Світ вражає: С_Л_О_В_Н_И_К
Краткий словарь польских заимствований в украинском языке
Прежде чем представить очень краткий и поверхностный словарь польских заимствований в украинской лексике, хочу еще раз обратить внимание читателей на полную научную несостоятельность современной теории украинских филологов о возникновении украинского языка. Собственно говоря, теории как таковой, нет. Есть лишь утверждение, что украинский язык был всегда, по крайней мере, уже в начале нашего летосчисления он был "межплеменным языком". Иначе говоря, поляне, дулебы, дреговичи, уличи, древляне, северяне, вятичи и радимичи общались между собой на украинском языке. А загадочное отсутствие древних пись-менных памятников на украинском языке украинские филологи объясняют тем, что с самого начала письменности на Руси будто бы возникла и дискриминация украинского языка: писари, летописцы и прочие "книжные" люди ни за что не хотели использовать свой родной украинский язык, стеснялись его. Не ценили, так сказать, "рідну мову". Наличие же в современном украинском языке множества полонизмов они объясняют не элементарным и очевидным ополячиванием, а унаследованным параллельно с поляками лексическим фондом от древних полян.
Все эти взгляды даже в самой малой степени не соответствуют историческим реалиям.
На самом деле слов, которые мы сейчас называем полонизмами, в русском языке никогда не было, так же, как не было их и в языке предков поляков - ляхов: ляхи разговаривали тогда на таком же славянском языке, как и поляне, и новгородские словене, и радимичи, и вятичи, и другие славянские племена. Лишь много времени спустя славянский язык древних ляхов, испытав на себе воздействие латыни и германских языков, стал тем польским языком, который мы знаем сейчас. Следовательно, все бесчисленные полонизмы, имеющиеся в нашем современном украинском языке, проникли в него сравнительно недавно, во времена польского владычества на землях будущей Украины. И вот именно эти полонизмы и сделали нынешний украинский язык столь отличным от русского. Добросовестный филолог никогда не станет оспаривать мнение В.М. Русановского, который писал, что "древнерусский язык далек от специфики современных украинских говоров, и нужно поэтому признать, что словарь последних во всем существенном, что отличает его от великорусских говоров, образовался в последнее время". В последнее время, панове украинские националисты, а не "в начале нашего летосчисления", во времена Овидия или даже библейского Ноя, как вы изволите утверждать. В последнее время – это при поляках!
Надо ли доказывать, что в языке ляхов-полян не было и не мог-ло быть таких современных польско-украинских слов, как парасолька, запальничка, жуйка, багнет, жниварка, паливо, кава, цукерка, наклад, шпиталь, страйк, папір, валіза, краватка, виделка, вибух, гармата, білизна, бляшанка, готівка, збанкрутувати и т. п. и т. д. ? Нет, панове, славянорусский язык жителей древней южной Руси потому и стал со временем русско-польским диалектом, т. е. украинским языком, что впитал массу всевозможных полонизмов. Не будь польского господства, не было бы сейчас никакого украинского языка.
Следует также отметить, что множество полонизмов было введено в наш язык искусственно, умышленно, с единственной целью углубить разницу между украинским и русским языками. Из множества таких слов для примера возьмем одно: "гума" (резина). Резина была создана в те времена, когда Украина давно уже вернулась в лоно единого общерусского государства, следовательно, новое, во всех отношениях полезное вещество и в русском, и в украинском языках должно было называться одним и тем же словом "резина". Спрашивается, каким же образом резина стала называться по-украински точно так же, как и по-польски – гума (guma)? Ответ ясен: в результате целенаправленной, умышленной политики ополячивания под фальшивым названием "дерусификация". Таких примеров есть немало.
Примечательно, что процесс "дерусификации" в наши дни вспыхнул с новой силой. Буквально ежедневно украинские средства массовой информации вместо привычных, укоренившихся слов преподносят нам новые, якобы исконно украинские: "спортовець" вместо спортсмен, "поліціянт" вместо поліцейський,- "агенція" вместо агентство, "наклад" вместо тираж, "уболівати" вместо спортивного боліти, "розвой" вместо розвиток – всего и не перечислить! Разумеется, все эти "украинские" слова взяты непосредственно из польского языка: sportowjec, policiant, agencia, naklad, uboliwat, rozwoj... Таким образом, должно быть ясно, что у нас в Украине понятия "дерусификация" и "ополячивание" – синонимы.
Есть, правда, отдельные случаи, когда и хочется убрать какое-нибудь уж больно "по-москальски" звучащее слово, но и соответствующее польское не подходит. Вот два характерных примера. Для замены дерусификаторами "неправильного" слова аэропорт польское слово явно не подходит, так как звучит точно также: aeroport. Пришлось выдумывать совершенно новое, небывалое слово "лэтовыще". Или вот для украинской эстрады ранее общепринятое обозначение вокально-инструментального ансамбля словом "группа" (по-украински "група") для дерусификаторов показалось неприемлемым. Но и польское аналогичное слово звучит слишком уж по-москальски – grupa. И вновь пришлось обходиться собственными ресурсами: применить скотоводческий термин "гурт" (стадо). Пусть, мол, новый термин и ассоциируется со стадом баранов, лишь бы он не был похож на русский! Кроме того, иначе чем безумным окарикатуриванием украинского языка, трудно назвать навязываемую ныне новую транскрипцию многих собственных названий и имен: пустыня Сагара, пирамида Геопса, Шерлок Голмс, миссис Гадсон и т.п. Горькие плоды "дерусификации"!
Естественно, словотворчество подобного рода абсолютно неприемлемо для подавляющего большинства граждан Украины. Может быть все эти новые "украинские" слова и ласкают слух жителей некоторых западных областей, привыкших жить под польским господством, но для тех, кто не подвергался длительному ополячиванию они представляются неестественными и абсолютно чуждыми.
Специально для тех, кто старается превратить наш язык в польский, заявляю: оставьте в покое наш украинский язык! Запомните хорошенько, что ваше безумное его ополячивание может привести к тому, что этот уродливый "новояз" станет нам чуждым и от него большинству граждан Украины придется отказаться в пользу более понятного и близкого нам русского языка. Опомнитесь, панове, пока еще не поздно!
Приводимый далее краткий словарь польских заимствований показывает, сколь далеко зашло ополячивание славянорусского языка южных русов, называемых ныне украинцами.
В словаре имеется какое-то количество слов неславянского (непольского) происхождения, однако их явно польская форма ясно говорит о том, что попали они в украинский язык исключительно через посредство польского языка.
