17 липня: події, факти, дні народження

День народження 17 липня відзначає репортер Інформаційного агентства Волинські Новини Павло Переведенець.

Колеги вітають іменинника зі святом та зичать йому здоров’я, щастя, натхнення, злагоди та достатку. А ще - успіхів у творчому пошуку, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот.

Громадська спілка «СПАС» вітає керівника ПОСП ім. Шевеченка, члена спілки, депутата Волинської обласної ради Андрія Турака з 65-річним ювілеєм!

«Бажаємо удачі, оптимізму, успіхів, підкорення нових вершин, сили і енергії, стабільності та достатку! А також міцного здоров’я, щастя, любові рідних і близьких Вам людей! Миру, Божої Вам благодаті на многії літа!» - шлють вітання Андрію Тураку.17 липня святкує день народження талановита журналістка та кіноаматорка Світлана Зозуля. Рідні та близькі бажають іменинниці радісних днів, здоров'я міцного та нескінченного оптимізму!Також день народження 17 липня святкують письменник з Волині, сценарист, краєзнавець Йосип Струцюк, волинська поетеса Олена Пашук, голова ВОМГО «Центр Ефективної Комунікації» Олена Ковальчук.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників зі святом та бажає їм гарного настрою, величезного щастя, нескінченної любові, достатку в родині, кар’єрного зростання, хороших друзів і, звичайно ж, здоров’я.Іменини за православним календарем святкують Анна (Ганна), Варвара, Єлизавета, Кирило, Сергій.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Сьогодні в Південній Кореї святкують День конституції, в Словаччині — День незалежності, в Іраці — День Республіки, у Фінляндії — День демократії, в Лесото — День короля, в Пуерто-Ріко — День Рів'єри.

Наша хроніка:

Торік мешканець Володимира-Волинського Микола Матусевич підготував подарунок рідному міста до 1030-ї річниці з дня заснування.

У 2017 цього дня редакція писала про те, що частину кордону між Україною та Польщею прикрасили гігантські риби, які символізують умовність кордонів між країнами.

У 2016 у Центральному парку імені Лесі Українки в Луцьку відбулося перше тренування учасників «Лучеськ півмарафон».

У 2015 цього дня відбулось відкриття креативного простору «Озерний вітер» в родинному гнізді Покальчуків.

У 2014 році редакція інформувала, що ВНЗ історичної Волині - єдиний у Книзі рекордів Гіннеса. Офіційний лист від адміністрації Книги рекордів Гіннеса, що підтверджує здобуття номінації «Найдовший марафон читання», отримав Національний університет «Острозька академія».

2013 року у цей день Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що Шацькі озера можуть піти на дно. Раніше стало відомо, якщо у сусідній Білорусі не припинять розробку Хотиславського кар'єру, це призведе до екологічної катастрофи на Волині.

Окрім того, редакція розповідала про книжку президента луцького футбольного клубу Віталія Кварцяного. Свою літературну працю головний футболіст Волині презентував у Луцьку.

У 2012 році ІА Волинські Новини повідомляло, що у мережу виклали відео ядерного вибуху. Історик з американського Інституту фізики Алекс Веллерштайн виклав в Інтернеті рідкісне відео ядерних випробувань, на якому ядерний вибух можна не тільки побачити, але й почути наживо.

У 2011 році лучанам показали сучасне мистецтво, що дивує, вражає і змушує замислитися. Незвичні картини, оригінальні композиції - всього близько 30 робіт різних напрямків та жанрів молодих представників образотворчого мистецтва експонували у луцькій галереї мистецтв.

Народилися:

Цього дня народилися німецький філософ, який запровадив в обіг термін «естетика», Александер Баумгартен, французький живописець, основоположник натуралістичного історичного живопису Поль (Іпполіт) Деларош, українська письменниця, драматург Олена Пчілка, архітектор Юліан Захаревич, український військовий діяч Василь Тютюнник, канадський кіноактор Дональд Сазерленд («МЕШ», «Казанова Фелліні», «JFK: Постріли в Далласі»), німецька політична діячка, федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, український політик, нардеп кількох скликань, один з авторів Конституції України Михайло Сирота, польський кіноактор Збігнев Замаховський (Володиєвський у фільмі «Вогнем і мечем»), український політик Сергій Льовочкін, хорватський футболіст Іван Стринич.

Сталося:

1453 ‒ французи розбили англійців в битві при Кастільоні, в останній битві Сторічної війни (1337—1453). Після цієї битви французькі війська заволоділи містом Бордо.

У результаті війни Англія позбулася всіх своїх володінь на континенті, крім Кале, який залишався у складі Англії до 1558 року. Англійська корона втратила великі території в південно-західній Франції, якими вона володіла з XII століття. Божевілля англійського короля занурило країну в анархію і постійні міжусобиці, в якій центральними дійовими особами виступили ворогуючі родини Ланкастерів і Йорків. У зв'язку з розгортанням громадянської війни, Англія не мала сил і засобів для повернення втрачених, як виявилося, назавжди, територій на континенті.

Додатково до всього скарбниця була спустошена військовими витратами. Протягом війни змінювався її характер: розпочавшись із конфлікту між васалом і сеньйором, вона потім переросла у війну двох суверенних монархів, все більше набуваючи національний характер з широким залученням до конфлікту представників різних прошарків суспільства. Підвищилася роль нижчих верств населення, які вперше в результаті потужних народних повстань довели можливість успішної боротьби за свої права зі зброєю в руках. Війна мала сильний вплив на розвиток військової справи: на полях битв зросла роль піхоти, яка довела здатність ефективно протистояти лицарській кінноті, з'явилися перші постійні армії. Були винайдені нові види озброєння, з'явилися сприятливі умови для розвитку вогнепальної зброї.

1907 — Підписана Російсько-японська угода у Петербурзі.

Секретна частина угоди фіксувала розділ Північно-Східного Китаю (Маньчжурії) на російську (північну) і японську (південну) сфери впливу і встановлювала демаркаційну лінію між ними. Японія зобов’язувалася не отримувати залізничних і телеграфних концесій у російській зоні, Росія – у японській.

За ст. 2 секретного договору Росія визнавала всі договори і домовленості, які були укладені між Японією і Кореєю та зобов’язувалася не перешкоджати розвитку відносин між Японією і Кореєю. В свою чергу Росії надавався режим найбільшого сприяння в Кореї. Японія згідно зі ст. 3 визнавала наявність спеціальних інтересів Росії в Зовнішній Монголії і зобов’язувалася «утримуватися від усякого втручання, здатного завдати шкоди цим інтересам». Угода мала гарантувати Антанті збереження статус-кво на Далекому Сході і зв’язати її з англо-японським блоком.

1941 — наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина».

Дистрикт «Галичина» з центром у Львові складався з Львівської, Дрогобицької, Станіславської і Тернопільської (за винятком її північних районів) областей, охоплюючи територію понад 48 тисяч км². Ділився на окружні староства (крайсгауптманшафти) та виділені міста (крайсфрайштадти).

Очолював дистрикт «Галичина» стояв губернатор. Урядовою мовою була німецька.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---