Чорні археологи не зацікавлені здавати свої скарби державі. ВІДЕО

На Волині «чорні» шукачі на власному сайті оголосили археологам-науковцям війну.

Про те, в яких умовах працюють справжні вчені та шахраї йдеться у сюжеті передачі «Критична точка».

«Хтось із них пожартував, а нам на відвал підкинули кілька мідних солідів Яна Казимира, так званих боратинок (боратинка - назва мідних монет, що чеканились на монетних дворах Польщі та Великого князівства Литовського, – «ВН»). Те, що вони – підкинуті видно навіть по тому, що вони були миті», - пояснює науковий співробітник державного підприємства «Волинські старожитності» Михайло Вашета.

«Хто копає, той знаходить, а хто віднайде, той знову копає» - одне з гасел чорних археологів. На сайті не приховують інформації про розцінки на стародавні скарби і місця, де можна пройтися з металошукачем.

Журналісти взяли коментар у хлопця, який вже 10 років займається неофіційними розкопками. Іван скаржиться: раніше цей бізнес був більш прибутковим, а тепер Волинь перекопана на 60 %. «В нашій області я був четвертим-п’ятим, в кого був металошукач. В грошовому еквіваленті – важко сказати, на булку з маслом вистачило, навіть квартиру придбати за це неможливо. Максимальна сума, яка десь там, можливо, була – це було 35 тисяч доларів. Це – знахідка одного предмета», - розповідає псевдоархеолог.

Князівський міст давньоруських часів і досі недосліджений, підземелля закрите для загалу. Науковці мріють влаштувати там музей. Як зауважив директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, археологи планують провести перші фахові розкопки в старій частині Луцька. Їм вже вдалося знайти дерев’яний гребінь XV століття зі солярними знаками. «Дерево дуже погано зберігається в ґрунті. Коли попадає повітря, воно окислюється і, відповідно, знахідка зникає. Але нам вдалося її законсервувати». За словами керівника, ціна такого відкриття на чорному ринку становитиме близько тисячі доларів, але для науки вона – безцінна.

Удень на місці розкопок працюють науковці, а вночі – мисливці за старовиною. Останні вступають в конфлікт з вченими. На Волині таких псевдоархеологів більше двох тисяч.

Історичні пам’ятки важко, але можна оцінити в грошовому еквіваленті. Наприклад, офіційна вартість бронзової підвіски архістратига Михаїла, яку датують ХІ століттям, становить 500 доларів. Однак, на чорному ринку можна збути дешевше – усього за 1,5 тисячі гривень. Так, унікальні знахідки потрапляють у приватні колекції і доступні лише «обраним».

Ціни на знахідки помітно різняться. Так, півгріш на чорному ринку продається за 400 гривень, експертна вартість монети – 200 тисяч гривень. Перстень Рюриковичів з тризубом, на основі якого виготовили герб Шацька, у чорних археологів коштує 2 тисячі гривень, державна ж оцінка з урахуванням унікальності знахідки – від 50 тисяч гривень. Печатки Святополка Ізяславовича за неофіційними оцінками вартують 500-800 доларів, а за експертними – до ста тисяч гривень.

Чорний археолог розповідає, що пошук старовинних коштовностей перетворився на хобі. За його словами, у багатьох селах вже є по 2-3 металодетектори. «Люди бігають з приладами, щось шукають. Це може бути і селянин, навіть є працівники тої самої прокуратури, СБУ. Шукати можна, неможна – знаходити. Але хто ж признається, що він щось знайшов» - пояснює Іван.

Він вважає, що боротися з псевдовченими – марно. Потрібно створити такі умови, аби мисливці за старовиною були зацікавлені віддати знахідки до державної скарбниці. Як стверджує хлопець, у Великобританії двоє шукачів знайшли скарб Римської доби і отримали за це 650 тисяч фунтів стерлінгів. В Україні ж ситуація дещо інша: «у нас здача предметів, знайдених в землі, державі апріорі – неможлива. Чому? В радянські часи була норма – 25% від знайденого скарбу мали видаватися людині готівкою. У нас цю норму після розпаду Союзу змінили. У Росії зробили – 50%, в Україні – 15. Вибачте, ну, хто за 15% піде здавати, тим паче, що оцінка матеріальної вартості в нас – дуже неадекватна. Я не знаю жодного випадку, щоб люди, які знаходили скарби їх здавали. Ніхто не здав і не буде здавати. Тільки тому, що немає в цьому ніякої матеріальної зацікавленості, абсолютно».

Варто зауважити, що у селі Мала Осниця Маневицького району, на місці монастиря Святої Трійці XVI століття, який побудував князь Михайло Чарторийський, звели охоронний знак. На цьому місці заборонені будь-які розкопки чи посягання. Архімандрит Володимир намісник Чарторийського Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря називає порушення заборони святотатством. «Те, що було посвячено Богові, навіть, якщо воно й в землі, має залишатися для служіння, а не для того, щоб хтось цим збагачувався», - священик переконаний, що розкопані знахідки не принесуть добра і користі шукачам.

На пагорбі, де височів монастир, науковці знайшли ймовірне поховання князя. Відшукали також кахлі з зображенням хреста і пташки у вигляді перевернутої підкови.

Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич пояснює, що багато чорних археологів – приїжджі. За словами керівника, на озері Святому невідомі «помпами бурили, викачували все це, хотіли знайти той скарб, який везли солдатам І Світової війни заробітну плату».

Щороку українська земля відкриває своїх таємниць на сотні, а той мільйони гривень. Лишень волинські археологи переказують до державної скарбниці 300 тисяч гривень, а левова частка обертається у тіні.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---