По-украински По-польски По-русски
1. аби aby лишь бы
2. агенція agencia агентство
3. але ale но
4. але ж ale z однако
5. альтанка altanka беседка
6. аматор amator любитель
7. амбасада ambasada посольство
8. аркуш arkusz лист (бумаги)
9. багнет bagnet штык
10. багно bagno болото
11. байка bajka сказка
12. баламут balamut волокита, повеса
13. балія balia лохань (для стирки)
14. барва barwa краска
15. батог batog кнут
16. башта baszta башня
17. безлад bezlad беспорядок
18. белькотання belkotanie бормотание
19. білизна bielizna белье
20. блазень blazen шут
21. блакитний blakitny голубой
22. блискавка blyskawica молния
23. бляшанка blaszanka жестянка
24. бо bo так как, потому что
25. боївка bojowka дружина
26. борг borg долг
27. брак brak нехватка
28. брама brama ворота
29. братерство braterstwo братство
30. бриля bryla глыба
31. бруд brud грязь
32. брутальний brutalny грубый
33. будинок budynek дом
34. бурштин bursztyn янтарь
35. вага waga вес
36. вада wada недостаток
37. вапно wapno известь
38. варта warta стража
39. вартість wartosc стоимость
40. великий wielki большой
41. вельмишановний wielceszanowny многоуважаемый
42. верства warstwa пласт, слой
43. веслування wioslowanie гребля
44. вечорниця wieczornica посиделки
45. вибачати wybaczat извинять
46. виборчий wyborczy избирательный
47. вибух wybuch взрыв
48. видатний wydatny выдающийся
49. виднокруг widnokrag горизонт
50. видовисько widowisko зрелище
51. виконати wykonac выполнить
52. викреслити wykreslic вычеркнуть
53. викрити wykryc разоблачить
54. вимагати wymagac требовать
55. вимір wymiar измерение
56. винищувати wyniszczaс истреблять
57. винний winny должен (напр.деньги)
58. виняток wyjаtek исключение
59. випадок wypadek случай
60. випробування wyprobowanie испытание
61. вир wir водоворот, вихрь
62. вирушати wyruszaс выступать, отправляться
63. вистава wystawa постановка
64. витримати wytrwaс выдержать
65. витягнути wyciagnaс вытянуть
66. виховання wychowanie воспитание
67. Відень Wieden Вена
68. відомо wiadomo известно
69. відшкодувати odszkodowac возместить
70. вік wiek возраст
71. влада wlada власть
72. влох wloch итальянец
73. вовкулак wilkolak оборотень
74. водоспад wodospad водопад
75. войовничий wojowniczy воинственный
76. вплив wplyw влияние
77. вправний wprawny ловкий, умелый
78. впровадити wprowadzic ввести
79. вразливість wrazliwosc впечатлительность
80. врешті wreczcie в конце концов
81. втручатися wtracac sie вмешиваться
82. в’язень wiazien узник
83. гай gaj роща
84. гайворон gawron ворона
85. гак hak крюк
86. галас halas галдеж
87. галузь galaz отрасль
88. ганок ganek крыльцо
89. ганьба ganba позор
90. гармата armata пушка
91. гарт hart закалка
92. гасло haslo лозунг
93. гатунок gatunek сорт
94. гвалт gwalt насилие
95. генерація generacia поколение
96. гинути ginasc погибать
97. гідність godnosc достоинство
98. глод glod боярышник
99. гнобити gnebic угнетать
100. гной gnoj навоз
101. гоїти goic заживлять
102. голити golic брить
103. голосно glosno громко
104. голота holota беднота
105. господарство gospodarka хозяйство
106. готівка gotowka наличность (денег)
107. гребля grobla плотина
108. гречкосій hreczkociej провинциал
109. громада gromada общество, коллектив
110. гроно grono кисть, гроздь
111. грудень grudzien декабрь
112. губити gubic терять
113. гудзик guzik пуговица
114. гума guma резина
115. гуркіт hurkot грохот
116. даремно nadaremnie бесполезно
117. дарма darmo напрасно
118. дзвін dzwon колокол
119. дзьоб dziob клюв
120. дівчина dziewczyna девушка
121. діжка dzieza квашня
122. добробут dobrobyt благосостояние
123. довести dowiesc доказать
124. довколо dokola вокруг
125. догана nagana выговор
126. догори do gory вверх
127. додавати dodawasc прибавлять
128. додому do domu домой
129. дорадник doradza советник
130. досить dosyc довольно, хватит
131. другорядний drugorzedny второстепенный
132. єдність jednosc единство
133. жадати pozadac желать
134. жалоба zaloba траур
135. жарт zart шутка
136. жваво zwawo живо, проворно
137. жебрак zebrak нищий
138. живиця zywica смола
139. живлення zywienie питание
140. живцем zywcem живьем
141. жито zyto рожь
142. життя zycie жизнь
143. жнива zniwa жатва
144. жоден zoden ни один
145. жужіль zuzel шлак
146. жуйка zujka жвачка
147. з z из, с
148. з-за zza из-за
149. забити zabic убить
150. забобон zabobon суеверие
151. забов’язати zobowiazac обязать
152. забороняти zabraniac запрещать
153. забудова zabudowa застройка
154. забуток zabutek памятник старины
155. завада zawada помеха
156. завжди zawsze всегда
157. завзятий zawziety упорный
158. завчасно zawczasu заранее
159. завітати zawitac наведаться
160. загарбати zagarnac присвоить
161. загартований zahartowany закаленный
162. загинути zaginac погибнуть
163. загоїти zagoic залечить
164. загубити zgubic потерять
165. зажадати zazadac потребовать
166. заздрість zazdroscґ зависть
167. зазнати zaznac испытать
168. зазначити zaznaczyc подчеркнуть
169. займенник zaimek местоимение
170. заклад zaklad предприятие
171. заклопотаний zaklopotany озабоченный
172. закоханий zakochany влюбленный
173. закрутка zakretka отвертка
174. закутий zakuty закованный
175. залежати zalezec зависеть
176. залицятися zalecac sie ухаживать
177. залога zaloga экипаж
178. залюдняти zaludniac заселять
179. замах zamach покушение
180. замкнути zamknac запереть
181. замовити zamowic заказать
182. заможний zamozny зажиточный
183. замордувати Zamordowac убить
184. замулити zamulic заилить
185. замість zamiast вместо
186. занадто zanadto слишком
187. занедбаний zaniedbany запущенный
188. занотувати zanotowac записать
189. зануряти zanurzac погружать
190. заохотити zachecic побудить
191. запал zapal задор
192. запалення zapalenie воспаление
193. запалити zapalic закурить
194. запальничка zapalniczka зажигалка
195. запаска zapaska передник
196. запевнити zapewnic убедить
197. запеклий zaciekly ожесточенный
198. запитання zapytanie вопрос
199. заплав zaplaw разлив, половодье
200. запобігливий zapobiegliwy предусмотрительный
201. запропонувати zaproponowac предложить
202. запхати zapchac засунуть
203. зап’ятий zapiaty застегнутый
204. зарадити zaradzic посоветовать
205. зараз zaraz сейчас
206. заробити zarobic заработать
207. засада zasada принцип, основа
208. заспівати zaspiewac запеть
209. застосувати zastosowac применить
210. заступник zastepca заместитель
211. зателефонувати zatelefonowac позвонить
212. затока zatoka залив
213. затримати zatrzimac задержать
214. затулити zatulic закрыть, заслонить
215. затятість zacietosc упрямство
216. зауважити zauwazyc заметить
217. захват zachwyt восторг
218. захід zachod запад
219. зацікавити zaciekawiac заинтересовать
220. зашкодити zaszkodzic навредить
221. збанкрутувати zbankrutowac обанкротиться
222. збочити zboczyc сойти с верного пути
223. зброя zbroja оружие
224. збудити zbudzic разбудить
225. збудувати zbudowac построить
226. збіг zbieg стечение, совпадение
227. збіжжя zboze хлеб, зерновые
228. зважати zwazac принимать во внимание
229. зверхність zwierchnosc власть, управление
230. звиклий zwykly привычный
231. звироднілий zwyrodnialy выродившийся
232. звичай zwyczaj обычай
233. зволікання zwloczenie промедление
234. згаслий sgasly потухший
235. згвалтування zgwalcenie изнасилование
236. згода zgoda согласие
237. згори z gory сверху
238. зграя zgraja стая, сброд
239. здатність zdatnosc способность
240. здається zdaje sie кажется
241. здобич zdobycz добыча
242. здолати zdolac справиться
243. здряпати zdrapac соскоблить
244. здрібнілий zdrobnialy измельчавший
245. зиск zysc прибыль, барыш
246. зле zle плохо, скверно
247. злодій zlodziej вор
248. злочинець zloczynca преступник
249. змова zmowa заговор
250. зморшка zmarszczka морщина
251. змусити zmusic заставить
252. зміна zmiana смена
253. змінний zmienny переменный, изменчивый
254. знайда znajda найденыш
255. знаний znany известный
256. зневага zniewaga оскорбление, обида
257. зненавидити znienawidzic возненавидеть
258. зненацька znienacka внезапно
259. зникати znikac исчезать
260. знову znow опять, вновь
261. знущатися znecac sie издеваться
262. зобов’язати zobowiazac обязать
263. зовнішний zewnetszny внешний
