Що влада планує робити з керівництвом НАБУ і САП і хто може стати новим керівником

Керівники НАБУ і САП за п’ять років своєї роботи неодноразово заявляли про тиск з боку влади та окремих політиків. На це завжди гостро реагували міжнародні партнери, нагадуючи, що від незалежності в роботі антикорупціонерів безпосередньо залежить фінансова підтримка України.

Керівники антикорупційних органів опинилися в «підвішеному» стані. Що буде далі з НАБУ і САП – в матеріалі РБК-Україна.

На Банковій хоч інколи і критикували ці відомства, але в їх діяльність безпосередньо намагалися не втручатися. Однак на початку осені поточного року обидва антикорупційних органи фактично «обезголовлені». Керівник САП Назар Холодницький достроково пішов у відставку, а Конституційний суд (КС) поставив під сумнів легітимність директора НАБУ Артема Ситника.

Напередодні КС і зовсім визнав частину статей у законі про НАБУ неконституційними і дав Верховній раді три місяці, аби виправити ситуацію. Парламент також повинен розблокувати відбір нового керівника САП.

Спірний статус

Артем Ситник очолив Антикорупційне бюро згідно з указом президента від 16 квітня 2015 року. Але в кінці серпня Конституційний суд встановив, що цей орган повинен перебувати в підпорядкуванні Кабінету Міністрів, а не президента. Крім того, судді вказали, що в Основному законі взагалі не зазначено право голови держави призначати директора НАБУ.

Це рішення КС відразу ж отримало безліч тлумачень, часто прямо протилежних, від юристів, правоохоронців і політиків. Так, Офіс президента назвав керівника НАБУ «виконуючим обов’язки» і закликав керівництво бюро врахувати «нові правові обставини» у своїй роботі.

Частина президентської фракції «Слуга народу» (СН) взагалі закликала Ситника наслідувати приклад Холодницкого і написати заяву про відставку. Один з ініціаторів конституційного подання, депутат від «СН» Максим Бужанський повідомив, що відтепер дії директора НАБУ можуть вважатися незаконними, і повинні привести до його кримінального переслідування.У самому Конституційному суді також натякнули, що тепер Ситник повинен вважатися в.о. директора бюро. Саме в такому статусі він був запрошений на засідання КС 10 вересня, на якому розглядався закон «Про Національне антикорупційне бюро». Хоча Ситник в суд все ж не з’явився, а інтереси НАБУ представляв начальник юридичного департаменту.

«Це не описка. Це дійсно позиція Конституційного Суду, що Ситник є виконуючим обов’язки директора», – сказало джерело в суді.

Сам Ситник, в свою чергу, публічно назвав рішення Конституційного суду «політично мотивованим», хоч і не уточнив, хто саме з політиків його пролобіював. Йти у відставку або призначати замість себе в.о. директора бюро він не має наміру.

«Хочу підкреслити, що на сьогодні НАБУ працює в штатному режимі і директор НАБУ Ситник працює в штатному режимі», – підкреслив глава Антикорупційного бюро в ефірі телепередачі «Свобода слова» 15 вересня.

Глава правоохоронного комітету Верховної ради Денис Монастирський (СН) впевнений, що питання «персонально Артема Ситника» не так важливе, як проблема законодавчого врегулювання процедури призначення нового директора НАБУ.

За його словами, в цьому напрямку депутати ще шукають консенсус. Окремо глава комітету зупинився на можливості кримінального переслідування Ситника за дії директора НАБУ після рішення КС.

«Що стосується питання можливого кримінального переслідування, то так, я переконаний, що буде відповідне звернення в правоохоронні органи. Але далі вже питання правоохоронних органів, як вони будуть розцінювати цю ситуацію», – зазначив Монастирський.

У той же час, група депутатів разом з головою антикорупційного комітету Ради Анастасією Радіною (СН) на початку вересня внесла законопроєкт, що змінює процедуру призначення директора НАБУ. Документ міг би врегулювати виниклу правову колізію: депутати пропонують передати Кабмінові право призначати директора НАБУ. Але він так і не був винесений на голосування в сесійний зал.

«Ця ініціатива була Анастасії Радіної, вона не була погоджена з Офісом президента. Більш того, Офіс президента всіляко блокує вирішення цього питання, їм вигідно мати в «підвішеному» стані директора НАБУ», – вважає перший заступник голови профільного комітету і співавтор законопроекту Ярослав Юрчишин.

