Проблема трактувань подій ХIХ століття
У погляді на події ХIХ століття дуже легко зійти на манівці й почати трактувати історію замість вивчати її. Очевидно, свою підступну роль зіграли російські автори та історики ХІХ століття, які вплинули на українську історіографію. Про це розповідає луцький дослідник Олександр Котис у матеріалі газети Волинські Новини від 3 березня (№5).
Звідси легко беруться твердження про ворогів в особі католиків, «жидів», ксьондзів, панів чи просто «польської шляхти». Локалізація абсолютного явища творить хиби сприйняття і породжує ідеологію. Тобто звуження явища соціального розшарування і навіть протистояння у Речі Посполитій, які були лише фрагментами схожих загальноєвропейських тенденцій, лише до проблем в українських воєводствах неодмінно тягне за собою породження «донкіхотівської» уяви про корінне протистояння між українцями та поляками, між католиками і православними, між українцями і євреями, між євреями і поляками. Це проблема закритості трактування і спроба мислити фрагментарно, без контексту широкого тла історії.
У цій ситуації на передній край виходить тотальне соціальне розшарування Речі Посполитої і відсутність гуманістичних ідеалів, які щойно народжувалися на заході у Франції. У цю добу Жан-Жак Руссо якось зауважив: «Людина народжена вільною і скрізь перебуває у кайданах». Попри те, що нам сьогодні ці всі події можуть здаватися дикими й абсолютно анархічними в поведінці будь-якої сторони, це все ж не стосується самих подій 1789 року, а є загальною характеристикою доби, в якій панували сваволя і безправність. Десь це призвело до взяття Бастилії, а десь до Коліївщини.
Звісно, ніколи немає певності в тому, що джерела описують достовірні події, які хтось не підмалював ідеологічним забарвленням. Проте не слід забувати, що дехто може почати плекати протилежні міфи й тоді характери минулого будуть переноситися на сучасність, тільки вже без автентичного контексту. І це найгірше, бо таке перенесення творить неповноцінні, перекручені сучасні відносини. Лишімо історію в історії.
Наскільки це все можна використати для розуміння процесів і для врахування в поведінковій стратегії сьогодні? Чи потрібні такі важкі моменти історії для якогось розуміння і висновків? Відповіді немає, бо історія – це життя. Умберто Еко один зі своїх творів завершив латиномовною фразою «Stat rosa pristina nomine, nomina nuda tenemus» – «Колишня роза залишається в імені, голі маємо імена».
Описане – тонкі моменти. Тяглість історії їх не терпить. Вона перемелює пам’ять, мов кам’яні жорна, залишаючи лише найбільш стійкі, найбільш поширені і найемоційніші моменти, які сьогодні, через сотні років, перетворилися у «стереотипи протистоянь». Головне, щоб ці міфологеми сьогодні не формували однобокого тлумачення непростої історії завтра. Краще не трактувати, а розуміти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Звідси легко беруться твердження про ворогів в особі католиків, «жидів», ксьондзів, панів чи просто «польської шляхти». Локалізація абсолютного явища творить хиби сприйняття і породжує ідеологію. Тобто звуження явища соціального розшарування і навіть протистояння у Речі Посполитій, які були лише фрагментами схожих загальноєвропейських тенденцій, лише до проблем в українських воєводствах неодмінно тягне за собою породження «донкіхотівської» уяви про корінне протистояння між українцями та поляками, між католиками і православними, між українцями і євреями, між євреями і поляками. Це проблема закритості трактування і спроба мислити фрагментарно, без контексту широкого тла історії.
У цій ситуації на передній край виходить тотальне соціальне розшарування Речі Посполитої і відсутність гуманістичних ідеалів, які щойно народжувалися на заході у Франції. У цю добу Жан-Жак Руссо якось зауважив: «Людина народжена вільною і скрізь перебуває у кайданах». Попри те, що нам сьогодні ці всі події можуть здаватися дикими й абсолютно анархічними в поведінці будь-якої сторони, це все ж не стосується самих подій 1789 року, а є загальною характеристикою доби, в якій панували сваволя і безправність. Десь це призвело до взяття Бастилії, а десь до Коліївщини.
Звісно, ніколи немає певності в тому, що джерела описують достовірні події, які хтось не підмалював ідеологічним забарвленням. Проте не слід забувати, що дехто може почати плекати протилежні міфи й тоді характери минулого будуть переноситися на сучасність, тільки вже без автентичного контексту. І це найгірше, бо таке перенесення творить неповноцінні, перекручені сучасні відносини. Лишімо історію в історії.
Наскільки це все можна використати для розуміння процесів і для врахування в поведінковій стратегії сьогодні? Чи потрібні такі важкі моменти історії для якогось розуміння і висновків? Відповіді немає, бо історія – це життя. Умберто Еко один зі своїх творів завершив латиномовною фразою «Stat rosa pristina nomine, nomina nuda tenemus» – «Колишня роза залишається в імені, голі маємо імена».
Описане – тонкі моменти. Тяглість історії їх не терпить. Вона перемелює пам’ять, мов кам’яні жорна, залишаючи лише найбільш стійкі, найбільш поширені і найемоційніші моменти, які сьогодні, через сотні років, перетворилися у «стереотипи протистоянь». Головне, щоб ці міфологеми сьогодні не формували однобокого тлумачення непростої історії завтра. Краще не трактувати, а розуміти.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Захищав Україну до останнього подиху: на Шаччині попрощалися з 22-річним Героєм Євгеном Забродоцьким
Сьогодні 13:46
Сьогодні 13:46
«Відчуватиму його тепло, доки битиметься моє серце», – сестра загиблого на війні волинянина Сергія Турука
Сьогодні 13:18
Сьогодні 13:18
Зіштовхнулися мікроавтобус і легковик: у ДТП на Львівщині постраждали четверо волинян
Сьогодні 12:22
Сьогодні 12:22
На Львівщині шість крилатих ракет влучили у три обʼєкти критичної інфраструктури, є постраждалі
Сьогодні 11:54
Сьогодні 11:54
У Горохові провели в останній шлях Героя Андрія Фесенка
Сьогодні 11:26
Сьогодні 11:26
«Ти найкраща дівчина на цій Землі!» Дві пари заручилися на концерті Монатіка в Луцьку. Фото, відео
Сьогодні 10:58
Сьогодні 10:58
У Любешеві попрощалися з Героєм Олександром Григоруком
Сьогодні 10:30
Сьогодні 10:30
Волинські діти на фото ХХ століття
Сьогодні 10:02
Сьогодні 10:02
На Сумщині загинув син священника з Волині Євген Драган
Сьогодні 09:34
Сьогодні 09:34
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.