«Я зиму почав любити, тому що в руки не мерзну»: ветеран після втрати обох рук на війні почав нове життя у Луцьку

Ветеран війни Володимир Симанишин має п’ять протезів рук: біонічні, механічні і насадку-гак. У липні 2023 року на передовій захисник з Тернопільщини втратив обидві кисті. Зараз водить авто, працює з ноутбуком, пише картини, вступив на навчання до Волинської православної академії.

Як розповів Суспільному, житиме у Луцьку – тут отримав квартиру.

З його слів, людям, які втратили руки та отримали протези, треба дві, три, чотири насадки. Щоб робити одну і ту саму річ, треба набагато більше засобів.

У Володимира Симанишина складна подвійна ампутація. Процес звикання та адаптації до життя з протезами триває.«Як казав мій лікар, втратити кінцівку – це фактично майже так само, як втратити рідну людину. Я зиму тепер почав любити, тому що в руки не мерзну, але водночас не люблю, тому що треба багато речей на себе вдягати», – розповідає чоловік.

З його слів, найсучасніші протези, якими користується, – біонічні. У них є певні складності, які треба було опанувати або підготувати м'язи для того, щоб ними керувати. Роблять ці протези в Україні, налаштовують їх через додаток в телефоні.«Пальці самі по собі у цьому протезі не рухаються, вони рухаються за алгоритмом. От, умовно, там три пальці класти, або просто кружку взяти. Є окремі хвати під кожен предмет – ложка може бути, ручка, виделка, пензлик для малювання», – розповідає ветеран війни.

Читати ще: Втратив обидві руки на передовій: у Луцьку ветеран презентував виставку картин

Механічні протези Володимир теж використовує. Каже, що вони сильно поступаються за функціональністю біонічним. Керуються також м'язами, тільки плечового суглоба.

«Вони дуже сковують саме тіло в плані використання. Там йде лямка на плече і за рахунок тяги плечем вони відкриваються, ти можеш щось взяти і так далі», – каже чоловік.Має ветеран війни й біонічні гаки. Вони на вигляд як гачок, працюють за рахунок м'язів. Набагато зручніші, коли треба щось міцно стиснути, щоб взяти і воно не вирвалося, пояснює Володимир Симанишин.«Людський організм так Бог створив, що це дуже складний механізм. Насправді, от навіть спитати тих самих протезистів, дуже складно чітко і максимально ефективно зробити ті протези наближеними до руки людини», – зазначає ветеран.

Найбільшими своїми досягненням чоловік вважає те, що сів знову за кермо автівки та керує нею за допомогою протезів, пише ручкою, користується телефоном, ноутбуком, комп'ютером, малює.Нещодавно Володимир придбав квартиру в Луцьку та переїхав сюди. Обживається в новому помешканні, облаштовує побут. Каже, що елементарні речі може зробити сам: заварити чай, посмажити яєчню, але хоче ще самостійно готувати.

«Для тих, хто втратив руки, краще або металевий посуд, або якийсь пластиковий, щоб менше бити. Коли в клініці були, я кажу: «Хочу мити». Вони кажуть: «Зараз ми подумаємо, як тобі зробити вологозахист». Принесли мені рукавицю господарську на пів ліктя», – усміхається Володимир.Він пише картини, спілкується з дітьми та молоддю у навчальних закладах про сприйняття людей з ампутаціями та протезами, ділиться досвідом з іншими військовослужбовцями, які травмувалися внаслідок війни.

«Не зациклююся на тому, що сталося, а радше перетворюю той досвід, який пережив, на силу для того, щоб робити якісь нові кроки в подальшому житті. Хлопцям кажу: тепер треба побороти трошки більшого ворога, ніж на фронті, – самого себе», – каже ветеран війни.Усім ветеранам війни Володимир Симанишин радить не здаватися, а знайти для себе ціль, заняття, хобі, яке даватиме стимул жити, розвиватись і рухатися далі.

Довідка

Володимир Симанишин родом з Теропільщини. Пішов служити добровольцем у 27 років. Щоб захищати Україну, повернувся з-за кордону. У травні 2022 року долучився до Сил Спеціальних операцій, брав участь у боях за Сєверодонецьк. Спочатку був водієм, потім розвідником, у 2023 році перекваліфікувався на сапера. У липні 2023 року отримав поранення від FPV дрона. Втратив обидві руки.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---