USD 39.55 39.84
  • USD 39.55 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90
Профіль користувача
Свєточка-конхвєточка
Дата реєстрації: 23 Травня 2011 13:26
Коментарів: 196
Ой, а що за манера вести розмову, пане народний обранець. Де такт та повага до електорату? Чи то - било, яке здуру за вас проголосувало та ще й наважується вечорами, не володіючи автомобілем, ходити містом. І ще - вам, окрім хороших манер, варто було б переглянути український правопис. Не повірите, але там так багато цікавих речей! 19 Січня 2011 09:32
Хлопці, за ваші ніки - респект. Пореготала. Але балачка ваше, даруйте, дурна. 19 Січня 2011 09:25
Не можу з вами не погодитися. ДДД - дійсно найліпше правило. 18 Січня 2011 13:29
Ви, шановний, певно користуєтеся авто? Я ж щодня переходжу дорогу на переході біля школи. Чомусь вкрай рідко автомобілісти зупиняються, аби пропустити дітей. Тож у нас із вам - у кожного своя правда. 18 Січня 2011 11:54
Чому ж не зміг? Все відбулося, згідно зі сценарієм. Саганюк цього разу не йшов від опозиції. Якщо не помиляюся, то - від Тігіпка. От вам і Княжий град, колиска Волинського православ"я. 18 Січня 2011 11:20
Люди, про що ви говорите. Наїзд стався на нерегульованому переході. От і все. Водій повинен зупинитися, якщо на переході - люди. Як не дивно, але пішоходи - теж люди. А то іноді складається враження, що той, хтог сидить за кермом авто (особливо крутого) вхопив Бога за бороду, відтак все можна. 18 Січня 2011 11:12
Проблему автор підняв серйозну. За це йому - респект. А раз коментарів так багато, значить, це людям болить. Звісно, кожен другий може розповісти свою історію. Але, як на мене, необхідно справді шукати шляхів вирішення. Що робити? А все. Стерилізувати, небезпечних собак відстрілювати. так, жорстоко, але... І ще - притулок має бути. Це - теж варіант. Можливо, будете підсміюватися, але кілька років тому я там узяла собі пса. Від нього відмовився господар, і він, тобто пес, зненавидів весь світ. Привезла додому на свій страх і ризик. Спершу він перегриз усіх. Шрам на руці досі маю. Але тепер, коли ми вкупі прожили два роки, він став нашим. так, у нього складний характер і він не любить сюсюкатися, але його не вбили гицлі. Зате з ним класно гуляти, навіть у магазин ходить. Картоплю з нами копає (сидить коло кучугури картоплин), сміття з батьком викидає... Можливо, такий варіант - теж вихід. Не кажу всім брати собак з притулку,але якби такого закладу не існувало, я б не знайшла собі чотирилапого друга, який щодня зустрічє роботи, приносить тапки й загладає в рот,коли вечеряєш. 17 Січня 2011 20:23
Ах, які ми чемні.Певно, ми - майстер робити "компліменти" й переходити на персоналії? І чим я вам, шановний, так не вгодила? Гіркотою? Ну, так не всім же солоке. Ще - наважусь вас розчарувати, бо й гадки не мала когось, а тим паче вас, навчати "манерності в інтернеті". Просто вважаю, що ображати, навіть в"їдливими коментарями, не знаючи людини, не годиться. Але, якщо це вам приносить втіху... Що ж, тіштеся. Адже саме тут, у віртуальній реальності, сховавшись за ніком, можна бути справжнім, не підкоряючись соціальним нормам чи ідеалам суспільної поведінки. Чи мої припущення неадекватні? З яких моїх висловів ви зробили такий висновок? Що я наважилася пожартувати про осіб нетрадиційної орієнтації? Якщо це вас зачепило, то прошу вибачення. Зовсім не виступаю проти такого. Якщо це комусь подобається і не заважає іншим, то, певно, має право на існування. Врешті, кого і як любити, то справа суто особиста. Та чого ж я вам так не сподобалася, навіть спротивилася? Чи не тому, що маю свою точку зору та не боюся її оприлюднити. Звісно, значно легше споганити когось в коментарях, а не культурно дискутувати з того чи іншого приводу. І останнє - я не рак. Тому дивуйтеся! 17 Січня 2011 20:08
Як на мене ми на "ти" ще не переходили і на брудершафт ще не пили. І чому я спалилася, як ви висловилися, не розумію. Солоденькі чоловіки то - надто подібне до нетрадиційних. Бо справжній чоловік не повинен бути нудним і надміру солодким. Я ж, наважусь нагадати, не солоденька, а лише конхвєточка. Тож, як кажуть, росіяни, почувствуйте разницу. 17 Січня 2011 17:25
