Історичний саміт: чому кандидатство України в члени ЄС називають «авансом»

У четвер, 23 червня, в Брюсселі лідери Євросоюзу визначаться зі статусом «кандидата в члени ЄС для України.

Те, на що в Києві так швидко й не сподівалися до російського вторгнення, може стати реальністю. Принаймні європейські високопосадовці кажуть, що консенсус із приводу цього в Євросоюзі є.

Як готуються до цього рішення в Брюсселі й Києві, а аткож чому ймовірне кандидатство України називають «авансом», у сюжеті ТСН.

Брюссельський євроквартал – центр ухвалення ключових для Євросоюзу рішень. Саме сюди двічі на рік, а то і частіше, з’їжджаються всі європейські лідери, щоби визначитися, як реагувати на нові виклики, кого карати санкціями, а кого приймати до своїх лав. Сьогоднішній їхній саміт двері може прочинити для України. Країна офіційно стане кандидатом у члени ЄС, якщо лідери дадуть одностайну згоду. На це готові вже й найзатятіші скептики, серед яких була Швеція.

«Важлива розмова з президентом України Зеленським підтвердила постійну підтримку України Швецією, включно зі статусом кандидата для неї у члени Євросоюзу», – написала Магдалена Андерссон, прем’єр-міністерка Швеції.

Про те, що неприємних несподіванок не буде, свідчить і проєкт рішення лідерів, що опинився у розпорядженні «Радіо Свобода». Там вже записано: «Єврорада схвалює статус кандидата для України й Молдови». Вони заслуговують, наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в переддень саміту. Підкреслюючи історичність моменту, нагадала і про реформи як передумову майбутнього обох країн у Євросоюзі.

«Україна заслуговує на статус кандидата з розумінням того, що країна має втілити низку подальших важливих реформ. А те, наскільки далеко зайдуть Україна, Молдова, Грузія і як швидко просуватимуться, залежить насамперед від їхніх дій та прогресу. А те, як ми на прогрес реагуватимемо, – це вже наш вибір», – наголосила президентка Єврокомісії.

Кандидатсво, що збираються закріпити за Україною, некласичне за стандартами ЄС. Воно не дасть «зелене світло» переговорам про вступ. Спершу в Києві мають виконати домашнє завдання: у списку сім пунктів. Там – боротьба з відмиванням грошей, корупцією, ЄС чекає, що в Україні призначать керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, судова реформа, антиолігархічне законодавство. Політичне керівництво країни готове виконувати, обіцяє й впоратися до кінця року.

«Я думаю, більшість із них ми зможемо реалізувати навіть швидше – це що стосується ухвалення певного законодавства та реалізації технічних завдань. В кінці 2022 року Єврокомісія підготує висновок і оцінку того, наскільки ми справились з цим завданням. Це в наших інтересах, оскільки ми хочемо вже говорити про початок перемовин», – каже віцепрем’єрка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Країні-кандидату відкриваються і структурні фонди ЄС – сотні мільярдів євро. Це значно більше, ніж доступно було раніше, пояснила Стефанішина. Кошти підуть на повоєнне відновлення України. Війна триває, а відтак вона може затримати реформи. Це розуміють у ЄС, а тому готові чекати. Чіткого дедлайну виконання умов немає.

До слова, Туреччина вже 23 роки в статусі кандидата. Утім є й більш обнадійливий приклад. Так, три роки знадобилося Швеції й Фінляндії, щоби пройти шлях від подання заявки до членства. Проте вони менші за площею й не відстоювали в момент вступу на фронті свою незалежність.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---