У Луцьк з’їхались гуру ґендерної освіти України і Польщі

Попри те, що ґендерна ситуація в ВНЗ України достатньо збалансована, керівні посади у вищих навчальних закладах частіше обіймають чоловіки, а не жінки. А сама галузь ґендерних досліджень потребує розвитку, оскільки дозволяє впроваджувати практичні зміни у багатьох сферах – від ґендерного аудиту навчальних закладів, до проектування дитячих майданчиків.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного семінару «Майстерня ґендерних практик у ВНЗ», організованого Всеукраїнською мережею осередків ґендерної освіти ВНЗ, Центром ґендерної освіти Луцького педагогічного коледжу та Фондом Фрідріха Еберта в Україні.

Семінар триватиме з 25 по 27 вересня. У ньому взяли участь науковці та громадські активісти з більшості областей України та Республіки Польща. Як повідомляють організатори, такий захід допоможе вивчити кращі практики ґендерної освіти в Україні, ознайомитись із презентацією роботи центрів гендерної освіти у Польщі, виявити нові можливості впровадження гендерної рівності у світлі нового Закону України «Про вищу освіту» тощо.

Зі слів організаторів, вагомих відмінностей між навчальними закладами України в плані ґендерної складової немає. Мовляв, в Україні кількість викладачів чоловічої та жіночої статі є приблизно однакової. Попри це, більшість керівних посад обіймають чоловіки.

Проте, зі слів представниці Всеукраїнської мережі ґендерної освіти Ніни Світайло у ґендерному аспекті освіти Україна де в чому навіть попереду інших країн світу:

«В Україні створена і діє унікальна за своєю діяльністю структура – Всеукраїнська мережа ґендерної освіти. Вона створювалась за підтримки Фонду Фрідріха Еберта, але аналогів їй не існує. Це необмежена можливість спілкування, де люди можуть обмінюватись своїми напрацюваннями. Вона не формалізована настільки, як мережі міністерств. Це дозволяє напрацьовувати спільні методики та видавати продукт, який потім можна впроваджувати у різних навчальних закладах».Що стосується практичної частини семінару, то учасники планують ознайомитись з досвідом Сумського університету та Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова щодо проведення ґендерного аудиту у вищих навчальних закладах. Мовляв, є достатньо теоретичної інформації щодо того, як організовувати такі дослідження. Проте, на практиці все виглядає дещо по-іншому. Організатори сподіваються, що отриманий досвід та напрацювання зможуть реалізувати у рамках досліджень уже у Волинських навчальних закладах.

Окрім того, учасники науково-практичної конференції намагаються розвіяти міф про те, що ґендерна проблема – це справа виключно жінок. Зокрема, зі слів Галини Фесенко Харківський національний університет міського господарства активно співпрацює з органами місцевого самоврядування. І здебільшого саме чоловіки-держслужбовці стають провідниками ідеї ґендеру.До слова, набуті знання та досвід дозволяють використати їх практичним чином. Так, у місті Харкові в рамках аудиту міського простору щодо облаштування дитячих майданчиків.

«Здавалось би, при чому тут ґендер. Наші майданчики розраховані для дітей дошкільного віку. Проте, згідно з державними нормами, дитячі майданчики мають бути розраховані для дітей до 12 років. Що ми бачимо – в містах України хлопці і дівчата підліткового віку ними не користуються. Це особливо велика проблема для дівчат, оскільки починаються фізіологічні особливості розвитку дівчини, і вона має перебувати на відкритому повітрі. Якщо хлопці знаходять себе на футбольних полях, то у дівчат менше можливостей. Таким чином відбувається дискримінація в їх праві на користування прибудинковою територією», - пояснює Галина Фесенко.

З її слів, ґендерну культуру можна виховувати лише в партнерстві між представниками обох статей. Тому слід приділяти увагу цьому питанню.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---