Двоє сестер із Торчина втратили на війні чоловіків: «Навіть не думали, що Вова чи Матвій можуть не повернутися»

Дві сестри з селища Торчин на Волині втратили на війні своїх коханих чоловіків, які в перші дні повномасштабного російського вторгнення стали на захист України. Матвій Оверчук і Володимир Коваленко загинули в червні та липні 2022 року на сході.

Їхні дружини Юлія та Анна вперше поділилися своїми історіями та болем, ідеться в сюжеті 12 каналу.

«У мене будь-що станеться (хороше чи погане) – я відразу до нього», – пригадує 24-річна Юлія.

Вона – мама маленького Мирона, якому нещодавно виповнився рік, і вдова. Її чоловік – 26-річний Матвій Оверчук загинув, борючись із російськими загарбниками.

Станом на 24 лютого 2022 року молода сім’я проживала в Києві.

«Сідає і каже: «Збирай речі, мені потрібно вас із Мироном завезти в безпечне місце, а самому піти в військкомат». Я не хотіла збирати речі, казала, що нікуди не поїду», – говорить Юлія.

Їхати таки довелося. Спершу з сином евакуювалися на Київщину, потім – на Волинь. Уже тут Матвій став до лав ЗСУ.

«Дивиться на Мирона і каже: «Ти – все, що зараз у нього є. Ти мусиш його берегти». Я ще більше починаю плакати. Кажу, що ми планували бути разом», – пригадує Юлія.

Додає, що під час розмов Матвій ніколи не проявляв слабкості.

«Завжди жалілася я... Він ніколи не жалівся. Ніколи не пожалівся на те, що йому погану форму дали, що немає озброєння, що погано харчують, що він не висипається, що він хворіє. Ніколи».

За час служби Матвію вдалося вирватися додому двічі, щоб побачити найрідніших.

22 червня 2022 року сім’я отримала жахливу звістку. Життя Матвія обірвалося. Він загинув, зробивши свій перший і останній постріл із ПЗРК, яким підбив ворожий винищувач. Ракета з другого російського літака вдарила по позиції захисників. Це сталося в селі Біла Гора біля Лисичанська.

Матвій Оверчук став першою втратою зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону 10-ї бригади. 30 липня йому мало виповнитися 27 років. Героя похоронили в рідному селі Мирославка Рожищенської громади.

Із великою втратою Юлії допомагала справитися велика родина. Анна як ніхто розуміла меншу сестру, адже на той час чекала з війни свого чоловіка Володимира. У перші дні великого вторгнення він долучився до рожищенської тероборони, а згодом відправився на схід. У війську був піхотинцем.

Анна каже, що перед смертю її чоловік ніби відчував, що щось станеться.

«27 червня він написав мені: «Прощаюся з тобою, нас кидають у саме гавно». Потім він не дзвонив. Там дуже поганий зв’язок був. А 1 липня подзвонив. Ми поговорили буквально 30 секунд. Я взагалі його не чула. Тільки: алло-алло... Сказав, що потім передзвонить», – пригадує Анна.

Дзвінка так і не було. Через кілька днів рідні почали бити на сполох. Телефонували за всіма можливими контактами. Того, що Володимир загинув, навіть не припускали.

«Найгірше думали – що він у полоні. Я себе налаштувала, що він у полоні. Ми обдзвонювали Донецьку і Луганську області. Бабі наснилося, що Вовка обіймається з Матвієм. Вона мені розказала. Я була така сердита. Я не думала, що його немає. Але, напевно, моя підсвідомість розуміла, до чого цей сон», – говорить Анна.

Згодом до родини зателефонували побратими й повідомили про найгірше.

«Ми ніколи не думали, що Вова чи Матвій не прийдуть... А після смерті Матвія, я вже думала, що такого більше статися точно не може. Не може бути, щоби двоє загинули протягом одного місяця», – плаче Анна.

Дівчина відмовлялася вірити в загибель коханого, адже разом мали стільки багато планів, зокрема хотіли добудувати будинок у Торчині.

Пізніше дружина отримала офіційне повідомлення з військкомату. 19 липня її коханий 37-річний Володимир Коваленко загинув у бою. Як це сталося, розповіли побратими.

«Зранку авіація їх накривала, вони тікали. Нібито втекли. Сіли перепочити. Всі сіли, а він ліг. Йому осколок потрапив у сонну артерію. Він загинув відразу... Він навіть не зрозумів, що помер», – переповідає Анна.

Найбільше сестри хочуть, аби їхніх чоловіків і тих, хто також пожертвував своїм життям заради світлого майбутнього всіх українців, пам’ятали як Героїв.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---