Які перспективи працевлаштування молоді в Україні? Хто підтримує молодіжні бізнес-проекти? Як розпочати власну справу, не маючи статків? Які вакансії пропонуються випускникам вузів? Куди звернутися за допомогою при відкритті свого бізнесу?
Усі ці питання обговорювалися у рамках інтерактивного проекту «Жива бібліотека» на тему: «Перспективи молодіжного підприємництва в Україні».
За даними Міжнародної організації праці, останнім часом кількість безробітних у світі серед молоді віком 15-24 роки зросла, сотні мільйонів працюють, але живуть на межі зубожіння. Експерти МОП відзначають, що серед молоді вірогідність стати безробітними в три рази вища, ніж серед дорослої частини населення.
В Україні майже 10 відсотків молодих людей віком від 18 до 28 років займаються підприємницькою діяльністю.
У той же час серед молоді 15-24 років спостерігається високий рівень безробіття (17,4%), низький рівень зайнятості (33,5%), а також високий рівень неактивності. Зокрема частка юнаків та дівчат, які не працюють і не вчаться, в Україні, за офіційними даними, становить майже 19%.
Як повідомила під час «Живої бібліотеки» заступник начальника відділу організації працевлаштування населення Луцького міського центру зайнятості Ірина Гурська, серед безробітних – 65 відсотків це молоді люди віком до 35 років.
«На ринку праці – дисбаланс між попитом та пропозицією», – зазначила Ірина Гурська. Переважають вакансії по робітничих професіях, натомість практично немає замовлень від роботодавців на менеджерів та економістів.
Один із шляхів подолання безробіття молоді – започаткування власної справи. Аби визначитися, чи є у людини схильність до ведення бізнесу, Луцький міський центр зайнятості пропонує пройти безробітному тести; для здобуття знань у сфері започаткування та ведення власної справи – семінари.
Щодо грошової підтримки для реалізації своєї бізнес-ідеї, безробітний може отримати допомогу від держави від 2 до 20 тисяч гривень. Розмір такої допомоги залежить від страхового стажу, тривалості безробіття, розміру зарплати на останньому місці роботи. Загалом, грошова виплата по безробіттю призначається на 360 днів і виплачується щомісяця. При виявленні безробітним бажанням зайнятися власною справою, сума щомісячних виплат плюсується і людина отримує її за раз. Люди, які перебували на обліку Луцького центру зайнятості, за звичай, свої комерційні ідеї втілюють у сфері торгівлі, продаючи одяг або продукти. Тільки близько 3 відсотків починають займатися виробництвом.
Президент Волинського інституту підтримки та розвитку громадських ініціатив Петро Лавринюк говорить, що з одного боку молодь – найбільш прогресивна частина суспільства, з іншого – найменш захищена та інфантильна.
Для молоді на базі Волинського інституту підтримки та розвитку громадських ініціатив діє «Волинський інвестиційний клуб» – проект для молодих людей, які мають свої ідеї, бачення їхнього розвитку, але не мають можливості для їх реалізації. «ВІК» – це платформа для комунікації молоді з потенційними інвесторами Головний критерій для участі у Волинському інвестиційному клубі – мотиви та бажання людини.
За словами Петра Лавринюка, наразі у Луцьку вже є інвестор, який готовий дати двадцять тисяч гривень безвідсоткового кредиту на реалізацію інвестиційних ідей молоді.
У рамках Волинського інвестиційного клубу для молоді також організовують економічні екскурсії на відомі підприємства області.
А для тих, хто ще не визначився з подальшою професією, Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив пропонує взяти участь у проекті «Інтернатура», в рамках якого на волонтерських умовах можна буде пройти стажування на базі громадських організацій та відчути себе у ролі їхніх працівників. «Це можливість для тих, хто не має досвіду роботи, але хоче його здобути», – говорить Петро Лавринюк. Всі випускники інтернатури отримають сертифікати.
Детальнішу інформацію з питання започаткування власної справи можна дізнатися у Луцькому центрі зайнятості за телефонами – 24-73-77 (відділ активної підтримки безробітних).
***
Довідково. «Жива бібліотека» – модель інтерактивного заходу, в якій «Книжками» є люди з різних суспільних середовищ. Модель «Живої бібліотеки» була адаптована в Україні у 2007 році.