264. зодовільняти zadowalniac удовлетворять
265. зошит zeszyt тетрадь
266. зрада zdrada измена
267. зранку z ranu утром, с утра
268. зрештою zreszta впрочем
269. зробити zrobic сделать
270. зрозумілий zrozumialy понятный
271. зруйнувати zrujnowac разрушить
272. зсувати zsuwac сдвигать
273. зубожіння zubozenie обнищание
274. зухвало zuchwale дерзко, нагло
275. індик indyk индюк
276. інший inny другой
277. кава kawa кофе
278. кав’ярня kawiarnia кафе
279. кайдани kajdany кандалы
280. канапа kanapa диван
281. кашкет kaszkiet картуз
282. квітень kwiecien апрель
283. келих kielich бокал
284. керувати kierowac управлять
285. кишеня kieszen карман
286. кнур knur боров
287. колисанка kolysanka колыбель
288. коло kolo круг
289. коло kolo около
290. комора komora кладовая
291. кошик koszyk корзина
292. коштовність kosztownosc драгоценность
293. краватка krawat галстук
294. кравець krawiec портной
295. крадіжка kradziez кража
296. крапля kropla капля
297. кресало krzesiwo огниво
298. крок krok шаг
299. кроква krokiew стропило
300. крук kruk ворон
301. кудлатий kudlaty косматый
302. кулька kulka шарик
303. куля kula пуля
304. купа kupa ворох, груда
305. курча kurcze цыпленок
306. кут kat угол
307. кухоль kufol кружка
308. лагідний lagodny нежный, мягкий
309. лазня laznia баня
310. лан lan поле, нива
311. ласка laska милость
312. лаяти lajac ругать
313. ледве ledwie едва
314. лемент lament вой
315. липень lipiec июль
316. лихо licho беда, зло
317. ліжко lozko кровать
318. лобода loboda лебеда
319. лужний lugowy щелочной
320. луска luska шелуха, чешуя
321. лупати lupaс раскалывать
322. маєток majatek имение
323. макуха makuchy жмыхи
324. малярство malarstwo живопись
325. мапа mapa карта
326. мешканець mieszkaniec житель
327. місто miasto город
328. мовити mowic говорить
329. можливо mozliwie возможно
330. мружитися mruzyc жмуриться
331. мул mul ил
332. мурований murowany каменный
333. мусить musiec должен
334. муслін muslin кисея
335. набой naboj заряд
336. навколо naokolo вокруг
337. надзвичайно nadzwyczajne крайне
338. надмір nadmiar избыток
339. найближчий najblizczy ближайший
340. наймит najmita батрак
341. наклад naklad тираж
342. належне nalezne должное
343. напій napoj напиток
344. наречений narzeczony жених
345. натхнення natchnienie вдохновение
346. недоречний niedorzeczny нелепый, вздорный
347. неділя niedzeiela воскресенье
348. незлічений niezliczony бесчисленный
349. нелюдський nieludzki бесчеловечный
350. несвідомість nieswiadomosc несознательность
351. нескінчений nieskonczony бесконечный
352. несподівано niespodziewany вдруг, неожиданно
353. нотатка notatka заметка
354. ноші nosze носилки
355. обуритися oburzyc sie возмутится
356. огидний ohydny противный
357. ознака oznaka признак
358. око oko глаз
359. оксамит aksamit бархат
360. опір opor сопротивление
361. опріч oprocz кроме
362. ослін oslona ограждение
363. остаточно ostatecznie окончательно
364. пагорб pagorek бугор
365. пазур pazur коготь
366. палац palac дворец
367. паливо paliwo топливо, горючее
368. палити palic курить
369. пан pan господин
370. панич panicz барчук
371. панна panna барышня
372. панувати panowac властвовать
373. панщина pansczyzna барщина
374. папір papier бумага
375. парасолька parasolka зонтик
376. паркан parkan забор
377. паша pasza корм
378. пекло pieklo ад
379. пензель pedzel кисть (для рисования)
380. перешкодити przeszkodzic воспрепятствовать
381. перли perly жемчуг
382. печеня pieczen жаркое
383. питання pytanie вопрос
384. пиха pycha гонор, высокомерие
385. підмет podmiot подлежащие
386. підступний podsteny коварный
387. підсумовувати pidsumovywac подводить итоги
388. піхва pochwa ножны
389. пляма plama пятно
390. поблизу poblizu вблизи
391. повинен powienien должен
392. повідомити powiadomic известить
393. повідомляти powiadomiac извещать, сообщать
394. повітря powietze воздух
395. повстання powstanie восстание
396. погляд poglad взгляд, воззрение
397. подарунок podarunek подарок
398. по-друге po drugie во-вторых
399. подряпати podrapac поцарапать
400. поза poza вне
401. позичати pozyczac одалживать
402. покладати pokladac возлагать
403. покотем pokotem вповалку
404. пологовий pologowy родильный
405. полювати polowac охотиться
406. попит popyt спрос
407. порада porada совет
408. поразка porazka поражение
409. поратися porac sie возиться
410. порцеляна porcelana фарфор
411. посада posada должность
412. посуха posucha засуха
413. потилиця potylica затылок
414. потуга potega мощность
415. правдоподібно prawdopodobnie вероятно
416. прагнення pragnienie жажда, стремление
417. прапор proporzec знамя, флаг
418. прасувати prasowac гладить (белье)
419. призьба pryzba завалинка
420. прикрость przykrosc досада
421. примус przymus принуждение
422. принаймі przynajmniej по крайней мере
423. пухлина puchlina опухоль
424. разом razem вместе
425. раптом raptem вдруг
426. регот rzegot хохот
427. решта reszta остаток, сдача
428. риса rys черта
429. рідкий rzadki жидкий
430. рік rok год
431. робити robic делать
432. розвага rozwaga рассудительность
433. розмова rozmova беседа, разговор
434. розпач rozpacz отчаяние
435. розпуста rozpusta разврат
436. російський rosyiski русский
437. рудий rudy рыжий
438. рух ruch движение
439. смажити smazy жарить
440. скарб skarb казна, клад
441. скарга skarga жалоба
442. скористатися skorystac воспользоваться
443. скроня skron висок
444. скубати skubac щипать
445. смак smak вкус
446. смарагд smaragd изумруд
447. смерека smereka елка
448. смуток smutek печаль, кручина
449. сніданок snidanie завтрак
450. спис spisa копье
451. сповідь spowiedz исповедь
452. сподіватися spodziewc sie надеяться
453. спритний sprytny бойкий
454. сприяти spizyjac способствовать
455. спростувати sprostowac опровергнуть
456. спротив sprzeciw сопротивление
457. спіж spiz бронза
458. стайня stajnia конюшня
459. стискати scieskac сжимать
460. стілець stolec стул
461. страва strawa еда, пища, блюдо
462. страйк strajk забастовка
463. сумління sumienie совесть
464. сурма surma труба (сигнальная)
465. сходинка shodek ступенька
466. так tak да
467. тесля ciesla плотник
468. торба torba сума, котомка
469. тортури tortury пытки, истязания
470. тримати trzymac держать
471. труна trumna гроб
472. тутешній tutejszy местный, здешний
473. увага uwaga внимание
474. ув’язнення uwiezenie заключение (в тюрьму)
475. угода ugoda соглашение
476. угорі ugory вверху
477. умова umowa договор
478. уникати unikac избегать
479. врода uroda красота
480. фарба farba краска
481. фіранка fieranka занавеска
482. фортеця forteca крепость
483. фурман furman возница
484. хвилина chwila минута
485. хвіртка furtka калитка
486. хвороба choroba болезнь
487. хилити chyliс наклонять
488. хіба chyba разве
489. хорт chart борзая
490. цвинтар cwentarz кладбище
491. цегла cegla кирпич
492. цибуля cebula лук (овощ)
493. цілковито calkowicie всецело
494. цукерка cukierek конфета
495. чапля czapla цапля
496. чарівник czarownik колдун
497. час czas время
498. частка czastka доля
499. чекати czekac
Прежде чем представить очень краткий и поверхностный словарь польских заимствований в украинской лексике, хочу еще раз обратить внимание читателей на полную научную несостоятельность современной теории украинских филологов о возникновении украинского языка. Собственно говоря, теории как таковой, нет. Есть лишь утверждение, что украинский язык был всегда, по крайней мере, уже в начале нашего летосчисления он был "межплеменным языком". Иначе говоря, поляне, дулебы, дреговичи, уличи, древляне, северяне, вятичи и радимичи общались между собой на украинском языке. А загадочное отсутствие древних пись-менных памятников на украинском языке украинские филологи объясняют тем, что с самого начала письменности на Руси будто бы возникла и дискриминация украинского языка: писари, летописцы и прочие "книжные" люди ни за что не хотели использовать свой родной украинский язык, стеснялись его. Не ценили, так сказать, "рідну мову". Наличие же в современном украинском языке множества полонизмов они объясняют не элементарным и очевидным ополячиванием, а унаследованным параллельно с поляками лексическим фондом от древних полян.
