На Волині – новий шлюз. Могутній потік Прип'яті. ФОТО
Нову гідроспоруду Вижівського водозабору, що живить водою Дніпро-Бузький канал і забезпечує судноплавство на ньому, запущено в дію біля села Почапи Ратнівського району 12 лютого. Про це повідомляє прес-служба обласного управління водного господарства.
Роботи по облаштуванню нового зрубового шлюзу виконали працівники Ратнівського міжрайонного управління водного господарства. Для цього потрібно було розібрати стару, вже ветху споруду, а також
захистити об’єкт від підтоплення двома тимчасовими перемичками. Подібну роботу в 1999 році будівельники республіканського унітарного експлуатаційно-будівельного підприємства «ДніпроБугводшлях» (Білорусь) виконали за півроку, ратнівчани ж впоралися з нею усього за три місяці, працюючи до того ж в складних зимових умовах.
Виконробами на об’єкті були головний інженер Василь Приймачук та начальник Прип’ятської дільниці Ратнівського МУВГ Василь Дейнека.
- Давно наші люди не працювали з таким ентузіазмом, як тут, на водозаборі, - відзначає Василь Дейнека. - Основними майстрами були Іван Панасюк, Адам Супронюк, Іван Гурич. Допомагали їм Віктор Середюк, Ігор Боговіт, машиністи насосних станцій Петро Колос і Яків Гурич, водій автокрана Володимир Нінічук, бульдозерист Федір Матвіюк, екскаваторник Роман Токарський, який, до речі, працював на розборці тимчасової дамби. Відзначив би кожного з учасників цієї доброї справи. Ніхто не дивився на годинник. Працювали часто до темна, якщо цього вимагали обставини.
ВОДА З ПРИП’ЯТІ ЗНОВУ ПОТЕКЛА В ДНІПРО-БУЗЬКИЙ КАНАЛ
- Звичайно, погода нам потрохи підкидала свої сюрпризи: то заметілі, то дощі, то рівень води в Прип’яті почав різко зростати і ріка почала розмивати перемички. – розповідає начальник Ратнівського МУВГ Михайло Тимощук. - Труднощів вистачало. Але споруда, як бачите, запрацювала, воду на Дніпро-Бузький канал пустили. Значно менше навантаження буде на Любешівський район, який часто страждає від повеней на Прип’яті.
- Треба відзначити, що роботи для нас не характерні, - продовжує Ростислав Кравчук. - Таких зрубових споруд в Україні вже мабуть немає. В 1999 році ремонт цієї споруди виконували наші колеги з Білорусі з республіканського унітарного експлуатаційно–будівельного підприємства «ДніпроБугводшлях»» (генеральний директор Микола Котецький). Саме вони до листопада 2012 року були власниками цього шлюзу і здійснювали його експлуатацію.
У липні минулого року ми прийняли рішення про відновлення цієї споруди, і тому в стислі строки потрібно було виготовити проектно-кошторисну документацію. Білоруси відгукнулися на наше прохання і передали нам проект. Це дозволило швидко виготовити документацію. У нас з ними дружні ділові стосунки. Як і передбачено міждержавною Угодою ми попередили їх, що будемо виконувати ці роботи. Вибрали момент, коли на Дніпро-Бузькому каналі закінчиться навігація. Тому і довелося працювати в зимових умовах. Попри це, ремонт споруди ми виконали за три місяці, у той час коли білоруси, працюючи влітку, затратили на це півроку.
Зауважимо: поруч із зрубовим шлюзом стоїть вивершений на 60 відсотків бетонний (на фото). Однак через брак коштів (в межах 3,1 мільйона гривень), будову заморозили.
На знімках: Головною фігурою цього дня на будмайданчику був екскаваторник Роман Токарський
Щораз перемичка стає тоншою. Ще мить і вода Прип’яті рушиться в канал: Такою багатоводною була Прип’ять 12 лютого біля села Почапи Пішла вода: Споруда витримує перший удар стихії: Могутнім потоком вода Прип’яті потекла Білоозерською водоживильною системою в Дніпро-Бузький канал: Учасники будівництва нового шлюзу:
Крайній справа начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук:
Фото Миколи ЯКИМЕНКА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Роботи по облаштуванню нового зрубового шлюзу виконали працівники Ратнівського міжрайонного управління водного господарства. Для цього потрібно було розібрати стару, вже ветху споруду, а також
захистити об’єкт від підтоплення двома тимчасовими перемичками. Подібну роботу в 1999 році будівельники республіканського унітарного експлуатаційно-будівельного підприємства «ДніпроБугводшлях» (Білорусь) виконали за півроку, ратнівчани ж впоралися з нею усього за три місяці, працюючи до того ж в складних зимових умовах.
Виконробами на об’єкті були головний інженер Василь Приймачук та начальник Прип’ятської дільниці Ратнівського МУВГ Василь Дейнека.
