дослідження проводили. Більшість публікацій твердять, що вірусу у спермі немає. Однак, як і будь-який інший вірус, COVID-19 може вплинути на репродуктивну функцію. Дослідження в цьому напрямку ще проводять.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---