Все эти взгляды даже в самой малой степени не соответствуют историческим реалиям.
На самом деле слов, которые мы сейчас называем полонизмами, в русском языке никогда не было, так же, как не было их и в языке предков поляков - ляхов: ляхи разговаривали тогда на таком же славянском языке, как и поляне, и новгородские словене, и радимичи, и вятичи, и другие славянские племена. Лишь много времени спустя славянский язык древних ляхов, испытав на себе воздействие латыни и германских языков, стал тем польским языком, который мы знаем сейчас. Следовательно, все бесчисленные полонизмы, имеющиеся в нашем современном украинском языке, проникли в него сравнительно недавно, во времена польского владычества на землях будущей Украины. И вот именно эти полонизмы и сделали нынешний украинский язык столь отличным от русского. Добросовестный филолог никогда не станет оспаривать мнение В.М. Русановского, который писал, что "древнерусский язык далек от специфики современных украинских говоров, и нужно поэтому признать, что словарь последних во всем существенном, что отличает его от великорусских говоров, образовался в последнее время". В последнее время, панове украинские националисты, а не "в начале нашего летосчисления", во времена Овидия или даже библейского Ноя, как вы изволите утверждать. В последнее время – это при поляках!
Надо ли доказывать, что в языке ляхов-полян не было и не мог-ло быть таких современных польско-украинских слов, как парасолька, запальничка, жуйка, багнет, жниварка, паливо, кава, цукерка, наклад, шпиталь, страйк, папір, валіза, краватка, виделка, вибух, гармата, білизна, бляшанка, готівка, збанкрутувати и т. п. и т. д. ? Нет, панове, славянорусский язык жителей древней южной Руси потому и стал со временем русско-польским диалектом, т. е. украинским языком, что впитал массу всевозможных полонизмов. Не будь польского господства, не было бы сейчас никакого украинского языка.
Следует также отметить, что множество полонизмов было введено в наш язык искусственно, умышленно, с единственной целью углубить разницу между украинским и русским языками. Из множества таких слов для примера возьмем одно: "гума" (резина). Резина была создана в те времена, когда Украина давно уже вернулась в лоно единого общерусского государства, следовательно, новое, во всех отношениях полезное вещество и в русском, и в украинском языках должно было называться одним и тем же словом "резина". Спрашивается, каким же образом резина стала называться по-украински точно так же, как и по-польски – гума (guma)? Ответ ясен: в результате целенаправленной, умышленной политики ополячивания под фальшивым названием "дерусификация". Таких примеров есть немало.
Примечательно, что процесс "дерусификации" в наши дни вспыхнул с новой силой. Буквально ежедневно украинские средства массовой информации вместо привычных, укоренившихся слов преподносят нам новые, якобы исконно украинские: "спортовець" вместо спортсмен, "поліціянт" вместо поліцейський,- "агенція" вместо агентство, "наклад" вместо тираж, "уболівати" вместо спортивного боліти, "розвой" вместо розвиток – всего и не перечислить! Разумеется, все эти "украинские" слова взяты непосредственно из польского языка: sportowjec, policiant, agencia, naklad, uboliwat, rozwoj... Таким образом, должно быть ясно, что у нас в Украине понятия "дерусификация" и "ополячивание" – синонимы.
Есть, правда, отдельные случаи, когда и хочется убрать какое-нибудь уж больно "по-москальски" звучащее слово, но и соответствующее польское не подходит. Вот два характерных примера. Для замены дерусификаторами "неправильного" слова аэропорт польское слово явно не подходит, так как звучит точно также: aeroport. Пришлось выдумывать совершенно новое, небывалое слово "лэтовыще". Или вот для украинской эстрады ранее общепринятое обозначение вокально-инструментального ансамбля словом "группа" (по-украински "група") для дерусификаторов показалось неприемлемым. Но и польское аналогичное слово звучит слишком уж по-москальски – grupa. И вновь пришлось обходиться собственными ресурсами: применить скотоводческий термин "гурт" (стадо). Пусть, мол, новый термин и ассоциируется со стадом баранов, лишь бы он не был похож на русский! Кроме того, иначе чем безумным окарикатуриванием украинского языка, трудно назвать навязываемую ныне новую транскрипцию многих собственных названий и имен: пустыня Сагара, пирамида Геопса, Шерлок Голмс, миссис Гадсон и т.п. Горькие плоды "дерусификации"!
Естественно, словотворчество подобного рода абсолютно неприемлемо для подавляющего большинства граждан Украины. Может быть все эти новые "украинские" слова и ласкают слух жителей некоторых западных областей, привыкших жить под польским господством, но для тех, кто не подвергался длительному ополячиванию они представляются неестественными и абсолютно чуждыми.
Специально для тех, кто старается превратить наш язык в польский, заявляю: оставьте в покое наш украинский язык! Запомните хорошенько, что ваше безумное его ополячивание может привести к тому, что этот уродливый "новояз" станет нам чуждым и от него большинству граждан Украины придется отказаться в пользу более понятного и близкого нам русского языка. Опомнитесь, панове, пока еще не поздно!
Приводимый далее краткий словарь польских заимствований показывает, сколь далеко зашло ополячивание славянорусского языка южных русов, называемых ныне украинцами.
В словаре имеется какое-то количество слов неславянского (непольского) происхождения, однако их явно польская форма ясно говорит о том, что попали они в украинский язык исключительно через посредство польского языка.
