Mark: Що це було?
Автор: Микола Воськало
Видання: ПЛ
Чергова президентська прес-конференція відбулась 3 червня… Я до цього був на трьох — двічі у Януковича і раз в Порошенка. Ще одного разу моя спроба попасти на прес-конференцію Януковича закінчилась нічим, ну тобто він просто не приїхав в Український дім, довідавшись, що там люди б’ються з беркутами за українську мову.Не знаю, як було за часів Кучми і Ющенка, але на моїй пам’яті це вперше прес-конференцію вирішили провести прямо на Банковій. Мабуть, щоб президенту не треба було далеко їхати. А може Український дім був зайнятий. Хоча, він в принципі зайнятий завжди.
Ну і в плані безпеки Банкова, звичайно, краще. Такій перевірці міг би позаздрити будь-який американський аеропорт. Ще при повороті з Інститутської на Банкову (яка з нагоди прес-конференції була перекрита) в мене перевірили документи, знайшли мене в списку акредитованих журналістів і пропустили далі. Потім в будці при вході на територію Адміністрації президента дядечко з китайським ліхтариком дотошно просвітив найглибші закапелки мого рюкзака. Пройшовши через рамку металодетектора я по наївності своїй подумав, що на цьому всі заходи безпеки щодо мене уже закінчились, і сміливо почимчикував до брами. Та ні — там ще раз пошукали моє прізвище в списку акредитованих, потім мене пропустили через рамку, а рюкзак — через сканер. Ну, хоча б взуття і пасок не змусили знімати.
Таким чином, визнавши мене гідним честі побачити і послухати нашого гаранта, охорона пропустила мене вже безпосередньо до місця проведення прес-конференції.
Тут мене знову чекала несподіванка. Для прес-конференції на території АП розіпнули намети. В одному можна було випити кави з пундиками чи взяти води, а в іншому уже стояли стільці, телеоператори з камерами і охоронці.
Все це нагадувало якийсь МАФ з шашликами чи сільське весілля на Західній Україні. На щастя, намети були не брезентові, але й через товсту плівку, якою був завішаний намет, повітря всередині нагрілось, немов у оранжереї.
Зірок журналістики, що відзначались гострими питаннями на попередніх прес-конференціях, вже не було — вони, за незначними винятками, тепер у Верховній Раді чи ще де-небудь близько до великої політики, тому за право ставити запитання президенту ніхто не бився.
Однак, прес-секретар все одно керувався одному йому відомими мотивами, вибираючи з лісу рук бажаючих загнати президента особливо гострим питанням на слизьке когось одного.
Звісно, абсолютно випадково, задати запитання змогли лише журналісти найпопулярніших телеканалів і інтернет-сайтів. Одному колись дуже популярному каналу на букву Г дозволили звернутись до президента двічі. Очевидно, Петру Олексійовичу дуже хотілось особисто пояснити, навіщо йому офшор на Британських Вірджинських островах.
Винятками стали Кримська агенція новин QHA, полтавський журналіст, який запросив президента в Горішні Плавні, та журналіст з Житомира з проханням розібратись з рейдером Пашинським і ситуацією з “Житомирськими ласощами”.
Взагалі, глава держави тримався досить спокійно, жартував і цитував «заборонені» радянські комедії.
Трошки вивело його з себе хіба що питання про сина і кумів. Здавалось, Порошенко зараз процитує когось з “попередників”. Ну, оте про “кілера найнятого” чи “додумайте самі”. Але президент взяв себе в руки і привів приклади політичних династій в Канаді і Японії. Родину Бушів Порошенко не згадав, але пообіцяв, що син не має наміру стати президентом чи прем’єром. Тяжка депутатська праця, з його слів, Порошенку-молодшому теж не до смаку і на наступні парламентські вибори він, скоріш за все, не піде.
Чогось принципово нового чи цікавого на прес-конференції не прозвучало. Президент мов дитина тішився з вчорашнього голосування за зміни до Конституції, розказав, що Гонтарєва врятувала Україну від банкрутства, розвіяв наші сумніви з приводу значимості персони Медведчука, зізнався, що зустрічається з Ахметовим вночі тільки для того, щоб отримати запрошення на футбол, порадував хорошими новинами про мільярд від МВФ і мільярд від Сполучених Штатів, попросив журналістів не критикувати владу через ситуацію з сайтом “Миротворець” і анонсував можливе звільнення ще кількох українців, яких утримують в Росії.
І на тім спасибі..
Видання: ПЛ
Чергова президентська прес-конференція відбулась 3 червня… Я до цього був на трьох — двічі у Януковича і раз в Порошенка. Ще одного разу моя спроба попасти на прес-конференцію Януковича закінчилась нічим, ну тобто він просто не приїхав в Український дім, довідавшись, що там люди б’ються з беркутами за українську мову.Не знаю, як було за часів Кучми і Ющенка, але на моїй пам’яті це вперше прес-конференцію вирішили провести прямо на Банковій. Мабуть, щоб президенту не треба було далеко їхати. А може Український дім був зайнятий. Хоча, він в принципі зайнятий завжди.
