Світ вражає: Молодіжний рух та громадські організації.

На шляху всього існування людства, суспільство було свого роду течією, з якою всі разом рухалися. Ті хто намагався пливти проти, протестувати, тонули або були зламані загальним рухом, відмовлялися від своїх новаторських переконань. Та були і такі особи, котрі міняли русло, напрям, навіть на протилежний, ті котрі не просто не потонули, а по суті змінили стан речей. Ясна річ, що такий рух не завжди був розвитком, адже рух може бути в різні сторони, прогрес суспільства – це рух лише вперед.
Саме такою силою завжди була і буде, на мою думку – молодь. Це той прошарок людської спільноти котрий може, проте нажаль не завжди вміє, робити революції, міняти напрям течії, ламати режими, створювати нові вектори розвитку, нові грані суспільства та держави. Молодь знаходиться і буде знаходитись в авангарді суспільного прогресу. Неможливо собі уявити не лише політичного, але й економічного і культурного життя в ХХІ столітті поза молодіжним ракурсом. Молодь завжди гостро реагує на соціальні та політичні процеси і, як не парадоксально, є першою жертвою цих перетворень. Свобода духу, свобода розуму для людей молодого віку є значним пріоритетом в житті. Адже нові ідеї, новаторські методи, підходи з новим баченням проблеми і шляхами її вирішеня часто стають рятвіними для держави та особи. Молодіжні рухи найбільш розвинених країн несуть в собі довгу історію зміни та розвитку. Зараз ми можемо констатувати, що молодіжні рухи стали практичними засобами самореалізації багатьох молодих поколінь. Вони є засобами, що відкривають канали зв’язку, комунікації в середовищі одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед суспільством в цілому. Що таке молодіжний рух? На думку авторів, найбільш повно визначає молодіжний рух Є.Косенко: - під молодіжним рухом, як правило, розуміють масову організовану соціально-політичну активність, спрямовану на реалізацію як специфічних вимог і цілей молодого покоління, так і цілей інших громадських груп, об’єктивні інтереси яких, відповідають інтересам молоді. Організована політична активність виявляється у формі участі молоді у широких соціальних рухах. Зазнаючи впливу провідних політичних рухів і партій, вони, разом з тим, являють собою самостійні ідейно-політичні утворення. До таких рухів можна віднести, наприклад, рух школярів і учнів вузів за академічні права, різного роду виступи під прапором культурних перетворень.
Молодіжний рух пройшщов свої стадії становлення в Україні, починаючи ще з радянських часів, і твориться в цей момент. Більш конкретизована періодизація розвитку сучасного організованого молодіжного руху подається в роботах провідних фахівців УкрНДІ проблем молоді. Проте схеми періодизації В.Головенька, М.Головатого та О.Корнієвського дещо відрізняються. Так, В.Головенько, а слідом за ним і М.Головатий виділяють три етапи становлення сучасного організованого молодіжного руху в Україні. Вони вважають, що перший етап (середина 80-х рр. – кінець 1989 рік) розпочався з виникнення молодіжних неформальних груп та об’єднань, створених на основі спільних зацікавлень (”хіппі”, “металісти”, “панки” тощо), а також значної кількості політичних дискусійних клубів та громадсько-політичних об’єднань, діяльність яких була пов’язана з проблемами екології, відродження національної культури тощо. Другий етап (кінець 1989 р. – кінець 1991р.) означений масовою політизацією молодіжного руху, активним процесом організаційного оформлення та значною опозиційністю стосовно існуючого режиму. Третій етап (кінець 1991 – по сьогоднішній день) бере свій початок з проголошення 24 серпня 1991 р. Акту про незалежність України та підтвердження його на всенародному референдумі 1 грудня 1991 року. Фактично третій етап у В.Головенька має означення – “етапом незалежності”. На його думку, на цьому етапі, більшість молодіжних організацій перешли від опозиційності до конструктивної співпраці з владою, а також утворився координуючий центр організованого молодіжного руху та налагоджені ефективні механізми реалізації молодіжної політики.
Проте реалії диктують свої умови, і молодіжний рух, молодіжна політика приходить в нові форми. Часто з іронією і посмішкою ми чуємо заклики політиків про омолодження влади, про нові молоді, перспективі команди ... та обличчя нинішніх керманичів рідко змінюються, і молоді політики швидше виняток ніж правило. Виступи політиків рясніють гаслами, та заявами про те що Україні потрібна здорова освідчена молодь, що старі радянські кадри не вміють працювати в умовах сучасного світу, не володіють новими методами, ідеями розбудови своєї держави, лише молодь може внести «нову течію» в ситуацію в країні. Я повністю згоден.
