Спостереження за сяйвом на Юпітері проводилися за допомогою детектора елементарних часток і ультрафіолетового спектрографа, оскільки аврора на газовому гіганті помітна тільки в УФ-діапазоні.

Зонд Juno зафіксував гігантські полярні сяйва на Юпітері. Спостереження дозволило вченим з'ясувати, звідки атмосфера газового гіганта бере енергію для потужного світіння. Виявилося, що механізм формування потужної аврори відрізняється від такого на Землі. Стаття астрономів опублікована в журналі Nature, передає Уніан.

Потужні полярні сяйва, які називаються дискретними, на нашій планеті виникають через когерентне (синхронне) прискорення електронів за рахунок електричних потенціалів, спрямованих уздовж ліній магнітного поля біля полярних регіонів. Сяйва на Юпітері утворюються за рахунок заряджених частинок, енергія яких більше, ніж на Землі. На думку вчених, це має означати, що аврора на газовому гіганті формується завдяки тим же самим механізмам. Однак нове дослідження показало, що це не так.

Спостереження за сяйвом на Юпітері проводилися за допомогою детектора елементарних часток і ультрафіолетового спектрографа, оскільки аврора на газовому гіганті помітна тільки в УФ-діапазоні. Отримані дані аналізувалися групою вчених під керівництвом Баррі Мока (Barry Mauk) з Університету Джона Хопкінса в США. Дослідники помітили, що електрони в магнітосфері розганяються до енергії 400 тисяч електронвольт (ев). Це на порядок більше, ніж на Землі, але внесок цих заряджених частинок в полярне сяйво малий.

Вчені вважають, що потужні юпітеріанські аврори породжують не стійкі, а хаотичні і непередбачувані процеси, при яких електрони розганяються нерівномірно. Майбутні дослідження повинні підтвердити цю точку зору.