Дороги, скорочення, фінансування: що турбує ківерчан. ОПИТУВАННЯ

«Проблеми? В мене немає ніяких проблем, окрім сексуальних. І у міста теж!» - зазначила жіночка бальзаківського віку, яка йшла вулицею. Проте більшість містян все-таки страждають від різних незручностей. Ми дізналися, які проблеми хвилюють мешканців міста Ківерці, що поблизу Луцька.

Усі - від дітей до бабусь - не втомлюються повторювати: дороги – важлива проблема, яку потрібно негайно вирішувати.

Артем, школяр:
« Думаю, що потрібен новий асфальт, щоб можна було їздити на велосипеді!»

Андрій, робітник:
« Щодо доріг – просто нема слів! А ще хотілося би бачити більше контролю після 22.00, щоб спиртні напої не продавали вночі, а то це призводить лише до сутичок».

Олена Михайлівна, бібліотекар та Любов Володимирівна, завідувач дитячої бібліотеки:
Олена:
« Дороги - це щось! Жахливі ями на площі Чорновола. Аж маршрутки змушені їх об’їжджати. А ще, на мою думку, повинна краще впорядковуватися територія. Біля міської ради – ідеально, клумби, квіти, а от далі… Нам треба щось покосити – мусимо давати могорич, а ні – самі з косами працюємо. Хіба так має бути?

(До слова, колегу Олени Михайлівни, Любов Володимирівну, ми зустріли за прополюванням клумби біля бібліотеки.)

Любов: « Ну, якщо для машин є хоча би місце, де їздити, то людям немає, кудою ходити. Тротуарів нема. Особливо, як вдягнеш нові туфлі на свято, то кінець твоїм підборам».
Олена: «Смітників повинно бути більше. Проте туди зносять своє сміття люди із будинків. Зловживають».

Любов: « Бо немає свідомості. Від нас самих багато залежить. Не дарма кажуть: «Чисто там, де не смітять». Я, наприклад, ніколи не викидаю на вулиці сміття. В мене це ще із дитинства залишилося. Тоді я, маленька, затискала папірець у жменьці і несла додому. Завжди. Нашій бібліотеці, звичайно, не вистачає фінансування на книги. Діти і так читати не хочуть, а ще і книг нема. Мусимо шукати меценатів. Помаленьку живемо…»

Юрій, вчитель:
« От тобі важлива проблема – у лікарні у приймальному відділенні лежить живий шлак-баум. У місті немає витверезника, тому усіх п’янюг звозять в лікарню. Неприємно».

Олександр Володимирович, директор спортшколи:
«Першою і найважливішою проблемою у моїй галузі є несвоєчасне фінансування виїздів на змагання. Звичайно, проблеми з грошима є скрізь, проте у цьому питанні чекати не можна. Адже, змагання відбувається в певних числах, ми не можемо його перенести чи скасувати. Коли немає фінансів, команда просто не бере в ньому участі.
Тож, часто мусимо звертатись до кредиторів.
Звичайно, хотілося б і добудувати школу, поставити нове вікно, міський стадіон впорядкувати. У нашій школі є чемпіони країни, учасників чемпіонатів Європи. Їм потрібні бігові доріжки для тренувань. Проте ми розуміємо, що вони є надзвичайно дороговартісними….»

Тетяна, студентка:
«По пунктах:
- по-перше, маршрутки до Луцька познімали. Не можу потрапити на навчання у зручний час – бо потрібної маршрутки вже нема;
- по-друге, їх не миють. Нещодавно вимазала собі нову блузку;
- по-третє, освітлення лише часткове – багато побитих ліхтарів;
- по-четверте, вокзал – тут тхне і постійно знаходяться підозрілі особи;
- і останнє – все місто обклеєне оголошеннями. Вони не тільки у спеціальних місцях, а і на стінах будинків, стовпах, магазинах. Треба їх познімати.

Люба Петрівна, кондитер:
« Неприємно, що немає лавок. Втомлені старші люди страждають. Хочеться гарних нових лавок, з покриттям від дощу».

Людмила Григорівна, вчитель:
«Я, першою чергою, мама, тому мене хвилює безпека моїх дітей, а вони - в небезпеці через: 1) бродячих собак, 2) некерованих водіїв».

