Різдвяне послання Ніфонта, митрополита Волинського і Луцького

Боголюбивим пастирям, чесному монашеству та всім вірним чадам Волинської єпархії Української Православної Церкви

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ, СЛАВІТЕ!

З почуттям великої духовної радості та християнської любові дозвольте сердечно привітати вас, шановні мої волиняни, дорогі пресвітери Церкви Христової, всечесні монахи та монахині, любі брати і сестри, з Різдвом Христовим та наступаючим Новим роком.

Ось уже більше двох тисяч років людство безперестанно намагається осмислити подію, яка змінила весь світ. І кожного року, згадуючи ці події, якось по-особливому завмирає серце і оживає в душі чекання нового чуда. І в кожен дім та серце пробирається новий промінчик любові та світла, доброти та милосердя. Дивним Божим Промислом по всій планеті Земля Новий рік розпочинається згадкою цієї величної події та смиренним поклонінням Божому Синові - Христу Богомладенцю.

Син Божий, Який живе у неприступному світі і вічно народжується від Бога Отця, нині народився на землі нас ради і нашого ради спасіння від Духа Святого і Пречистої Діви Марії. Прийняв на Себе людську природу і обновив її в Собі. Він дав кожному, хто вірить у Нього, нове народження від води і Духа (Ін.3, 5). І спрямував людське життя від гріха та смерті до вічного життя. Різдво Христове стало початком нової ери для всього людства на Землі. «Пойте Господеви вся земля и веселием воспойте, людие, яко прославися.» (Ірмос 1)

Христос прийшов на землю, коли Віфлеєм спав міцним сном. Двері домівок були наглухо зачинені для Богомладенця. Світ прийняв Свого Царя в печері для худоби. Тільки ці беззахисні тварини в холодну ніч зігрівали Младенця своїм подихом. А вранці, коли народ прокинувся, ніхто і не помітив, що пропустили найголовнішу подію всесвіту, подію, яку чекали і жадали, до якої готувалися не одне століття. Тільки кілька пастухів дізналися про цю величну подію від ангела: «Не бійтесь, - я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам в місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах» (Лк.2, 10-12). І почувши ці слова, пастухи не засумнівались, не пішли шукати інших свідчень чи доказів, а відразу прийняли Христа у свої чисті серця і поклонились Богомладенцю Христу.

Наступними поклонились новонародженому Богонемовляті мудреці-волхви. Віра волхвів - це віра вчених, які пізнають Бога через природній світ і книги, через власні знання та видимі природні явища. Вони ідуть до Бога трудним шляхом, шукають істину в важких роздумах, через науку. І цей шлях приводить також до Христа, якщо істину шукають всім серцем, звертаючись до Бога з молитвою.

На прикладі цієї таємничої різдвяної ночі ми можемо побачити, що до Господа ведуть різні шляхи. Аби

людина тільки захотіла знайти цю дорогу, Господь завжди допоможе Своєю благодаттю та відкриє сердечні очі для пізнання істини. «Бо явилась благодать Божа спасительна для всіх людей» (Тим.2, 14). Господь наш Іісус Христос призиває кожного з нас бути щасливим, вічно спілкуватись зі своїм Творцем і Богом. Щоб за той короткий вік, який дарований нам Богом, кожен з нас досягнув тієї висоти благочестія та святості, через які нам відкриється вільний вхід до вічного Царства Господа нашого Спасителя Іісуса Христа (2Петр.1, 11).

Вся повнота Божої любові відкривається в незбагненній неосяжній людському розуму Тайні Боговтілення. Бог на землі народжується як безпомічне Немовля. «І слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін.1, 14). Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного ради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч з нами, щоб примирити земне з небесним. Різдво Христове - це свято радості та миру, це торжество любові - всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись в правді та істині втілити це свято у нашому житті і тоді Христос народиться в наших серцях, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи її безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир - мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. В різдвяних піснеспівах Церква повторює, як переможний гімн: «З нами Бог!». Так, Бог з нами, щоб ми були у вічній радості та любові!