Солоденькі, це які? Нетрадиційної орієнтації? 17 Січня 2011 17:07
Насмішили. Дякую щиро. 17 Січня 2011 16:53
Яке може бути "хотєніє", якщо в хаті - шестеро чоловік? Співчуваю. 17 Січня 2011 16:13
Не думаю, що "конхвєточок", а не солоденьких дівчаток, так вже й багато. Та й у своїй половині я впевнена. Та й він у мене мудрий. Аби я не нила зайвий раз, придбав і мені комп. Тепер претензій не виникає ні в нього, ні в мене, якщо сидимо, то разом. Але ми перевели дискусію зовсім в інше русло. вибачайте. 17 Січня 2011 16:03
Ой, які компліменти... Я в глибокому шоці. Але дякую. 17 Січня 2011 15:23
Дарма ви так погано думаєте про жінок. Гроші - це добре, але - не самоціль. Якщо ж ваш закид стосувався конкретно мене, то зауважу, що заміж я виходила пару літ тому за дуже простого хлопця із сільською пропискою. На власному досвіді знаю, що, аби бути генеральшею, треба йти заміж за лейтенанта. А ще знаю, що таке кілька місцяв спати на підлозі на ковдрі (матраса не мали) й збирати на диван. Тоді для нас проблемою було купити мені зимові чоботи, але ми це пережили. Тепер у мене кілька пар, але ті перші я зберігаю досі - рука не піднімається викинути. І все це згадую не з гіркотою, бо саме так ми будували своє щастя, повагу один до одного. Але жінці, аби вона відчувала себе жінкою, треба хоча б трішки уваги. Ось, що хочу сказати. 17 Січня 2011 15:22
Якщо зважати на такі "дрібниці", як комп, в стосунках між чоловіком та дружиною, то розлучатися б довелося кожній другій парі. Тож пропоную просто не зважати. З власного досвіду знаю, що такий "розклад" дуже дратує. Прийдеш із роботи ввечері, притягнеш торбу з харчами, а воно (інакше й не назвеш) сидить за компом і очей не підніме. Навіть вечерять не докличешся з першого разу. Навіть експерименти робила. Запитую: "Любий, а ти мене кохаєш?". Він: "Ага". І очей від монітора не відриває. Я: "А як?". Він: "Як? Сильно". Психувала, що розлучуся. Не допомагає, тільки свідоцтво про шлюб десь поділося. Правда, мій не в ігри грається, а якісь програми складає. Каже, що працює. Мужики, блін. Що тут скажеш... А так хочеться ніжності. Прийти до хати, а тебе чекають. Утопія. 17 Січня 2011 11:07
У нас є Луцький міський голова ( Романюк)та голова Волинської обласної ради (Войтович), а голова міської ради де? Що то за представник влади? Виконавчої, законодавчої чи представницької? А, мо, то - наслідки розгулу "дятлового чи індючого" грипу? Ви навіщо, маючи нік "Журналіст" "женете" на колег? Де солідарність? 14 Січня 2011 10:42
Привильно ви кажете, що кожна мама повинна думати, яке майбутнє очікує її кровиночку. Однак із рештою не можу погодитися, бо медицина не стоїть на місці й тому, певно, й порівнювати не варто, в яких умовах народжували тоді й зараз. Звісно тоді за таке не брали ТАКИХ грошей. Чи стало ліпше тепер? Цікаве запитання. Якось я балакала на цю тему зі своєю бабусею, котра вже розміняла 9-й десяток літ. Так вона каже, що ліпше з точки зору комфортності, живеться нині, але веселіше їй було тоді. Чому? Бо молодою була. Так, тоді давали житло. Це - надзвичайно важливий момент. Але при цьому моя свекруха мала лише місяць(!) декрету. Більше просто не давали. І вона була змушена лишати місячну дитину в садочку. Кожна епоха має свої плюси та мінуса. Інша справа, що такі дії влади - театр абсурду. Слід владцям подумати про те, як жінці, котра народила, повернутися на робоче місце, бо приватники не люблять "декретчиць", як забезпечити малят місцями в садочках тощо. Хто нині народжує валом - сектанти. Їм, як багатодітним, а відтак, і малозабезпеченим, купа пільг. Правда, дітей тих в більшості не виховують українцями. А хто на них працює? Ті, у кого одна, або ж двоє дітей. Оце - теж проблема. 14 Січня 2011 09:57
Справді гідна кандидатура - Зоя Балюк. А решта, даруйте за відвертість, - "сбор блатных и шайка нищих". Не бачити нам эвропейського Луцька ще довго, а народ так повірив, наче-то колись Ющенкові. 14 Січня 2011 09:45
Знову ми, українці, опинилися на шляху в "коммунистическое будущее", де призначення жінки було - "пахать" і "рожать". 13 Січня 2011 15:00
Система Orphus