- Давно наші люди не працювали з таким ентузіазмом, як тут, на водозаборі, - відзначає Василь Дейнека. - Основними майстрами були Іван Панасюк, Адам Супронюк, Іван Гурич. Допомагали їм Віктор Середюк, Ігор Боговіт, машиністи насосних станцій Петро Колос і Яків Гурич, водій автокрана Володимир Нінічук, бульдозерист Федір Матвіюк, екскаваторник Роман Токарський, який, до речі, працював на розборці тимчасової дамби. Відзначив би кожного з учасників цієї доброї справи. Ніхто не дивився на годинник. Працювали часто до темна, якщо цього вимагали обставини.
ВОДА З ПРИП’ЯТІ ЗНОВУ ПОТЕКЛА В ДНІПРО-БУЗЬКИЙ КАНАЛ
- Звичайно, погода нам потрохи підкидала свої сюрпризи: то заметілі, то дощі, то рівень води в Прип’яті почав різко зростати і ріка почала розмивати перемички. – розповідає начальник Ратнівського МУВГ Михайло Тимощук. - Труднощів вистачало. Але споруда, як бачите, запрацювала, воду на Дніпро-Бузький канал пустили. Значно менше навантаження буде на Любешівський район, який часто страждає від повеней на Прип’яті.
- Треба відзначити, що роботи для нас не характерні, - продовжує Ростислав Кравчук. - Таких зрубових споруд в Україні вже мабуть немає. В 1999 році ремонт цієї споруди виконували наші колеги з Білорусі з республіканського унітарного експлуатаційно–будівельного підприємства «ДніпроБугводшлях»» (генеральний директор Микола Котецький). Саме вони до листопада 2012 року були власниками цього шлюзу і здійснювали його експлуатацію.
У липні минулого року ми прийняли рішення про відновлення цієї споруди, і тому в стислі строки потрібно було виготовити проектно-кошторисну документацію. Білоруси відгукнулися на наше прохання і передали нам проект. Це дозволило швидко виготовити документацію. У нас з ними дружні ділові стосунки. Як і передбачено міждержавною Угодою ми попередили їх, що будемо виконувати ці роботи. Вибрали момент, коли на Дніпро-Бузькому каналі закінчиться навігація. Тому і довелося працювати в зимових умовах. Попри це, ремонт споруди ми виконали за три місяці, у той час коли білоруси, працюючи влітку, затратили на це півроку.
Зауважимо: поруч із зрубовим шлюзом стоїть вивершений на 60 відсотків бетонний (на фото). Однак через брак коштів (в межах 3,1 мільйона гривень), будову заморозили.
На знімках: Головною фігурою цього дня на будмайданчику був екскаваторник Роман Токарський
Щораз перемичка стає тоншою. Ще мить і вода Прип’яті рушиться в канал: Такою багатоводною була Прип’ять 12 лютого біля села Почапи Пішла вода: Споруда витримує перший удар стихії: Могутнім потоком вода Прип’яті потекла Білоозерською водоживильною системою в Дніпро-Бузький канал: Учасники будівництва нового шлюзу:
Крайній справа начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук:
Фото Миколи ЯКИМЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 8
))))
Показати IP
17 Лютого 2015 09:03
Все з дерева зроблено?! Тоді дійсно молодці. Чекаємо на таку ж складну роботу через років 5-7.
(((( до ))))
Показати IP
17 Лютого 2015 13:43
Та вони прям бобри! Все з дерева будують!
Бугор
Показати IP
17 Лютого 2015 10:08
Все з дерева і довгі гвозді. 10 років вистоїть
Кагор до Бугор
Показати IP
17 Лютого 2015 13:41
Поки не згниє
Йосип
Показати IP
17 Лютого 2015 10:39
Хто автор цих фото? Вкажіть!
ВН до Йосип
Показати IP
17 Лютого 2015 10:54
Охоче. Фото Миколи Якименка
добряк
Показати IP
18 Лютого 2015 14:00
ще б з соломи греблю гатили.молодці.добре підлатались
До добряка до добряк
Показати IP
18 Лютого 2015 15:28
Як може людина, яка в гідромеліорації зовсім не розбирається, щось писати дурне.
У Луцьку на кільці таксі Bolt зіткнулося з Nissan Leaf
Сьогодні 11:05
Сьогодні 11:05
Великодні звичаї на Волині: мистецтво коління кабана
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
В Україні від сьогодні змінюється позначення навчальних транспортних засобів з «У» на «Н»
Сьогодні 09:39
Сьогодні 09:39
«Перше, що зроблю у день Перемоги, – прийду з квітами на могилу однокласника»: спогади про Героя з Волині Валентина Ігнатюка
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
На Волині – 1400 вільних вакансій: яких фахівців шукають
Сьогодні 06:44
Сьогодні 06:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.