На його думку, «обезголовлення» ключових антикорупційних органів – це свідома стратегія влади, мета якої поставити силовиків у залежність від керівництва країни.Роз’яснення від Офісу президента (ОП) по ситуації немає. Відповідальний за судоустрій заступник голови ОП Андрій Смирнов сказав, що справою Ситника займається новий заступник Олег Татаров. На прохання про коментар Татаров не відповів.

У той же час, представник Зеленського в КС Федір Веніславський повідомив, що з цього питання вже розроблений новий законопроєкт про внесення змін до Конституції. Він передбачає, що призначати директора НАБУ може президент, але зі схвалення парламенту. Документ буде внесений у Раду не від імені глави держави, а від 150 нардепів.

Юрист також підкреслив, що має власну думку щодо поточного правового статусу Ситника. «Після рішення КСУ він є нелегітимним директором бюро. Виконувати обов’язки керівника НАБУ має інша особа, не Ситник, а його заступник», – впевнений представник президента.

Очікування конкурсу

Після звільнення Холодницкого обов’язки голови САП виконує його заступник Максим Грищук. Нового повноцінного керівника Спеціалізованої прокуратури та його заступників повинна визначити конкурсна комісія до 30 листопада.

Ще 4 червня свою квоту в цій комісії заповнила Рада прокурорів. Туди увійшли три міжнародних експерта у сфері антикорупції (Томас Файєрстоун, Драго Кос і Нона Цоцорія) і український правознавець, член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда.

Ще 7 кандидатур до складу конкурсної комісії повинна делегувати Верховна рада. Згідно із законом «Про прокуратуру» зробити це вона могла до 4 вересня. Після цієї дати комісія у складі перших чотирьох членів вже вважається повноважною.

Тим не менш спроби парламенту заповнити свою квоту на цей момент зазнали невдачі. Наприклад, 3 вересня депутатам не вистачило п’яти голосів, щоб схвалити кандидатури, запропоновані комітетом з правоохоронної діяльності.

Основна претензія з боку експертів та опозиційних депутатів полягала в тому, що всі вони не мають антикорупційного досвіду. А саме ця умова прописана в законодавстві як обов’язкова характеристика члена конкурсної комісії з відбору глави САП.

Так, у списку претендентів присутні генерал міліції у відставці Богдан Романюк, адвокати Катерина Коваль та Андрій Гуджал, наукові працівники В’ячеслав Навроцький, Олексій Дрозд і Євген Соболь. Усі вони не мали досвіду роботи саме по лінії протидії корупції.

За даними джерела РБК-Україна в президентській фракції, чергова спроба проштовхнути цей список кандидатів буде здійснено 17 вересня, і вона «точно має бути успішною».Крім того, ще одне джерело видання запевняє, що влада вже визначилася і з основним претендентом на посаду голови САП. Це депутат від СН і голова комітету правової політики Андрій Костін. До обрання в Раду він працював адвокатом в Одесі.

Сам Костін на питання РБК-Україна, чи буде він брати участь у конкурсі на посаду головного антикорупційного прокурора, відповів ухильно. «У пресі зустрічається маса всяких цікавих ідей. Цікава ідея – це завжди привід над нею подумати», – сказав депутат.

На думку Юрчишина, міжнародні партнери можуть вважати конкурсну комісію та голову САП політично заангажованими і згорнуть співпрацю з українською владою. Ще 3 вересня посли «Великої сімки» закликали Україну забезпечити прозору процедуру добору керівництва антикорупційних органів.

«Посли G7 підкреслюють необхідність відбору керівників антикорупційних інституцій шляхом транспарентних, що базуються на заслугах і політично нейтральних конкурсних процедур», – зазначено в заяві. Посол Євросоюзу Матті Маасікас також натякнув, що це необхідна умова для збереження Україною безвізу та отримання макрофінансової допомоги від ЄС.

В українському уряді запевняють, що зрозуміли цей сигнал від європейців і поділяють їх стурбованість ситуацією навколо НАБУ і САП.

«Очевидно, що це рішення Конституційного суду щодо НАБУ спонукає нас до внесення змін у законодавство. І цей елемент є ключовим. Ці зміни повинні розроблятися, створюватися і обговорюватися публічно, думаю, в цьому мене підтримують всі колеги, політики, урядовці, парламентарі», – сказала віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанишина.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---