Mark: Що це було?
Автор: Микола Воськало
Видання: ПЛ
Чергова президентська прес-конференція відбулась 3 червня… Я до цього був на трьох — двічі у Януковича і раз в Порошенка. Ще одного разу моя спроба попасти на прес-конференцію Януковича закінчилась нічим, ну тобто він просто не приїхав в Український дім, довідавшись, що там люди б’ються з беркутами за українську мову.Не знаю, як було за часів Кучми і Ющенка, але на моїй пам’яті це вперше прес-конференцію вирішили провести прямо на Банковій. Мабуть, щоб президенту не треба було далеко їхати. А може Український дім був зайнятий. Хоча, він в принципі зайнятий завжди.
Ну і в плані безпеки Банкова, звичайно, краще. Такій перевірці міг би позаздрити будь-який американський аеропорт. Ще при повороті з Інститутської на Банкову (яка з нагоди прес-конференції була перекрита) в мене перевірили документи, знайшли мене в списку акредитованих журналістів і пропустили далі. Потім в будці при вході на територію Адміністрації президента дядечко з китайським ліхтариком дотошно просвітив найглибші закапелки мого рюкзака. Пройшовши через рамку металодетектора я по наївності своїй подумав, що на цьому всі заходи безпеки щодо мене уже закінчились, і сміливо почимчикував до брами. Та ні — там ще раз пошукали моє прізвище в списку акредитованих, потім мене пропустили через рамку, а рюкзак — через сканер. Ну, хоча б взуття і пасок не змусили знімати.
Таким чином, визнавши мене гідним честі побачити і послухати нашого гаранта, охорона пропустила мене вже безпосередньо до місця проведення прес-конференції.
Тут мене знову чекала несподіванка. Для прес-конференції на території АП розіпнули намети. В одному можна було випити кави з пундиками чи взяти води, а в іншому уже стояли стільці, телеоператори з камерами і охоронці.
Все це нагадувало якийсь МАФ з шашликами чи сільське весілля на Західній Україні. На щастя, намети були не брезентові, але й через товсту плівку, якою був завішаний намет, повітря всередині нагрілось, немов у оранжереї.
Зірок журналістики, що відзначались гострими питаннями на попередніх прес-конференціях, вже не було — вони, за незначними винятками, тепер у Верховній Раді чи ще де-небудь близько до великої політики, тому за право ставити запитання президенту ніхто не бився.
Однак, прес-секретар все одно керувався одному йому відомими мотивами, вибираючи з лісу рук бажаючих загнати президента особливо гострим питанням на слизьке когось одного.
Звісно, абсолютно випадково, задати запитання змогли лише журналісти найпопулярніших телеканалів і інтернет-сайтів. Одному колись дуже популярному каналу на букву Г дозволили звернутись до президента двічі. Очевидно, Петру Олексійовичу дуже хотілось особисто пояснити, навіщо йому офшор на Британських Вірджинських островах.
Винятками стали Кримська агенція новин QHA, полтавський журналіст, який запросив президента в Горішні Плавні, та журналіст з Житомира з проханням розібратись з рейдером Пашинським і ситуацією з “Житомирськими ласощами”.
Взагалі, глава держави тримався досить спокійно, жартував і цитував «заборонені» радянські комедії.
Трошки вивело його з себе хіба що питання про сина і кумів. Здавалось, Порошенко зараз процитує когось з “попередників”. Ну, оте про “кілера найнятого” чи “додумайте самі”. Але президент взяв себе в руки і привів приклади політичних династій в Канаді і Японії. Родину Бушів Порошенко не згадав, але пообіцяв, що син не має наміру стати президентом чи прем’єром. Тяжка депутатська праця, з його слів, Порошенку-молодшому теж не до смаку і на наступні парламентські вибори він, скоріш за все, не піде.
Чогось принципово нового чи цікавого на прес-конференції не прозвучало. Президент мов дитина тішився з вчорашнього голосування за зміни до Конституції, розказав, що Гонтарєва врятувала Україну від банкрутства, розвіяв наші сумніви з приводу значимості персони Медведчука, зізнався, що зустрічається з Ахметовим вночі тільки для того, щоб отримати запрошення на футбол, порадував хорошими новинами про мільярд від МВФ і мільярд від Сполучених Штатів, попросив журналістів не критикувати владу через ситуацію з сайтом “Миротворець” і анонсував можливе звільнення ще кількох українців, яких утримують в Росії.
І на тім спасибі..
Видання: ПЛ
Чергова президентська прес-конференція відбулась 3 червня… Я до цього був на трьох — двічі у Януковича і раз в Порошенка. Ще одного разу моя спроба попасти на прес-конференцію Януковича закінчилась нічим, ну тобто він просто не приїхав в Український дім, довідавшись, що там люди б’ються з беркутами за українську мову.Не знаю, як було за часів Кучми і Ющенка, але на моїй пам’яті це вперше прес-конференцію вирішили провести прямо на Банковій. Мабуть, щоб президенту не треба було далеко їхати. А може Український дім був зайнятий. Хоча, він в принципі зайнятий завжди.