Ну і в плані безпеки Банкова, звичайно, краще. Такій перевірці міг би позаздрити будь-який американський аеропорт. Ще при повороті з Інститутської на Банкову (яка з нагоди прес-конференції була перекрита) в мене перевірили документи, знайшли мене в списку акредитованих журналістів і пропустили далі. Потім в будці при вході на територію Адміністрації президента дядечко з китайським ліхтариком дотошно просвітив найглибші закапелки мого рюкзака. Пройшовши через рамку металодетектора я по наївності своїй подумав, що на цьому всі заходи безпеки щодо мене уже закінчились, і сміливо почимчикував до брами. Та ні — там ще раз пошукали моє прізвище в списку акредитованих, потім мене пропустили через рамку, а рюкзак — через сканер. Ну, хоча б взуття і пасок не змусили знімати.
Таким чином, визнавши мене гідним честі побачити і послухати нашого гаранта, охорона пропустила мене вже безпосередньо до місця проведення прес-конференції.
Тут мене знову чекала несподіванка. Для прес-конференції на території АП розіпнули намети. В одному можна було випити кави з пундиками чи взяти води, а в іншому уже стояли стільці, телеоператори з камерами і охоронці.
Все це нагадувало якийсь МАФ з шашликами чи сільське весілля на Західній Україні. На щастя, намети були не брезентові, але й через товсту плівку, якою був завішаний намет, повітря всередині нагрілось, немов у оранжереї.
Зірок журналістики, що відзначались гострими питаннями на попередніх прес-конференціях, вже не було — вони, за незначними винятками, тепер у Верховній Раді чи ще де-небудь близько до великої політики, тому за право ставити запитання президенту ніхто не бився.
Однак, прес-секретар все одно керувався одному йому відомими мотивами, вибираючи з лісу рук бажаючих загнати президента особливо гострим питанням на слизьке когось одного.
Звісно, абсолютно випадково, задати запитання змогли лише журналісти найпопулярніших телеканалів і інтернет-сайтів. Одному колись дуже популярному каналу на букву Г дозволили звернутись до президента двічі. Очевидно, Петру Олексійовичу дуже хотілось особисто пояснити, навіщо йому офшор на Британських Вірджинських островах.
Винятками стали Кримська агенція новин QHA, полтавський журналіст, який запросив президента в Горішні Плавні, та журналіст з Житомира з проханням розібратись з рейдером Пашинським і ситуацією з “Житомирськими ласощами”.
Взагалі, глава держави тримався досить спокійно, жартував і цитував «заборонені» радянські комедії.
Трошки вивело його з себе хіба що питання про сина і кумів. Здавалось, Порошенко зараз процитує когось з “попередників”. Ну, оте про “кілера найнятого” чи “додумайте самі”. Але президент взяв себе в руки і привів приклади політичних династій в Канаді і Японії. Родину Бушів Порошенко не згадав, але пообіцяв, що син не має наміру стати президентом чи прем’єром. Тяжка депутатська праця, з його слів, Порошенку-молодшому теж не до смаку і на наступні парламентські вибори він, скоріш за все, не піде.
Чогось принципово нового чи цікавого на прес-конференції не прозвучало. Президент мов дитина тішився з вчорашнього голосування за зміни до Конституції, розказав, що Гонтарєва врятувала Україну від банкрутства, розвіяв наші сумніви з приводу значимості персони Медведчука, зізнався, що зустрічається з Ахметовим вночі тільки для того, щоб отримати запрошення на футбол, порадував хорошими новинами про мільярд від МВФ і мільярд від Сполучених Штатів, попросив журналістів не критикувати владу через ситуацію з сайтом “Миротворець” і анонсував можливе звільнення ще кількох українців, яких утримують в Росії.
І на тім спасибі..
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Як влада бреше про наше хорошого життя для закордону, і чому від України вимагають подальшого підвищення тарифів для населення -…
З початку квітня в Луцьку припинили постачання гарячої води, і коли його відновлять, ніхто не знає. Мер міста Микола Романюк,…
Недавно бывший командующий ВМС Украины адмирал Гайдук заявил изданию InfoResist, что весной 2014-го Россия не вернула из Севастополя наши боевые…
Коментарів: 0
Ціни на хліб зростуть: скільки доведеться платити українцям
Сьогодні 12:20
Сьогодні 12:20
Вночі у Луцьку на проспекті Перемоги спіймали п'яного водія
Сьогодні 12:04
Сьогодні 12:04
У Києві й області викрили агентурну мережу РФ, яка готувала замовні вбивства військових і волонтерів
Сьогодні 11:47
Сьогодні 11:47
У Росії заговорили про поразку й закликали до переговорів на тлі ударів України, – ISW
Сьогодні 11:30
Сьогодні 11:30
У Луцьку на Шопена авто збило жінку
Сьогодні 11:13
Сьогодні 11:13
На Волині ярими культурами вже засіяли 42 тисячі гектарів
Сьогодні 10:57
Сьогодні 10:57
На Волині 21-річний хлопець підпалив авто. Фото
Сьогодні 10:40
Сьогодні 10:40

















Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.