USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

У Луцьку – фото-дослідження про європейських бортників

30 Жовтня 2016 21:30
Унікальний фото-проект «Останній бортник»про сліди цієї напівзабутої прадавньої професії у Європі презентував сьогодні польський професор кінематографії, мандрівник і видавець Кшиштоф Хейке у Великій залі Галереї мистецтв Національної спілки художників України.

Подія відбулася за безпосереднього сприяння Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, і представив волинянам проект свого земляка Генеральний консул Кшиштоф Савіцкі.


Історія бортників у Європі, документальна фіксація їхньої діяльності захопила Кшиштофа Хейке, успішного фотографа і мандрівника, у 2003 році на Поліссі під час збору матеріалів для журналу NationalGeographic. Мандрівник запримітив тоді на поліських болотах «бочки» колоди, вертикально чи горизонтально підвішені на деревах, в яких жили… бджоли. З того часу Кшиштоф багато ходив малопомітними, віддаленими від асфальтної цивілізації стежками бортників, багато спілкувався з старшими бортниками і молодими спадкоємцями цього прадавнього ремесла, вивчав їхню мову, слухав неймовірні історії про рої, царські укази, ведмедів, секрети професії настільки древньої, що зберегтися до сьогодні вона зуміла лише у умовах соціальної ізоляції.

І багато фотографував…
Дослідження європейського бортництва охопило знайомство з десятками людей, які проживали у Польщі, Литві, Білорусі, України. Цих людей об’єднало польське коріння, родинні традиції та величезна повага до цілющої сили лісового меду. Підтвердженням цього стали самі бортники – спокійні і витривалі, гарного здоров’я і прекрасної фізичної форми. Білоруські бортники переконували, що мед оберігає навіть від радіації. А їхня праця, глядачем якої став польський фотограф, – то акробатичні вправи під кронами дерев, танці з лезивом (мотузка зі шкіри лося) та витягування колод за допомогою колеса – справжній обрядовий театр!
Розповідь Кшиштофа про традиції бортництва на території Полісся розлого доповнила етнолог Алла Дмитренко, доцент кафедри документознавства і музейної справи історичного факультету Східноєвропейського національного університету, яку пов’язує з Кшиштовом тісна співпраця по дослідженню бортництва у нашому регіоні. Цікаві факти привела дослідниця у своєму виступі, а також дуже фахово прокоментувала глядачам відео-фільм, представлений автором на презентації. Кшиштоф Хейке згадав про 4 бортників з діда-прадіда у Польщі та 2 у Литві, в той час як на Волині їх більше 100. Про це розповіли Володимир Дмитрук, голова осередку ройового стану Братства пасічників Землі Волинської, віце-президент Спілки пасічників України, голова Волинського обласного осередку медоварів України, Антон Шотік, почесний пасічник України, медовар. Вони зробили польському фотографу і всім присутнім на події чудовий подарунок – подарували натуральний волинський мед, а також пригостили усіх цілющими медовими напоями. Вони запросили гостей з Польщі, відвідувачів презентації відвідати цікаву експозицію Музею бджільництва у селі Баїв під Луцьком.
Одним з перших бортників, який почав ділитися з Кшиштофом унікальним знанням, був Степан Шидловскі з Пінська. Сам фотограф тоді пережив перший незабутній досвід виживання у атаці бджіл. А у заповіднику Біловезька пуща разом з Анджєм Кенчиньські пощастило відкрити на деревах дві старі борті з печатками царських лісників, непомічені раніше… Прикро, що ці люди є непомічені етнографами, журналістами, музейними працівниками. Їхні знаряддя праці – унікальні своєю автентичністю, простотою і практичністю у використанні. Деякі з старих бортників відходили у вічність на очах Кшиштофа.

Деякі світлини Кшиштофа Хейке показують життя бджіл «всередині» їхньої бочки: рій живе, бринить, пахне медом. Такі знімки можливо було зробити лише спеціальними знаряддями для спостереження: ендоскопічними камерами, камерами з інфрачервоним випромінюванням та іншими пристроями.
Таке візуальне дослідження, спілкування з «старійшинами» ремесла фотограф поєднував з вивченням найстаріших книг бортників – своєрідною історією бортництва з початку ХVII сторіччя. Там зафіксовані давні секрети професії, звичаї, правила, традиції, мова бортників, навіть приведені випадки про «бортні суди», у яких ті виступали і позивачами, і відповідачами.
Древнє ремесло бортництва вже протягом певного часу переживало свій занепад, причинами якого Кшиштоф називає укази царя, які не сприяли його поширенню, розвиток сучасного бджільництва за новими методиками з використанням вуликів, а також деякі сучасні сільськогосподарські методи праці, а саме – безкраї плантації ріпаку. Та водночас, люди демонструють щире зацікавлення автентичними технологіями і промислами, збираються групи ентузіастів, котрі вивчають і відтворюють майже забути техніки і ремесла.

