Україна обігнала Італію за рівнем фінансової грамотності населення
За останні три роки індекс фінансової грамотності українців зріс до 12,3 бала в порівнянні з 11,6 бала у 2018 році.
Як повідомила пресслужба Національного банку, про це свідчать результати дослідження «Фінансова грамотність, фінансова Інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», пише УНІАН.
«У порівнянні з іншими країнами за показником індексу фінансової грамотності Україна знаходиться на одному рівні з Болгарією і Хорватією, залишивши позаду Грузію (12,1 бала), Румунію (11,2 бала) і навіть Італію (11,1 бала)», – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що найвищий рівень фінансової грамотності зафіксований в українців у віці 25-34 років (12,7 бала) і 30-59 років (12,6 бала). Найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18-19 років (10,1 бала) та люди старші 60 років (11,6 бала).
В Україні загальний індекс фінансової грамотності не показав відмінності за статтю – українські чоловіки та жінки однаково обізнані у фінансових питаннях (12,3 і 12,2 бала відповідно).
«Однак існує безпосередня залежність між рівнем фінансової грамотності та наявністю освіти: чим вищий рівень освіти, тим вищий бал фінансової грамотності. Загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум) становить 11,9 бала, з вищою освітою – 13,3 бала», – йдеться в повідомленні.
В цілому, як йдеться в повідомленні, дослідження показало, що українці більше зосереджені на короткострокових планах і витрачанні, а не на заощадженні грошових коштів. Впевненість у майбутньому пенсійному забезпеченні відчуває кожен п’ятий українець. Населення з найменшими доходами більше розраховує на пенсію від держави, а з більш високими – на заощадження, продовження трудової діяльності навіть після настання пенсійного віку або інші джерела фінансування.
При цьому 79% українців вважають, що дітей повинні вчити розпоряджатися своїми грошима в школі.
Опитування проводилося в серпні 2021 року методом CAPI (Computer Assisted Personal Interviewing). Загалом було опитано 2040 респондентів у віці 18-79 років. При такій вибірці похибка не перевищує 2,2%.
З дослідження вилучено Автономну Республіку Крим та м. Севастополь, а в Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, контрольованих Україною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як повідомила пресслужба Національного банку, про це свідчать результати дослідження «Фінансова грамотність, фінансова Інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», пише УНІАН.
«У порівнянні з іншими країнами за показником індексу фінансової грамотності Україна знаходиться на одному рівні з Болгарією і Хорватією, залишивши позаду Грузію (12,1 бала), Румунію (11,2 бала) і навіть Італію (11,1 бала)», – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що найвищий рівень фінансової грамотності зафіксований в українців у віці 25-34 років (12,7 бала) і 30-59 років (12,6 бала). Найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18-19 років (10,1 бала) та люди старші 60 років (11,6 бала).
В Україні загальний індекс фінансової грамотності не показав відмінності за статтю – українські чоловіки та жінки однаково обізнані у фінансових питаннях (12,3 і 12,2 бала відповідно).
«Однак існує безпосередня залежність між рівнем фінансової грамотності та наявністю освіти: чим вищий рівень освіти, тим вищий бал фінансової грамотності. Загальний бал українців із середньою спеціальною освітою (технікум) становить 11,9 бала, з вищою освітою – 13,3 бала», – йдеться в повідомленні.
В цілому, як йдеться в повідомленні, дослідження показало, що українці більше зосереджені на короткострокових планах і витрачанні, а не на заощадженні грошових коштів. Впевненість у майбутньому пенсійному забезпеченні відчуває кожен п’ятий українець. Населення з найменшими доходами більше розраховує на пенсію від держави, а з більш високими – на заощадження, продовження трудової діяльності навіть після настання пенсійного віку або інші джерела фінансування.
При цьому 79% українців вважають, що дітей повинні вчити розпоряджатися своїми грошима в школі.
Опитування проводилося в серпні 2021 року методом CAPI (Computer Assisted Personal Interviewing). Загалом було опитано 2040 респондентів у віці 18-79 років. При такій вибірці похибка не перевищує 2,2%.
З дослідження вилучено Автономну Республіку Крим та м. Севастополь, а в Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, контрольованих Україною.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Банка з купюрами
Показати IP
26 Листопада 2021 17:50
У нас навіть біржі немає, про що тут взагалі говорити, кам'яний вік.
Лучанин
Показати IP
26 Листопада 2021 19:26
Це підтжерджує тільки те, що у нас дуже легко купити собі 'вишку'. А люди- довбні довбнями!
Лучан закликають допомогти зробити місто доступнішим
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
Скільки волинян зареєструвалося для проходження НМТ-2024
Сьогодні 06:39
Сьогодні 06:39
У Луцьку відбудеться візит-зустріч «Шкіл миру»
Сьогодні 06:16
Сьогодні 06:16
Французький актор Ален Делон отримав орден від Зеленського
Сьогодні 00:34
Сьогодні 00:34
Кожен третій – переможець: у Луцьку підсумували результати творчого конкурсу педагогів
19 Квітня 2024 23:46
19 Квітня 2024 23:46
У Луцьку на макулатуру здали ще майже пів тонни російськомовних книг
19 Квітня 2024 23:29
19 Квітня 2024 23:29
Понад 94% українців довіряють ветеранам, які повернуться з війни. Опитування
19 Квітня 2024 23:09
19 Квітня 2024 23:09
За «торгівлю» рибою можуть сісти на 10 років: як судять волинських посадовців, яких спіймали на хабарі
19 Квітня 2024 22:51
19 Квітня 2024 22:51
Понад $11 тисяч за тонну: ціни на какао сягнули історичного максимуму
19 Квітня 2024 22:32
19 Квітня 2024 22:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.