Сьогодні прес-служба Кабінету Міністрів України повідомила, що Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Відповідно до Конституції України, відставку Прем'єр-міністра і всього уряду має прийняти Президент України. Проте, навіть в разі прийняття відставки, уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабміну, але не довше ніж 60 днів.

Поки опозиція веде безрезультативні переговори, влада продовжує наступ на всіх фронтах: розгони євромайданів в регіонах, суди над активістами, навіть вдається до викрадення і вбивства людей. Дехто може трактувати відставку Азарова, як перемогу, але я в цьому не бачу приводу для радощів. Так звана відставка уряду нагадує мені нещодавню відставку волинського губернатора Бориса Клімчука. Команда Януковича таким кроком хоче вбити трьох зайців (вибачте за каламбур):

По перше: Показати міжнародній спільноті і власному народу, що вона готова піти на серйозні поступки заради збереження миру і стабільності.

По друге: В разі призначення прем’єром когось із лідерів опозиції, можна скинути на нього відповідальність за кризову економіку країни, що значно знизить рейтинги опозиції і підвищить шанси Януковича на перемогу у 2015 році.

По третє: і мабуть найголовніше - це налаштування майдану проти лідерів опозиції. Адже багато людей зневірились в опозиції, яка за більш, ніж два місяці не змогла досягнути жодного результату. Частина радикальних протестувальників вже давно вийшли з під контролю опозиції. А призначення будь-кого з лідерів опозиції перм’єром може викликати бурю невдоволення, бо на фоні масових арештів, прийняття диктаторських законів і вбивств протестувальників єдиним можливим варіантом розв’язання ситуації, що склалась може бути тільки відставка Януковича і повна зміна влади. Люди стояли і вмирали на Майдані не для того, щоб Яценюк/Кличко/Тягнибок очолив уряд. Амністія для всіх затриманих майданівців - це лише подачка влади і не гарантує, що завтра, коли Майдан розійдеться, переслідування не почнуться знову.

Павло ЗАЄЦЬ, Луцьк