У кінці листопада про перспективи отримання безвізового режиму та провал переговорів на саміті говорили і провідні політики, і ті, кому навіть у разі впровадження безвізу не вистачило б коштів на автобусний квиток до Праги.

Утім, уже в грудні про вільний в’їзд до Європейського Союзу забули майже всі.

Епопея надання безвізового режиму з Євросоюзом для України – це заздалегідь спланована іміджмейкерами президента Петра Порошенка інформаційна кампанія, продумана особливо ретельно на випадок негативного результату. Стратегії команди Петра Порошенка розраховані на те, щоб образ президента і його вчинки так чи так відповідали сподіванням різних груп населення.

Саме тому, українцям нав’язують подвійний образ гаранта. Перший умовно можна охарактеризувати тезою «Порошенко пообіцяв – навіть не надійтесь, що це відбудеться!».

Такий образ спрямований на більш радикально та негативно налаштоване населення. Зазвичай це – користувачі соціальних мереж та читачі інтернет-видань, схильні до широких дискусій на політичні теми, критиканства та резигнації.

Другий же образ апелює до умовної тези «Порошенко робить все, що від нього вимагає народ – світова спільнота впирається!». Таке, значно більш позитивне, однак менш дразливе амплуа, спрямоване на людей, які готові терпіти і вірити, надіятись і чекати.

Останніх серед українського населення – більшість, і саме вони дивляться центральні телеканали, підконтрольні олігархам та представникам чинної влади. Саме тому про швидкість позитивних змін в Україні дуже рано говорити.

Таким чином, обидві полярно різні групи громадян 24 листопада одержали підтвердження власних поглядів – а значить, відчули задоволення і ствердження у власній правоті, переважно не затуманене потребою практично зікнутися з обговорюваною проблемою.

Для прикладу такого нав’язування наведу заяву-обіцянку з Адміністрації Президента в ефірі телеканалу «112 Україна», яку озвучив заступник голови апарату Костянтин Єлісєєв 23 листопада.

“Я не виключаю, що ближчим часом у нас відбудуться поглибленні консультації з французькою і німецькою стороною. У мене завтра відбудуться контакти телефонні з моїми колегами дипломатичними радниками президента Олланда і дипломатичними радниками канцлера Німеччини, де ми будемо також на цю тему говорити”, – сказав Єлісєєв.

Україна дійсно виконала всі вимоги для отримання безвізового режиму. А рішення Європейського Союзу про відстрочку безвізового режиму тепер повинне сприйматися лише як небажання Європейського Союзу реально підтримати Україну у напрямку євроінтеграції.

Провина у черговому провалі безвізу в інформаційному просторі перекладена на окремих політиків Європейського Союзу, а вектори маніпуляції суспільної думки сконцентрувались на неприйнятних умовах в отриманні безвізового режиму.

Виходячи з таких результатів, обрана тактика іміджмейкерами Порошенка поки має успіх.

Утім, ще однією причиною відмови у безвізовому режимі у листопаді 2016 року стало потужне лобі президента Росії Володимира Путіна в країнах Європейського Союзу: Франції, Бельгії, Угорщині, Італії та Німеччині. Так званий “план Шатун”, відмова безвізу та відеоконференція-допит Віктора Януковича пов’язані між собою спробою Путіна відновити власний вплив на український політикум.

Нагадаємо, 24 листопада на завершальному брифінгу 18-го саміту Україна-ЄС президент України Петро Порошенко повідомив про те, що остаточне запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС відкладено до кінця поточного року. Глава держави подякував Дональду Туску, Жану-Клоду Юнкеру та Мартіну Шульцу і зауважив, що саміт 24 листопада був найбільш змістовним та продуктивним.

Також 24 листопада, Петро Порошенко пообіцяв скасувати заборону на експорт лісу-кругляка в обмін на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. Разом з тим, уряд України направив до Європейської комісії свої пропозиції щодо врегулювання питання заборони на експорт лісу-кругляка.

Таке рішення пов’язане з тим, що наприкінці вересня 2016 року єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом висловила сподівання, що український уряд скасує дискримінаційний мораторій на експорт деревини, а 22 травня 2015 року Україна та ЄС підписали Меморандум щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у 1,8 млрд євро, яка надходить трьома траншами.

Користувачі українських соцмереж іронічно відреагували на перспективи саміту, спрогнозувавши негативне рішення.

Леонід Кулєш для Інформатора