По-украински По-польски По-русски
1. аби aby лишь бы
2. агенція agencia агентство
3. але ale но
4. але ж ale z однако
5. альтанка altanka беседка
6. аматор amator любитель
7. амбасада ambasada посольство
8. аркуш arkusz лист (бумаги)
9. багнет bagnet штык
10. багно bagno болото
11. байка bajka сказка
12. баламут balamut волокита, повеса
13. балія balia лохань (для стирки)
14. барва barwa краска
15. батог batog кнут
16. башта baszta башня
17. безлад bezlad беспорядок
18. белькотання belkotanie бормотание
19. білизна bielizna белье
20. блазень blazen шут
21. блакитний blakitny голубой
22. блискавка blyskawica молния
23. бляшанка blaszanka жестянка
24. бо bo так как, потому что
25. боївка bojowka дружина
26. борг borg долг
27. брак brak нехватка
28. брама brama ворота
29. братерство braterstwo братство
30. бриля bryla глыба
31. бруд brud грязь
32. брутальний brutalny грубый
33. будинок budynek дом
34. бурштин bursztyn янтарь
35. вага waga вес
36. вада wada недостаток
37. вапно wapno известь
38. варта warta стража
39. вартість wartosc стоимость
40. великий wielki большой
41. вельмишановний wielceszanowny многоуважаемый
42. верства warstwa пласт, слой
43. веслування wioslowanie гребля
44. вечорниця wieczornica посиделки
45. вибачати wybaczat извинять
46. виборчий wyborczy избирательный
47. вибух wybuch взрыв
48. видатний wydatny выдающийся
49. виднокруг widnokrag горизонт
50. видовисько widowisko зрелище
51. виконати wykonac выполнить
52. викреслити wykreslic вычеркнуть
53. викрити wykryc разоблачить
54. вимагати wymagac требовать
55. вимір wymiar измерение
56. винищувати wyniszczaс истреблять
57. винний winny должен (напр.деньги)
58. виняток wyjаtek исключение
59. випадок wypadek случай
60. випробування wyprobowanie испытание
61. вир wir водоворот, вихрь
62. вирушати wyruszaс выступать, отправляться
63. вистава wystawa постановка
64. витримати wytrwaс выдержать
65. витягнути wyciagnaс вытянуть
66. виховання wychowanie воспитание
67. Відень Wieden Вена
68. відомо wiadomo известно
69. відшкодувати odszkodowac возместить
70. вік wiek возраст
71. влада wlada власть
72. влох wloch итальянец
73. вовкулак wilkolak оборотень
74. водоспад wodospad водопад
75. войовничий wojowniczy воинственный
76. вплив wplyw влияние
77. вправний wprawny ловкий, умелый
78. впровадити wprowadzic ввести
79. вразливість wrazliwosc впечатлительность
80. врешті wreczcie в конце концов
81. втручатися wtracac sie вмешиваться
82. в’язень wiazien узник
83. гай gaj роща
84. гайворон gawron ворона
85. гак hak крюк
86. галас halas галдеж
87. галузь galaz отрасль
88. ганок ganek крыльцо
89. ганьба ganba позор
90. гармата armata пушка
91. гарт hart закалка
92. гасло haslo лозунг
93. гатунок gatunek сорт
94. гвалт gwalt насилие
95. генерація generacia поколение
96. гинути ginasc погибать
97. гідність godnosc достоинство
98. глод glod боярышник
99. гнобити gnebic угнетать
100. гной gnoj навоз
101. гоїти goic заживлять
102. голити golic брить
103. голосно glosno громко
104. голота holota беднота
105. господарство gospodarka хозяйство
106. готівка gotowka наличность (денег)
107. гребля grobla плотина
108. гречкосій hreczkociej провинциал
109. громада gromada общество, коллектив
110. гроно grono кисть, гроздь
111. грудень grudzien декабрь
112. губити gubic терять
113. гудзик guzik пуговица
114. гума guma резина
115. гуркіт hurkot грохот
116. даремно nadaremnie бесполезно
117. дарма darmo напрасно
118. дзвін dzwon колокол
119. дзьоб dziob клюв
120. дівчина dziewczyna девушка
121. діжка dzieza квашня
122. добробут dobrobyt благосостояние
123. довести dowiesc доказать
124. довколо dokola вокруг
125. догана nagana выговор
126. догори do gory вверх
127. додавати dodawasc прибавлять
128. додому do domu домой
129. дорадник doradza советник
130. досить dosyc довольно, хватит
131. другорядний drugorzedny второстепенный
132. єдність jednosc единство
133. жадати pozadac желать
134. жалоба zaloba траур
135. жарт zart шутка
136. жваво zwawo живо, проворно
137. жебрак zebrak нищий
138. живиця zywica смола
139. живлення zywienie питание
140. живцем zywcem живьем
141. жито zyto рожь
142. життя zycie жизнь
143. жнива zniwa жатва
144. жоден zoden ни один
145. жужіль zuzel шлак
146. жуйка zujka жвачка
147. з z из, с
148. з-за zza из-за
149. забити zabic убить
150. забобон zabobon суеверие
151. забов’язати zobowiazac обязать
152. забороняти zabraniac запрещать
153. забудова zabudowa застройка
154. забуток zabutek памятник старины
155. завада zawada помеха
156. завжди zawsze всегда
157. завзятий zawziety упорный
158. завчасно zawczasu заранее
159. завітати zawitac наведаться
160. загарбати zagarnac присвоить
161. загартований zahartowany закаленный
162. загинути zaginac погибнуть
163. загоїти zagoic залечить
164. загубити zgubic потерять
165. зажадати zazadac потребовать
166. заздрість zazdroscґ зависть
167. зазнати zaznac испытать
168. зазначити zaznaczyc подчеркнуть
169. займенник zaimek местоимение
170. заклад zaklad предприятие
171. заклопотаний zaklopotany озабоченный
172. закоханий zakochany влюбленный
173. закрутка zakretka отвертка
174. закутий zakuty закованный
175. залежати zalezec зависеть
176. залицятися zalecac sie ухаживать
177. залога zaloga экипаж
178. залюдняти zaludniac заселять
179. замах zamach покушение
180. замкнути zamknac запереть
181. замовити zamowic заказать
182. заможний zamozny зажиточный
183. замордувати Zamordowac убить
184. замулити zamulic заилить
185. замість zamiast вместо
186. занадто zanadto слишком
187. занедбаний zaniedbany запущенный
188. занотувати zanotowac записать
189. зануряти zanurzac погружать
190. заохотити zachecic побудить
191. запал zapal задор
192. запалення zapalenie воспаление
193. запалити zapalic закурить
194. запальничка zapalniczka зажигалка
195. запаска zapaska передник
196. запевнити zapewnic убедить
197. запеклий zaciekly ожесточенный
198. запитання zapytanie вопрос
199. заплав zaplaw разлив, половодье
200. запобігливий zapobiegliwy предусмотрительный
201. запропонувати zaproponowac предложить
202. запхати zapchac засунуть
203. зап’ятий zapiaty застегнутый
204. зарадити zaradzic посоветовать
205. зараз zaraz сейчас
206. заробити zarobic заработать
207. засада zasada принцип, основа
208. заспівати zaspiewac запеть
209. застосувати zastosowac применить
210. заступник zastepca заместитель
211. зателефонувати zatelefonowac позвонить
212. затока zatoka залив
213. затримати zatrzimac задержать
214. затулити zatulic закрыть, заслонить
215. затятість zacietosc упрямство
216. зауважити zauwazyc заметить
217. захват zachwyt восторг
218. захід zachod запад
219. зацікавити zaciekawiac заинтересовать
220. зашкодити zaszkodzic навредить
221. збанкрутувати zbankrutowac обанкротиться
222. збочити zboczyc сойти с верного пути
223. зброя zbroja оружие
224. збудити zbudzic разбудить
225. збудувати zbudowac построить
226. збіг zbieg стечение, совпадение
227. збіжжя zboze хлеб, зерновые
228. зважати zwazac принимать во внимание
229. зверхність zwierchnosc власть, управление
230. звиклий zwykly привычный
231. звироднілий zwyrodnialy выродившийся
232. звичай zwyczaj обычай
233. зволікання zwloczenie промедление
234. згаслий sgasly потухший
235. згвалтування zgwalcenie изнасилование
236. згода zgoda согласие
237. згори z gory сверху
238. зграя zgraja стая, сброд
239. здатність zdatnosc способность
240. здається zdaje sie кажется
241. здобич zdobycz добыча
242. здолати zdolac справиться
243. здряпати zdrapac соскоблить
244. здрібнілий zdrobnialy измельчавший
245. зиск zysc прибыль, барыш
246. зле zle плохо, скверно
247. злодій zlodziej вор
248. злочинець zloczynca преступник
249. змова zmowa заговор