Як і двадцять століть тому, Різдво Христове завжди залишається особистим святом тих, хто відкрив свої зболені серця для Богомладенця, для тих, в кому народився Христос, хто визнав Його Творцем і Богом, прийняв Його і доручив Йому власне життя. Таких людей, на жаль, мало. Тому що жити для себе, а не для Божої слави, набагато легше. Легше не помічати поруч себе обездолених і одиноких, простіше не звертати уваги на бідного і сироту, залишити без підтримки хворого чи скорботного, пройти мимо інваліда чи старенького. Але коли ми

будемо так жити, то яку ж відповідь дамо Спасителю: «Голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягнули Мене; недужим і у в'язниці, і не відвідали Мене» (Мф.25,42-43)

Господь наш Іісус Христос ради нашого спасіння не посоромився скотських ясел в яких лежав, як Младенець повитий. Творець Неба і землі не обминув холодної печери для тварин. Іісус Христос не посоромиться і нині, як і двадцять століть тому, нашої домівки, якщо ми без гордості та лукавства відкриємо Господу двері свого серця. Тож принесімо у відповідь за Його жертовну любов та добровільні страждання свої добрі справи, допоможімо тим, хто потребує нашої уваги. І цим самим ми покличемо Спасителя у свою душу. Молитовно прошу у Бога, щоб у новому році душа кожного з нас стала яслами для Новонародженого Іісуса Христа, а серце наше, щоб стало Престолом, де Господь міг би царювати у віках.

Земне життя - це як килимова доріжка, яка виткана тяжкою працею живої віри, незрадливою любов'ю, твердою надією, постом, молитвою, добрими справами, терпінням, різноманітними скорботами, хворобами, сльозами покаяння...Багато із нас, озирнувшись назад може побачити, що більша частина цієї доріжки уже пройдена, а попереду залишається зовсім мало. Але не зважаючи ні на що, зупинятись не можна, потрібно продовжувати далі йти, продовжувати встеляти цю доріжку терпінням, милосердям та всепрощаючою любов'ю. Боговтілення Сина Божого показало, що наше спасіння у наших руках. У дні Різдва Христового, коли крізь зоряне небо відчуваєш безмежно люблячий і сповнений неосяжного миру та ласки погляд вічно живого Бога - Творця, коли Його руками - рученятами Немовляти Іісуса Христа огорнутий весь світ та люди, то відчуваєш, як вся суєта світу відступає далеко від людського серця. Відкривається вузький тернистий шлях до Вічності і Немовля Христос простягає Свої рученята, щоб пригорнути та прийняти нас у Своє Царство - царство Божої Любові . Адже Христос любить нас і шкодує. Він терпить нас і прощає; береже нас і укріпляє, Він оживляє нас і спасає; лікує і утішає. Христос для нас - це наше Світло, Життя, Істина і Путь (Ін. 14, 6), Він для нас - Отець, Спаситель, Лікар, Учитель, це Господь і Бог наш (Ін. 20, 28). Христос - наша радість і наше Життя (Ін.6, 68).

У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні монахи і монахині, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди.

Господь наш Іісус Христос Різдвом Своїм з'єднав небо і землю, об'єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.

Щиро бажаю усім вам, мої дорогі волиняни, міцного здоров'я, простоти віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай світло віфлеємської зірки додає усім нам сили зростати духовно у міру зросту Христового та примножувати всі євангельські доброчинності для Божої слави і для нашого спасіння. Хто знайшов дорогу до ясел Богонемовляти - йдіть впевнено, хай ніякі земні буревії сьогодення не зможуть вас похитнути чи спокусити; хто шукає цю дорогу - світло різдвяної ночі хай буде вам дороговказом, а хто знайшов дорогу, але заблукав - віримо і надіємось, що любов Немовляти Іісуса Христа допоможе знайти правильну дорогу і стати на цю килимову доріжку, яка приведе усіх до світла істини - до Царства Небесного!

ХРИСТОС З НЕБЕС, ЗУСТРІЧАЙТЕ!

З архіпастирським благословенням

+ Ніфонт,

по милості Божій митрополит Волинський і Луцький

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---