Необортники сьогодні не лише реконструюють старі прийоми і знаряддя роботи, а й використовують сучасні інструменти, поширюють цю інформацію через Інтернет. Древньому промислу надається «нове життя» і формується сучасний образ бортника, що пропагується на регіональних виставках, у закладах освіти, у діяльності багатьох фундацій. Зростає цікавість науковців, етнографів до бортництва. Таке відродження промислу, протестованого поколіннями і століттями, повернення до цінностей ручної праці, традицій і технологій наших прадідів - то є і своєрідна ностальгія, романтизм за справжністю життя, переоцінка вкладу сучасних поколінь європейців у власну цивілізацію.
У презентації взяли участь молоді бортники з Польщі, яких представив Піотр Піласевич – представник Фундації Братство Бартне. Він провів цікавий майстер-клас молодого бортника, продемонструвавши, як вправляється з лезивом. Його демонстрація та розповідь викликали неабиякий інтерес у глядачів. Молодий чоловік займається бортництвом як хобі, з захопленням, бо усвідомлює, що ці традиції – це те, що є унікальним надбанням нашого регіону, об’єднуючим началом спілкування європейського Полісся.
Традиції і промисел бортників в унікальних природних умовах Польщі, України, Білорусі і Литви – явище транснаціональне, а його уважне вивчення торує шлях до відтворення стародавнього мистецтва, яке має важливий автентичний і екологічний зміст, а також об’єднує наші народи у своїх найдавніших практиках.

Фото-проект «Останній бортник» пропонує глядачам ознайомитися до унікальною древньою працею європейських бортників у уважному дослідженні Кшиштофа Хейке у Галереї мистецтв НСХУ. Адреса: вул. Лесі Українки 24 а, з середи по неділю з 11год до 18 год. Вхід глядачам – завжди вільний. Поспішайте! Виставка триватиме до 8 листопада.
Творче резюме автора: Кшиштоф Хейке народився 1962 року у Варшаві. Випускник Інституту художньої фотографії в Празі (1990 р.), операторського факультету Державної вищої школи кіно, телебачення і театру в Лодзі (1991 р.). Роботи представлені на понад 100 персональних виставках в Польщі і за кордоном. Автор кількох десятків альбомів: «Романтична Польща» (сім разів нагороджений на конкурсах за найгарнішу книгу), «Там, де сплять львівські орлята», «Польща. Дух землі», «Мазури – картини ностальгії», «Львівський кафедральний собор латинського обряду», «Креси. Забута Батьківщина», «Рукопис, знайдений в Парижі», «Меланхолія і пізнання» та багато інших.

Автор єдиної в Польща альбомної публікації про закулісся влади «Премєр в чорному і білому» - документування останнього періоду правління Єжи Бузка. Автор розділу про Польщу у престижній публікації «Народи світу». Один з героїв книги «В об’єктиві. Творці польської фотографії». Співпрацював з журналом NationalGeographic: серії «Між пеклом і небом», «Світ на тарілці», «На кінці світу». Учасник і документаліст високогірних експедицій до Гімалаїв, Аляски, Сибіру, Кавказу, Кіліманджаро, Аконкагуа. Останнє десятиліття подорожує давніми Кресами Речі Посполитої, Сибіром, фіксуючи фотоапаратом життя і сліди діяльності поляків, їхніх нащадків. Світлини знаходяться у фондах музеїв та приватних колекціях.