250. зморшка zmarszczka морщина
251. змусити zmusic заставить
252. зміна zmiana смена
253. змінний zmienny переменный, изменчивый
254. знайда znajda найденыш
255. знаний znany известный
256. зневага zniewaga оскорбление, обида
257. зненавидити znienawidzic возненавидеть
258. зненацька znienacka внезапно
259. зникати znikac исчезать
260. знову znow опять, вновь
261. знущатися znecac sie издеваться
262. зобов’язати zobowiazac обязать
263. зовнішний zewnetszny внешний
264. зодовільняти zadowalniac удовлетворять
265. зошит zeszyt тетрадь
266. зрада zdrada измена
267. зранку z ranu утром, с утра
268. зрештою zreszta впрочем
269. зробити zrobic сделать
270. зрозумілий zrozumialy понятный
271. зруйнувати zrujnowac разрушить
272. зсувати zsuwac сдвигать
273. зубожіння zubozenie обнищание
274. зухвало zuchwale дерзко, нагло
275. індик indyk индюк
276. інший inny другой
277. кава kawa кофе
278. кав’ярня kawiarnia кафе
279. кайдани kajdany кандалы
280. канапа kanapa диван
281. кашкет kaszkiet картуз
282. квітень kwiecien апрель
283. келих kielich бокал
284. керувати kierowac управлять
285. кишеня kieszen карман
286. кнур knur боров
287. колисанка kolysanka колыбель
288. коло kolo круг
289. коло kolo около
290. комора komora кладовая
291. кошик koszyk корзина
292. коштовність kosztownosc драгоценность
293. краватка krawat галстук
294. кравець krawiec портной
295. крадіжка kradziez кража
296. крапля kropla капля
297. кресало krzesiwo огниво
298. крок krok шаг
299. кроква krokiew стропило
300. крук kruk ворон
301. кудлатий kudlaty косматый
302. кулька kulka шарик
303. куля kula пуля
304. купа kupa ворох, груда
305. курча kurcze цыпленок
306. кут kat угол
307. кухоль kufol кружка
308. лагідний lagodny нежный, мягкий
309. лазня laznia баня
310. лан lan поле, нива
311. ласка laska милость
312. лаяти lajac ругать
313. ледве ledwie едва
314. лемент lament вой
315. липень lipiec июль
316. лихо licho беда, зло
317. ліжко lozko кровать
318. лобода loboda лебеда
319. лужний lugowy щелочной
320. луска luska шелуха, чешуя
321. лупати lupaс раскалывать
322. маєток majatek имение
323. макуха makuchy жмыхи
324. малярство malarstwo живопись
325. мапа mapa карта
326. мешканець mieszkaniec житель
327. місто miasto город
328. мовити mowic говорить
329. можливо mozliwie возможно
330. мружитися mruzyc жмуриться
331. мул mul ил
332. мурований murowany каменный
333. мусить musiec должен
334. муслін muslin кисея
335. набой naboj заряд
336. навколо naokolo вокруг
337. надзвичайно nadzwyczajne крайне
338. надмір nadmiar избыток
339. найближчий najblizczy ближайший
340. наймит najmita батрак
341. наклад naklad тираж
342. належне nalezne должное
343. напій napoj напиток
344. наречений narzeczony жених
345. натхнення natchnienie вдохновение
346. недоречний niedorzeczny нелепый, вздорный
347. неділя niedzeiela воскресенье
348. незлічений niezliczony бесчисленный
349. нелюдський nieludzki бесчеловечный
350. несвідомість nieswiadomosc несознательность
351. нескінчений nieskonczony бесконечный
352. несподівано niespodziewany вдруг, неожиданно
353. нотатка notatka заметка
354. ноші nosze носилки
355. обуритися oburzyc sie возмутится
356. огидний ohydny противный
357. ознака oznaka признак
358. око oko глаз
359. оксамит aksamit бархат
360. опір opor сопротивление
361. опріч oprocz кроме
362. ослін oslona ограждение
363. остаточно ostatecznie окончательно
364. пагорб pagorek бугор
365. пазур pazur коготь
366. палац palac дворец
367. паливо paliwo топливо, горючее
368. палити palic курить
369. пан pan господин
370. панич panicz барчук
371. панна panna барышня
372. панувати panowac властвовать
373. панщина pansczyzna барщина
374. папір papier бумага
375. парасолька parasolka зонтик
376. паркан parkan забор
377. паша pasza корм
378. пекло pieklo ад
379. пензель pedzel кисть (для рисования)
380. перешкодити przeszkodzic воспрепятствовать
381. перли perly жемчуг
382. печеня pieczen жаркое
383. питання pytanie вопрос
384. пиха pycha гонор, высокомерие
385. підмет podmiot подлежащие
386. підступний podsteny коварный
387. підсумовувати pidsumovywac подводить итоги
388. піхва pochwa ножны
389. пляма plama пятно
390. поблизу poblizu вблизи
391. повинен powienien должен
392. повідомити powiadomic известить
393. повідомляти powiadomiac извещать, сообщать
394. повітря powietze воздух
395. повстання powstanie восстание
396. погляд poglad взгляд, воззрение
397. подарунок podarunek подарок
398. по-друге po drugie во-вторых
399. подряпати podrapac поцарапать
400. поза poza вне
401. позичати pozyczac одалживать
402. покладати pokladac возлагать
403. покотем pokotem вповалку
404. пологовий pologowy родильный
405. полювати polowac охотиться
406. попит popyt спрос
407. порада porada совет
408. поразка porazka поражение
409. поратися porac sie возиться
410. порцеляна porcelana фарфор
411. посада posada должность
412. посуха posucha засуха
413. потилиця potylica затылок
414. потуга potega мощность
415. правдоподібно prawdopodobnie вероятно
416. прагнення pragnienie жажда, стремление
417. прапор proporzec знамя, флаг
418. прасувати prasowac гладить (белье)
419. призьба pryzba завалинка
420. прикрость przykrosc досада
421. примус przymus принуждение
422. принаймі przynajmniej по крайней мере
423. пухлина puchlina опухоль
424. разом razem вместе
425. раптом raptem вдруг
426. регот rzegot хохот
427. решта reszta остаток, сдача
428. риса rys черта
429. рідкий rzadki жидкий
430. рік rok год
431. робити robic делать
432. розвага rozwaga рассудительность
433. розмова rozmova беседа, разговор
434. розпач rozpacz отчаяние
435. розпуста rozpusta разврат
436. російський rosyiski русский
437. рудий rudy рыжий
438. рух ruch движение
439. смажити smazy жарить
440. скарб skarb казна, клад
441. скарга skarga жалоба
442. скористатися skorystac воспользоваться
443. скроня skron висок
444. скубати skubac щипать
445. смак smak вкус
446. смарагд smaragd изумруд
447. смерека smereka елка
448. смуток smutek печаль, кручина
449. сніданок snidanie завтрак
450. спис spisa копье
451. сповідь spowiedz исповедь
452. сподіватися spodziewc sie надеяться
453. спритний sprytny бойкий
454. сприяти spizyjac способствовать
455. спростувати sprostowac опровергнуть
456. спротив sprzeciw сопротивление
457. спіж spiz бронза
458. стайня stajnia конюшня
459. стискати scieskac сжимать
460. стілець stolec стул
461. страва strawa еда, пища, блюдо
462. страйк strajk забастовка
463. сумління sumienie совесть
464. сурма surma труба (сигнальная)
465. сходинка shodek ступенька
466. так tak да
467. тесля ciesla плотник
468. торба torba сума, котомка
469. тортури tortury пытки, истязания
470. тримати trzymac держать
471. труна trumna гроб
472. тутешній tutejszy местный, здешний
473. увага uwaga внимание
474. ув’язнення uwiezenie заключение (в тюрьму)
475. угода ugoda соглашение
476. угорі ugory вверху
477. умова umowa договор
478. уникати unikac избегать
479. врода uroda красота
480. фарба farba краска
481. фіранка fieranka занавеска
482. фортеця forteca крепость
483. фурман furman возница
484. хвилина chwila минута
485. хвіртка furtka калитка
486. хвороба choroba болезнь
487. хилити chyliс наклонять
488. хіба chyba разве
489. хорт chart борзая
490. цвинтар cwentarz кладбище
491. цегла cegla кирпич
492. цибуля cebula лук (овощ)
493. цілковито calkowicie всецело
494. цукерка cukierek конфета
495. чапля czapla цапля
496. чарівник czarownik колдун
497. час czas время
498. частка czastka доля
499. чекати czekac
Коментарів: 45
Віктор
Показати IP
11 Липня 2011 08:45
І що, після всього вищесказаного, ти пропонуєш? Ну от говоримо ми на суміші незнати яких мов, а тобі що до того? Чого це тобі муляє?
Ладомир дивись.В твому списку під номером 27 є таке слово як брак.В нас українців воно є синонімом до слова дефект.А в русских как? 'В результате брака у них родился ребенок'.То как бы получаетса,што кацапы дефектные?
Чого ще можна очікувати від хорвата - дегенерата???
Воно бидло і всі його думки бидлячі.
Совeт юному комсомолцу.Товaрищ комунист нaйдитe сeбe подобную Пaшe Сaвeльeвой и шпильтe ee.А то от нeдостaткa внимaния жeнщин вы брeдeтe.Товaрищи комсомолци хвaтит жить по принципу: 'Лучшe нeт влaгaлищa чeм очко по пaртии товaрищa'.
АТИХОРВА и не ДЕГЕРАТ как он до хорвaт
Показати IP
11 Липня 2011 17:30
Утебя какие то проблемы сженщинами, все шутки про голубизну. На воре и шапка горит:))))
"будь українцем - розмовляй українською", "зоряні війни", "володар кілець" - усе це з розряду фантастики. Цього ніколи не було, нема і не буде.
Дід Кирило
Показати IP
11 Липня 2011 10:05
Жоден порядний лінґвіст не буде смішити людей подібними твердженнями, бо творення мови - складний і тривалий процес. Історично, а також через свої географічні розміщення як українська, так і польська мови зазнали впливу з Европи, тому в них є чимало слів латинського і грецького походження, так само і з боку групи германських мов.
А чому цибуля по-іспанськи - cebolla, гума -de gomа, папір - papel?
А чому українське те саме по-англійськи пишеться the same?
Подібний список можна було б продовжити.
Раджу вам не напинати ваших курячих мізків і творити якісь дурниці, а краще вивчити та цінувати мову та культуру того народу, що ви серед нього мешкаєте. Мудрий Соломон казав, що коли дурень мовчить, хтось може подумати, що він розумний.
109
Показати IP
11 Липня 2011 10:16
Як може людина робити висновки чи говорять так люди,чи властиво їм вживати в мові такі слова, якщо сам не розмовляє українською.
І що ви тут довели? Синонімів ніхто не відміняв,більшість з цих слів вживаються в мові. А те, що українська, російська,білоруська, польська і ще багато мов входять до однієї мовної групи, знає кожен філолог і не тільки.
творення мови відбувається СЬОГОДНІ через 100 років це буде вважатись "історично". СЬЬГОДНІ слово "азот" перетворили на "душець". А "Хельсінки" на "Гельсінки" список також можна продовжувати довго. Питання - НАВІЩО!!!
Роман до Л А Д О М И Р
Показати IP
11 Липня 2011 11:26
Якщо ви не знали, то назви правильно вживати мовою оригіналу... Якщо росіяни кажуть Масква, то чого ми маємо казати Москва.
я шукаю відповіді... а у відповідь отримую зневагу у цій аудиторії. Окрім зневаги нічого адекватного видно нема чого очікувати. Ще одна "хороша" риса цього "народу"?
Опонент до Л А Д О М И Р
Показати IP
11 Липня 2011 10:35
Після серії твоїх по дитячому дурних і по-дурному нахабних коментарів в стилі "все гамно", "за союзу такого не було" "українці - дибіли" ти чекаєш ПОВАГИ? Це ще раз підверджує твою наївність.
Ти відповіді не шукаєш, ти думаєш що давно її знайшов. у такій обмеженій самовпевненості і є твоя проблема. І причина не говорити з тобою у спокійній виваженій манері з аргументами і доказами. Роби висновки
дибіли (л), гамно, нахабство, дурному ... цих слів автором я не є. В жодному коментарі я ні кого у такій банальній формі не ображав. Можете перевірити. Якщо і образив, то написав слово "народ" у лабках. Поваги я також не чекаю. Відповідей не бачу, думаю і не побачу. Поки не буде адекватних відповідей, то таких як ви буду вважати представником саме "народу" у лабках. Чому в лабках? Тому що окрім люті і дикунства на основі меншовартості цієї популяції не спостерігається. Питання,... ще раз: чому "Азот" став "душцем" і чому "Хельсінкі" став "Гельсінкі"?
Опонент до Л А Д О М И Р
Показати IP
11 Липня 2011 11:34
Ого. Ти вважаєш, що є сенс вести мову про особливості української мови з людиною, яка не знає, як правильно пишеться слово "лапки"? )))))). Ох, розсмішив, ох умора....
Ще раз прошу - не демонструй тут свою обмеженість і нікчемність!
Майже філолог до Л А Д О М И Р
Показати IP
11 Липня 2011 11:40
Стара як світ і нікому не потрібна дискусія. "Розчепіки" і "чахлики невмирущі" завдяки всіляким неукам давно стали приводом сміятися з українців.
Звісно, українська мова потребує вдосконалення - 70 років її наближали до російської впровадженням правописів. Зараз пробують відновлювати її мелодику, самобутність, багату лексику.
Хай пробують! Кому не подобається казати "Гельсінки" - не кажіть! Ніхто ж не заставляє. Але не доводьте, що це неправильно, коли не розумієте! Лишіть це спеціалістам!
akimbo
Показати IP
11 Липня 2011 10:34
І чому пан Ладомир усю примітку писав російською?
відвідувач сайту
Показати IP
11 Липня 2011 11:55
Навіщо це витягувати зі смітника Інтернет (це - до того, хто риється в смітниках), а виданню представляти стільки місця для такого непотрібу? В той час, коли нерідко для коментаря в 2-3 рядки немає місця? Сумніваюсь, що в когось вистачить терпіння читати це вариво.
я плакав і сміявся, потім знову сміявся
Показати IP
11 Липня 2011 13:27
Кумедія тай годі. а на історичному розказували що прабатьківщина словян між Віслою і Дніпром? і про те що західні і південні словяни звідси почали розселення. А слабо пошукати спільні слова між українською і сербською чи хорватською. Чи може твоя триндьож - фантастика недоучки яка почула дзвін і не знає де він????
ЛАДОМИР - ти просто молодець. Завдяки тобі задумуєшся над важливими речами, дякую тобі.
