Астрономи за допомогою телескопа Hubble виявили докази існування водяної пари в атмосфері супутника Юпітера Ганімеда.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Phys.org.

Ця водяна пара утворюється, коли лід з поверхні Ганімеда сублімується, тобто перетворюється з твердого на газ.

Вчені зі Швеції використали нові й архівні набори даних телескопа NASA Hubble, щоб зробити це відкриття.

Попередні дослідження надали непрямі докази того, що Ганімед, найбільший супутник в Сонячній системі, містить більше води, ніж всі океани Землі. Однак температура там настільки низька, що вода на поверхні замерзає. Океан Ганімеда мав би розташовуватися приблизно на 100 миль нижче земної кори; отже, водяна пара не являє собою випаровування цього океану.Астрономи повторно вивчили спостереження Hubble за останні два десятиліття, щоб знайти докази наявності водяної пари.

Як відомо, в 1998 році спектрограф для візуалізації космічного телескопа Hubble (STIS) зробив перші ультрафіолетові зображення Ганімеда, які показали барвисті стрічки наелектризованого газу, так звані смуги полярних сяйв, і надали додаткові докази того, що Ганімед має слабке магнітне поле.

Подібність цих зображень пояснювалася присутністю молекулярного кисню. А ось відмінності - наявністю атомарного кисню (O), який впливає на один УФ-колір більше, ніж на інший. Але деякі особливості не відповідали очікуваним викидам з атмосфери чистого кисню.

У рамках великої програми спостережень на підтримку місії NASA Juno в 2018 році Лоренц Рот з Королівського технологічного інституту KTH в Стокгольмі, Швеція, очолив команду, яка мала виміряти кількість атомарного кисню за допомогою телескопа Hubble. Аналіз команди об'єднав дані з двох інструментів: спектрографа космічного походження Hubble (COS) в 2018 році і архівні зображення, отримані за допомогою спектрографа візуалізації космічного телескопа (STIS) з 1998 по 2010 рік.

Всупереч первісній інтерпретації даних 1998 року, вони виявили, що в атмосфері Ганімеда майже не було атомарного кисню. Це означає, що має бути інше пояснення очевидних відмінностей у цих зображеннях полярних сяйв.

Потім Рот і його команда вивчили відносний розподіл полярного сяйва на УФ-зображеннях. Температура поверхні Ганімеда коливається протягом дня, близько полудня поблизу екватора може стати досить тепло, щоб поверхня льоду вивільнила невелику кількість молекул води. Фактично відмінності в УФ-зображеннях безпосередньо корелюють з тим, де в атмосфері супутника можна очікувати воду.

Це відкриття додає очікувань від майбутньої місії ESA (Європейське космічне агентство) JUICE. Місія витратить не менше трьох років на докладні спостереження Юпітера і трьох його найбільших супутників з особливим акцентом на Ганімеді як потенційному середовищі проживання.