Виникає питання : що для цього робиться, що вже зроблено? Як не крути радянську піонерську систему виховання не вдалося скопіювати і підлаштувати для українських реалей. А програми типу – «Школа молодого громадянина» (розроблена свого часу ВМГО «Студентське братство») реалізують не в повній мірі. Можна годинами дискутувати про державну політику у сфері молодіжного розвитку, молодіжного виховання, наводити приклади промахів і перемог. Істерично критикувати владу на усіх рівнях. Реальність в тому, що молодь нажаль не є елементом суспілсьтва котрий є державотворчим, молодь обмежена в правах і зачасту не вміє доводити свої права, формулювати суспільну позицію. Це, на мою думку, є стуктурною проблемою України, зокрема і Луцька вцілому.
Одним із форм ведення молодіжної політики є молодіжні обєднання, зокрема і молодіжні громадські організації. На даний час це є реальна форма впливу молоді на суспільство, державотворчі процеси, місто і сферу управління містом. За останніми даними в Луцьку зареєстровано - 8 молодіжних громадських організацій (далі МГО) (спортивно – оздоровичих – 10, суспільно - історичних – 10) станом на 01.03.2010 (для порівняння у 2007 - ). На мою думку такі організації можуть і мають стати стережнем молодіжної політики. Адже єдині реально здатні згуртувати молодь, стати тим обєднуючим фактором, який сплотить молодь за всіма можливими напрямками молодіжної діяльності (мистецтво, туризм і спорт, студентське самоврядування, політика і дтп.) Проблемою звичайно є їх доступність, відкритість, зачасту формальність існування. Найбільшою проблемою для розвитку молодіжного громадського руху, як і для усіх громадських організацій, залишається проблема масовості та якості діяльності. Згадайте які МГО ви знаєте у Луцьку і чим вони займаються? Питання не з легких. Але на моє глибоке переконання майбутнє молодіжної політики має базуватися на МГО. І влада має постійно підтримувати існування таких обєднань, навіть ініціювати їх створення, вести нормальну грантову політику. Я вважаю майбутнє нашої держави за молодими політиками, за «новою течією», новими ідеями і новим баченням розвитку держави.
Саме такою силою завжди була і буде, на мою думку – молодь. Це той прошарок людської спільноти котрий може, проте нажаль не завжди вміє, робити революції, міняти напрям течії, ламати режими, створювати нові вектори розвитку, нові грані суспільства та держави. Молодь знаходиться і буде знаходитись в авангарді суспільного прогресу. Неможливо собі уявити не лише політичного, але й економічного і культурного життя в ХХІ столітті поза молодіжним ракурсом. Молодь завжди гостро реагує на соціальні та політичні процеси і, як не парадоксально, є першою жертвою цих перетворень. Свобода духу, свобода розуму для людей молодого віку є значним пріоритетом в житті. Адже нові ідеї, новаторські методи, підходи з новим баченням проблеми і шляхами її вирішеня часто стають рятвіними для держави та особи. Молодіжні рухи найбільш розвинених країн несуть в собі довгу історію зміни та розвитку. Зараз ми можемо констатувати, що молодіжні рухи стали практичними засобами самореалізації багатьох молодих поколінь. Вони є засобами, що відкривають канали зв’язку, комунікації в середовищі одного покоління, виявляючи та репрезентуючи його інтереси перед суспільством в цілому. Що таке молодіжний рух? На думку авторів, найбільш повно визначає молодіжний рух Є.Косенко: - під молодіжним рухом, як правило, розуміють масову організовану соціально-політичну активність, спрямовану на реалізацію як специфічних вимог і цілей молодого покоління, так і цілей інших громадських груп, об’єктивні інтереси яких, відповідають інтересам молоді. Організована політична активність виявляється у формі участі молоді у широких соціальних рухах. Зазнаючи впливу провідних політичних рухів і партій, вони, разом з тим, являють собою самостійні ідейно-політичні утворення. До таких рухів можна віднести, наприклад, рух школярів і учнів вузів за академічні права, різного роду виступи під прапором культурних перетворень.