Роман до Совість Волині
Показати IP
11 Липня 2011 15:45
ЩОБ ЗАДУМАТИСЯ, ТРЕБА МАТИ ЩОСЬ В ГОЛОВІ. А ТУТ Я БАЧУ ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА....
А готували це все росіяни... :)
Насправді не обов'язково було це писати, оскільки давно відомий факт, що в українській літературній мові більше схожих слів з польською, ніж з російською. Так що відкриттями якимось зовсім не пахне.
109
Показати IP
11 Липня 2011 16:12
+100
Остап
Показати IP
11 Липня 2011 16:21
Вже ж колись просили редактора не ставити в розділ "свої новини" різні інтернетні "знахідки"..
Віктор
Показати IP
11 Липня 2011 16:23
В російській мові не меньше слів запозичених з тюркської, монгольської, та і інших мов. Історично так сталося що з ким водилися від того і набралися. По аналогії цієї статті можна з впевненістю казати що російська мова це видумки.. Хай Росіяни по монгольскьи говорять. Так буде правильніше :)
Обурений
Показати IP
11 Липня 2011 20:05
Отакі відверто провокаційні матеріали "ні про що" своєю появою тут яскраво доводять: сайт "Волинські новини" через відсутність адекватної редакційної політики та через повну професійну непридатність людей, які його "ведуть", став абсолютно порожнім місцем, помийною ямою, в яку всі, кому тільки не лінь, зливають бруд! Ганьба!
читач
Показати IP
11 Липня 2011 20:29
Дякую Ладомиру.Ще раз підтвердив що в москаля ісловянина мало спільного. PS "спілка"-полонізм.
Український читач
Показати IP
12 Липня 2011 01:28
Я дивуюсь, ніколи не думав, що такий маразм ще можливий у наш час, я помилявся.
ФСБ активізувалося і вийняло смердячу, порохняву качку часів Берії. Це не дослідження - це провокування і засмічування українських мізків дезою, яка взята з архівів кацапсько-комунякської контррозвідки. Ідіотизм, олігофренія - це захворювання пацієнтів, що проходять курс програмування отаким словником. Цю передову методику слід друкувати у фахових виданнях для психіатрів, а не на ВН.
Мету досягнуто! "Народ" піниться. Я вам ще про вишивку розповім :)
Ладомир ніхто тут не піниться.Просто тебе і комсомольців красіво зачмирили.
Я аполітичний. На комсомольців плювати хотів з високої кручі. Ви самі себе чмирите кожен день просто цього не помічаєте. Чмирили на протязі усієї так званої "офіційної історії". Дали вам країну, а ви 20 років не знаєте, що з нею робити. Пардон, знаєте. Будете вулиці переіменовувати, це заняття якраз для вас, воно не потребує великої мозкової активності. А те що країну дали то факт. Ви її не вибороли, зате про боротьбу кричите на всіх кутках. Якби у Москві тоді не відбувся путч, ініціатором якого до речі були не "українці", то так і далі б сиділи у совку, або на городах.
Обурений
Показати IP
12 Липня 2011 09:36
Ладомир, останньою реплікою ти ще раз довів: це всього лише брудна, нікчемна провокація. Ну що ж, отримуй задоволення, якщо іншого способу не знаєш і не можеш...
Волиняка
Показати IP
12 Липня 2011 10:25
Так, так, так: що ми тут маємо? Маємо процеси інформаційної руйнації української державності сусідньою державою - росією. Ви запитаєте - А це як? А дуже просто. Україна з часів свого становлення, як і будь-яка інша держава світу прагне віднайти коріння свого існування, і воно, оте коріння вишукується науковцями правдами і не правдами. І мене, чесно кажучи, не дуже цікавить з якої мови і коли відбувалося запозичення. Мета матеріальчику усі ці дослідження перекреслити і намалювати свою версію "Єдімой і нєдєлімой рассеі". Я не берусь оцінювати дослідження науковців, як вітчизняних так і російських - зрозуміло одне - замовник в одному і в іншому разі - державна машина, що потребує красивої легенди. Відтак погоджуюсь з "Українським читачем" - це підривна діяльність росії проти української державності, адже посіяти сумнів у лавах супротивника - давня тактика. Легенда російська для російської державної машини наймиліша - то їх дітище, а наша легенда - кепська бо українська. Ім навіть слово УКРАЇНА не подобається то й пишуть малоросія - фіг вам, панове "кожемяцкіє арістократи". Понаіхали сюди з СРСР росіяни, чудь, весь, мєрь і відповідно відстоюють права своєї батьківщини, я - не проти, але відстоюйте там - за Луганщиною, вдома, а в мене вдома - шануйсь. Тепер Ладомир, тобі зрозуміло, що ти зайда? Чужак? Чужого роду племені? І перестань діареїти на наших сайтах. Пробивайся до "Єдіной Рассіі" - і там пиши - стільки скільки заплатять. Але ненаситна раша платить таким як ти втричі більше бо ти відвойовуєш для неї інформаційний простір в Українських землях. Волиняни - замисліться! Провокаторам - заробітчанам в Україні не місце! Як не згадати КОБЗАРЯ: "Німці кажуть - ви моголи, моголи, моголи, золотого Тамерлана онучата голі". Видуши з себе по краплині кремлівську дезінформацію - стань вільним і гордим УКРАЇНЦЕМ!!! Гасло актуальне виявляється й досі.
не гордим, а пихатим. Гордитися нема чим. Держави, люди в яких відмінно живуть і відчувають себе потрібними для країни, зазвичай мають імперські та завойовницькі нахили (Англія, Японія, Франція, Нідерланди, США, навіть Швеція з Польщею). А кого завойовувала (навіть не знаю з якої сторони підійти до назви ця країна). "Окраїна" не могла буди імперською принципово і по масті, хоча брещу - могла, але не стала. Чому? Тому що миролюбиві чи... ще щось? Ні напевне "моя хата скраю, і до речі як і її господар - пихата". Одне діло гордитися, інше ідентифікуватися (буди пихатим), це різні речі. ЩОБ Гордитися - потрібно це заслужити, а ми всю ядерну зброю просрали, ще і кричимо щоб чужі натовські війська тут поставити, справді є чим гордититсь! Крапка.
Волиняка
Показати IP
12 Липня 2011 11:58
Ага, таки за живе зачіпило слово зайда і чужак? Держава так просто не дається, згоден. Але у знищенні України зацікавлені буквально усі сусіди. Так було, так є, і так буде. Тому культурницька чужинська інформаційна війна - це війна і мусимо воювати, хто як може, хоч так... А в російській мові купа запозичень від татар, чукчів і інших завойованих ними народів.
У Бразилії знайшли жабу розміром із мураху
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
Найвища гора Японії Фудзі вперше за 130 років – без снігу
31 Жовтня 2024 23:39
31 Жовтня 2024 23:39
Мешканка Володимира відсвяткувала 90-річчя
31 Жовтня 2024 23:19
31 Жовтня 2024 23:19
У Латвії уперше в історії відправляють депутата на перевірку знання латиської мови
31 Жовтня 2024 23:00
31 Жовтня 2024 23:00
Володимирському педагогічному коледжу – 85 років
31 Жовтня 2024 22:40
31 Жовтня 2024 22:40
Кількість жертв негоди в Іспанії зросла до 158
31 Жовтня 2024 22:20
31 Жовтня 2024 22:20
Волинські громади потребують відкриття мобільних аптечних пунктів
31 Жовтня 2024 22:01
31 Жовтня 2024 22:01
Попереду операція: відомий у Луцьку історик і військовий отримав важке поранення на фронті
31 Жовтня 2024 21:41
31 Жовтня 2024 21:41
НАБУ оголосило у розшук колишнього народного депутата Крючкова
31 Жовтня 2024 21:21
31 Жовтня 2024 21:21
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.