Ну і в плані безпеки Банкова, звичайно, краще. Такій перевірці міг би позаздрити будь-який американський аеропорт. Ще при повороті з Інститутської на Банкову (яка з нагоди прес-конференції була перекрита) в мене перевірили документи, знайшли мене в списку акредитованих журналістів і пропустили далі. Потім в будці при вході на територію Адміністрації президента дядечко з китайським ліхтариком дотошно просвітив найглибші закапелки мого рюкзака. Пройшовши через рамку металодетектора я по наївності своїй подумав, що на цьому всі заходи безпеки щодо мене уже закінчились, і сміливо почимчикував до брами. Та ні — там ще раз пошукали моє прізвище в списку акредитованих, потім мене пропустили через рамку, а рюкзак — через сканер. Ну, хоча б взуття і пасок не змусили знімати.
Таким чином, визнавши мене гідним честі побачити і послухати нашого гаранта, охорона пропустила мене вже безпосередньо до місця проведення прес-конференції.
Тут мене знову чекала несподіванка. Для прес-конференції на території АП розіпнули намети. В одному можна було випити кави з пундиками чи взяти води, а в іншому уже стояли стільці, телеоператори з камерами і охоронці.
Все це нагадувало якийсь МАФ з шашликами чи сільське весілля на Західній Україні. На щастя, намети були не брезентові, але й через товсту плівку, якою був завішаний намет, повітря всередині нагрілось, немов у оранжереї.
Зірок журналістики, що відзначались гострими питаннями на попередніх прес-конференціях, вже не було — вони, за незначними винятками, тепер у Верховній Раді чи ще де-небудь близько до великої політики, тому за право ставити запитання президенту ніхто не бився.
Однак, прес-секретар все одно керувався одному йому відомими мотивами, вибираючи з лісу рук бажаючих загнати президента особливо гострим питанням на слизьке когось одного.
Звісно, абсолютно випадково, задати запитання змогли лише журналісти найпопулярніших телеканалів і інтернет-сайтів. Одному колись дуже популярному каналу на букву Г дозволили звернутись до президента двічі. Очевидно, Петру Олексійовичу дуже хотілось особисто пояснити, навіщо йому офшор на Британських Вірджинських островах.
Винятками стали Кримська агенція новин QHA, полтавський журналіст, який запросив президента в Горішні Плавні, та журналіст з Житомира з проханням розібратись з рейдером Пашинським і ситуацією з “Житомирськими ласощами”.
Взагалі, глава держави тримався досить спокійно, жартував і цитував «заборонені» радянські комедії.
Трошки вивело його з себе хіба що питання про сина і кумів. Здавалось, Порошенко зараз процитує когось з “попередників”. Ну, оте про “кілера найнятого” чи “додумайте самі”. Але президент взяв себе в руки і привів приклади політичних династій в Канаді і Японії. Родину Бушів Порошенко не згадав, але пообіцяв, що син не має наміру стати президентом чи прем’єром. Тяжка депутатська праця, з його слів, Порошенку-молодшому теж не до смаку і на наступні парламентські вибори він, скоріш за все, не піде.
Чогось принципово нового чи цікавого на прес-конференції не прозвучало. Президент мов дитина тішився з вчорашнього голосування за зміни до Конституції, розказав, що Гонтарєва врятувала Україну від банкрутства, розвіяв наші сумніви з приводу значимості персони Медведчука, зізнався, що зустрічається з Ахметовим вночі тільки для того, щоб отримати запрошення на футбол, порадував хорошими новинами про мільярд від МВФ і мільярд від Сполучених Штатів, попросив журналістів не критикувати владу через ситуацію з сайтом “Миротворець” і анонсував можливе звільнення ще кількох українців, яких утримують в Росії.
І на тім спасибі..
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Думаю, що бардак в країні – то не тільки наслідок космічної кількості злодіїв, запроданців та ідіотів у владі. Тут проблема…
Джерело: "Конфликты и законы"
Все уже сегодня поняли, что от высокого тарифа на тепло может спасти не столько счетчик на…
Тема опасности, якобы исходящей от «мягкой белорусизации» не сходит со страниц российских СМИ. Однако впервые речь зашла о «военных решениях»,…
Коментарів: 0
Маневицька колонія отримала чотирилапого охоронця від литовського кінологічного центру
Сьогодні 22:32
Сьогодні 22:32
Україна та Польща почали підготовку до пошуку жертв Волинської трагедії в селі Угли на Рівненщині
Сьогодні 21:55
Сьогодні 21:55
Виші можуть скоротити навчання на бакалавраті до 3 років
Сьогодні 21:18
Сьогодні 21:18
В автокатастрофі загинув розробник гри «Call of Duty»
Сьогодні 20:40
Сьогодні 20:40
ЦВК відновила роботу Державного реєстру виборців
Сьогодні 20:02
Сьогодні 20:02

















Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.