Молодіжний рух пройшщов свої стадії становлення в Україні, починаючи ще з радянських часів, і твориться в цей момент. Більш конкретизована періодизація розвитку сучасного організованого молодіжного руху подається в роботах провідних фахівців УкрНДІ проблем молоді. Проте схеми періодизації В.Головенька, М.Головатого та О.Корнієвського дещо відрізняються. Так, В.Головенько, а слідом за ним і М.Головатий виділяють три етапи становлення сучасного організованого молодіжного руху в Україні. Вони вважають, що перший етап (середина 80-х рр. – кінець 1989 рік) розпочався з виникнення молодіжних неформальних груп та об’єднань, створених на основі спільних зацікавлень (”хіппі”, “металісти”, “панки” тощо), а також значної кількості політичних дискусійних клубів та громадсько-політичних об’єднань, діяльність яких була пов’язана з проблемами екології, відродження національної культури тощо. Другий етап (кінець 1989 р. – кінець 1991р.) означений масовою політизацією молодіжного руху, активним процесом організаційного оформлення та значною опозиційністю стосовно існуючого режиму. Третій етап (кінець 1991 – по сьогоднішній день) бере свій початок з проголошення 24 серпня 1991 р. Акту про незалежність України та підтвердження його на всенародному референдумі 1 грудня 1991 року. Фактично третій етап у В.Головенька має означення – “етапом незалежності”. На його думку, на цьому етапі, більшість молодіжних організацій перешли від опозиційності до конструктивної співпраці з владою, а також утворився координуючий центр організованого молодіжного руху та налагоджені ефективні механізми реалізації молодіжної політики.
Проте реалії диктують свої умови, і молодіжний рух, молодіжна політика приходить в нові форми. Часто з іронією і посмішкою ми чуємо заклики політиків про омолодження влади, про нові молоді, перспективі команди ... та обличчя нинішніх керманичів рідко змінюються, і молоді політики швидше виняток ніж правило. Виступи політиків рясніють гаслами, та заявами про те що Україні потрібна здорова освідчена молодь, що старі радянські кадри не вміють працювати в умовах сучасного світу, не володіють новими методами, ідеями розбудови своєї держави, лише молодь може внести «нову течію» в ситуацію в країні. Я повністю згоден.
Виникає питання : що для цього робиться, що вже зроблено? Як не крути радянську піонерську систему виховання не вдалося скопіювати і підлаштувати для українських реалей. А програми типу – «Школа молодого громадянина» (розроблена свого часу ВМГО «Студентське братство») реалізують не в повній мірі. Можна годинами дискутувати про державну політику у сфері молодіжного розвитку, молодіжного виховання, наводити приклади промахів і перемог. Істерично критикувати владу на усіх рівнях. Реальність в тому, що молодь нажаль не є елементом суспілсьтва котрий є державотворчим, молодь обмежена в правах і зачасту не вміє доводити свої права, формулювати суспільну позицію. Це, на мою думку, є стуктурною проблемою України, зокрема і Луцька вцілому.
Одним із форм ведення молодіжної політики є молодіжні обєднання, зокрема і молодіжні громадські організації. На даний час це є реальна форма впливу молоді на суспільство, державотворчі процеси, місто і сферу управління містом. За останніми даними в Луцьку зареєстровано - 8 молодіжних громадських організацій (далі МГО) (спортивно – оздоровичих – 10, суспільно - історичних – 10) станом на 01.03.2010 (для порівняння у 2007 - ). На мою думку такі організації можуть і мають стати стережнем молодіжної політики. Адже єдині реально здатні згуртувати молодь, стати тим обєднуючим фактором, який сплотить молодь за всіма можливими напрямками молодіжної діяльності (мистецтво, туризм і спорт, студентське самоврядування, політика і дтп.) Проблемою звичайно є їх доступність, відкритість, зачасту формальність існування. Найбільшою проблемою для розвитку молодіжного громадського руху, як і для усіх громадських організацій, залишається проблема масовості та якості діяльності. Згадайте які МГО ви знаєте у Луцьку і чим вони займаються? Питання не з легких. Але на моє глибоке переконання майбутнє молодіжної політики має базуватися на МГО. І влада має постійно підтримувати існування таких обєднань, навіть ініціювати їх створення, вести нормальну грантову політику. Я вважаю майбутнє нашої держави за молодими політиками, за «новою течією», новими ідеями і новим баченням розвитку держави.

Коментарів: 0
Волинські громади можуть долучитися до надання нової соціальної послуги для дітей з інвалідністю
Сьогодні 17:35
Сьогодні 17:35
Алкоголю в крові у 14 разів вище норми: у Луцьку на Соборності спіймали п’яного водія
Сьогодні 17:01
Сьогодні 17:01
США можуть вивести 30% своїх військ із Європи, – Politico
Сьогодні 16:45
Сьогодні 16:45
Медсестра Волинського перинатального центру стала хрещеною для малюка-поспішайки, якого виходжувала
Сьогодні 16:29
Сьогодні 16:29
Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир'я
Сьогодні 16:12
Сьогодні 16:12
Зеленський назвав кількість звільнених полонених
Сьогодні 15:56
Сьогодні 15:56
Українці найсильніші: волиняни привезли дев’ять медалей із чемпіонату світу з ММА в Абу-Дабі. Фото
Сьогодні 15:39

Сьогодні 15:39
На Ковельщині попрощалися з Героєм Валерієм Вакулюком
Сьогодні 15:23
Сьогодні 15:23
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.