Олеся, спеціаліст центру соцслужб, сім’ї та молоді:
« Основні проблеми зараз не економічні і не господарські. В нас в організації триває скорочення, під нього потрапляє 25 людей. От, що повинно зараз хвилювати. А новий, щойно проголошений, заступник голови РДА Ігор Космина, виконує іншу роботу, замість того, щоб зайнятися своєю, адже грошей нема, роботи нема. Мало того, скорочення незаконне, адже нам не дається 2 місяці. Це просто вивільнення.
А щодо іншого – нема роботи, то нема й доріг!
Хорошого керівника в нас немає, щоб усе вирішити».

Віталій Григорович, лікар:
«Що говорити про проблеми? Вони і так зрозумілі. Краще запропонувати їх вирішення! Щоб сміття не було, треба залучати громадськість, щоб кожен прибирав не тільки на своєму подвір’ї. Щоб влаштовували « суботники», на яких школярі, студенти, громадські організації прибиратимуть місто. Я підтримую ініціативу міської ради – сьогодні у поштову скриньку нам поклали записку і насіння чорнобривців із закликом посіяти. От, сусіди вже почали – скопують землю на тротуарі, поруч зі своїм будинком. Також має бути більший контроль влади за роботою організацій в плані підтримання порядку на території, і озеленення. Як взірець можна взяти медколедж – територія ідеально впорядкована.

А як лікаря мене хвилює таке: має бути служба, що займається п’яними. А то викликають лікарів! Швидка відмовляється працювати з ними, міліція також, а нам що з ними робити?!»

Тарас Меркурійович, пенсіонер:
« У нас в державі паскудство, про які ще проблеми можна говорити?! От в мене дочка – працює в лікарні, а мусить цілодобово сидіти в воєнкоматі, бо призив».

Коля, Валерія, Карина, Валя, Таня, школярі і дошкільнята:
« Ми хочемо дитяче кафе, щоб було, де їсти! …І кінотеатр! А ще новий майданчик… і дороги, щоб тато колеса не збивав!»

Володимир, держслужбовець:
(фотографуватися відмовився)
« Проблеми? Які ж у нас проблеми? От, в вас вже діти є? А от, уявіть, що є. І йдете ви - молоденька з дитиною і каляскою - сама через міст. Зручно, як думаєте? А треба, щоб були спеціальні сходи для таких випадків.
Облаштування озера – нема фінансування на подібні речі, не може молодь безпечно відпочивати.

А ще немає місць для відпочинку молоді. От був колись за СРСР кінотеатр – то чому б його не відновити, щоб такі пацанчата в 10, 12, 15 років ходили? От, в скільки років ви побачили своє перше кіно на великому екрані? (« В 16.» - відповідаю) А я - в вісім! І відівчили би молодь в бари ходити».

З приводу проблем у місті висловився і очільник міста Володимир Жгутов, окрім того, розповів, яким чином будуть (і чи будуть) вирішуватися ці труднощі.

Отож, з його слів:

Найбільші проблеми:

- виділення земельних ділянок під забудови;
- влаштування дітей у дошкільні заклади;
- дороги;
- недостатнє централізоване каналізування;
- частково освітлення;
- благоустрій.

Керівник міста зауважив, що в Ківерцях відсутня земля, яку можна давати під будівництво. "Ми звертаємося у Міноборони, щоб дали у наше користування 50 гектарів землі військової частини, проте отримуємо відписки", - зазначив він.
Щодо дитсадків то, з його слів, розпочато будівництво нового. Проте в цьому році продовження будівництва не буде, оскільки кошти мусять передати на інші об’єкти.

"Дороги. По вулиці 17 Вересня і площі Чорновола проект по ремонту - на стадії виготовлення. На цей рік запланована реконструкція Некрасова, частини Ціолковського та ямковий ремонт центральних вулиць міста.
Щодо каналізування тут ще багато роботи. Все впирається в кошти.
Місто освітлене на 86%. Лише за минулий рік ми освітили більше 10 вулиць. В планах - площа автостанції, привокзальна площа. Працюємо…
З приводу благоустрою, намагаємося робити все. Однак багато залежиться від мешканців міста. Від їх свідомості і патріотизму. Невже не можна укласти договір, про вивіз сміття – це коштує 4 гривні 12 копійок з людини в місяць!?", - прокоментував Жгутов. ("колишній" смітник у Ківерцях)

"Час вже жити під гаслом: А що я зробив для України, міста, села?", - резюмував він.

Розмовляла Ольга ВІРУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---