Марія ПИЛИПЧУК

Переклад з польської – Юлія Васейко

Фото репортажу – Віктор Чухрай, Марія Пилипчук

Фото робіт надані Кшиштофом Хейке

Фото-звіт про подію – на офіційній сторінці Галереї мистецтв http://www.volart.com.ua/ukr16/ostanni_bortnyky/
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 16
полісся Показати IP 30 Жовтня 2016 21:34
Поляки ви молодці !!!! А ви українці гамнюхи, які гарно співають і плачуть що не має гроші....
лучанка Показати IP 30 Жовтня 2016 22:05
шкода, що про такі події лучани дізнаються постфактум, анонсування культурних подій у нашому місті на дуже поганому рівні
Алла Показати IP 5 Листопада 2016 13:31
Хотілось би, щоб автори довели нам те, що вони пишуть у даній статті, зокрема, тезу про те, що "Дослідження європейського бортництва охопило знайомство з десятками людей, які проживали у Польщі, Литві, Білорусі, України. ЦИХ ЛЮДЕЙ ОБ'ЄДНАЛО ПОЛЬСЬКЕ КОРІННЯ (виділення моє), родинні традиції та величезна повага до цілющої сили лісового меду".
Алла Показати IP 5 Листопада 2016 13:41
Виходить, що всі бортники - це поляки? Думаю журналістам не варто послуговуватись лише прес-релізами. Значиить мед у Київській Русі продукували поляки? І статті Руської правди, які передбачають покарання за бортні злочини - це також для поляків? Бортнмицитво етнічне явище чи явище природи? Ви, журналісти, повинні нести істину,залучати коментарі фахівців. Особливо зважаючи на те, що наукові праці пишуться роками на основі багаторічних досліджень. А коментар - це швидко. Будьте професіоналами і це тільки піднесе вагу вашої праці!
Алла Показати IP 5 Листопада 2016 13:45
Продовжую коментувати : " Прикро, що ці люди є непомічені етнографами, журналістами, музейними працівниками." Ви щось знаєте про публікації етнографів, музейні колекції і виставки? Якшо не знаєте - вчиться. А ЛИШЕ ПОТІІМ - ПИШІТЬ! Хочете. я познайомлю вас з такими людьми
Алла Показати IP 5 Листопада 2016 13:47
в той час як на Волині їх більше 100. Тут мова йшла не про Волитнь, а про Західне Полісся. У Волинській області, на жаль, бортників залишилось мало
Марія Пилипчук Показати IP 6 Листопада 2016 00:03
Репортаж про АВТОРСЬКИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ Кшиштофа Хейке готувався на основі наданих ним матеріалів та висвітлює насамперед його індивідуальний досвід у дослідженні європейського бортництва. Кількість людей, з якими він працював, їхнє походження, географія його мандрівок, його роздуми і точка зору на стан і увагу до цього явища викладені у поширеному ним під час презентації буклеті-коментарі до фото-проекту. Озвучені доповідачами факти (можливо дещо неточні, як згодом виявилося) про кількість бортників на Поліссі і, зокрема, на Волині подані у матеріалі з диктофонного запису, зробленого під час події. Дякую за зауваження етнологу Аллі Дмитренко. Обов"язково врахую їх при підготовці матеріалу на тему бортництва і бджільництва на Поліссі. Буду дуже вдячна за фахову підтримку при підготовці майбутніх матеріалів по темі.
прохфесор Показати IP 6 Листопада 2016 09:42
Це ж виставка про польських бортників робіть свої не жуйте соплі. Така сама реакція була в істориків на виставку про волинських караїмів - ми усе знаємо нам нічого не треба але ми нічого не покажемо вам. Слава Україні і дайте гроші а гроші в деклараціях
Тамара Показати IP 6 Листопада 2016 10:56
Я вважаю, що логічним продовженням має бути представлення та реалізація проекту про внесок волинських бортників у розвиток європейського бортництва, о виокремленням особливості природних умов Волині для розвитку галузі (та бджільництва вцілому), не оминаючи специфіки формування етнічного середовища та історії краю.,.
Тамара до Тамара Показати IP 6 Листопада 2016 10:59
Читати - ...з виокремленням особливості природних умов Волині...
студент Андрій Петру Показати IP 6 Листопада 2016 15:11
Алла Дмитренко подякуйте Кшиштофу Хейку за виставку що він привіз нам в Україну. Зробіть свою і возіть по Європі, пропагуйте українську ідею
юрко до студент Андрій Петру Показати IP 6 Листопада 2016 22:17
так і буде.
Марія Пилипчук Показати IP 6 Листопада 2016 19:13
Прошу шановних коментаторів зрозуміти такі очевидні факти: 1. це це АВТОРСЬКИЙ проект ПОЛЬСЬКОГО ФОТОГРАФА ( не історика) Кшиштофа Хейке. Він має право висловити у своєму проекті власне бачення явища таким , яким він його побачив на власні очі та ще й задокументував світлинами. 2. Організатором події є Генеральне консульство Польщі. Жодного українського, волинського співавтора чи співорганізатора НЕМА. Галерея мистецтв Спілки художників надала приміщення для презентації проекту. 3. На жаль, українці виявилися гостями на цій події,а не повноправними учасниками. Їх запросили як місцевих експертів, які рік тому (пан Кишитоф ініціював зустріч з українськими етнологами, сам їх розшукував) долучилися до його розвідок на тему Поліського бортництва. 3. Заповнити Велику залу галереї якісними фото доктора кінематографії - то є чималі польські гроші. 4. Де є УКРАЇНСЬКІ ПРОЕКТИ про Поліське бортництво на рівні Луцька, Волині, на які ми запрошуємо поляків??? Поцікавтесь і пошукайте такі події у Луцьку за останні 5-10 років. Коли я запитала про це волинян, відповідь була:"Держава не дає грошей". Давайте працювати над собою)))
Валентин Показати IP 6 Листопада 2016 20:17
Зате у нас 259 тонн готівки у депутатів чим ми можемо гордитися і вам поляки далеко до нас. Нам бджоли потрібні для бухла - медовухи це гроші а на виставку не має
юрко пасічник Показати IP 6 Листопада 2016 22:36
сьогодні на фотовиставці збиралися пасічники Волині. Алла Адамівна провела з нами екскурсію. А ми маємо ще більше матеріалів і будемо їх реалізовувати на аналогічних міроприємствах. Я особисто маю стару борть з Маневицького р-ну, правда не робочу, але яка висіла на дереві. І деякі наші пасічники також мають і навіть тримають бджіл в старих бортях на своїх пасіках. Для організації таких виставок дійсно необхідни нормальні кошти. Будемо працювати в цьому напрямку. Дякую Аллі Адамівні за її надзвичайні труди, а також Марії Пилипчук.
Василько до юрко пасічник Показати IP 9 Листопада 2016 03:55
А я маю в сірниковій коробочці дику здохлу бджолу і осу, можу принести на виставку

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus