Вчені виявили «загадковий об’єкт» в космосі, який може стати ключем до розуміння природи чорних дір.

Річ в тому, що знахідна належить до так званої «масової прогалини», тобто класу об’єктів, яких вчені досі не бачили у Всесвіті.

Як пише УНІАН, дослідники не знали до цього часу, чи після загибелі зірки лишають після себе щось, що б відповідало параметрам таємничої «масової прогалини». І чому так важко знайти об’єкт, який би належав до неї.

«Ми десятиліттями чекали на рішення цієї загадки», – сказала професор Північно-Західного університету Вікі Калогера. «Ми не знаємо, чи цей об’єкт – найважча з відомих нейтронних зірок, чи він найлегша з відомих чорних дір. Але в будь-якому разі, він б’є рекорди», – додала вчена.

Загадковий об’єкт виявили після того, як вчені зафіксували «дуже незвичний» сигнал за допомогою обсерваторій Virgo і Ligo. З їхньою допомогою були відкриті у свій час перші гравітаційні хвилі.

«Це змінить те, як вчені говорять про нейтронні зірки й чорні діри», – сказав співавтор дослідження професор Вісконсінського університету Патрік Бреді.

«Масова прогалина може, зрештою, взагалі не існувати через обмежені можливості спостереження. Час і більше досліджень розставлять все на місця», – додав він.

Коли найбільш масивні зірки гинуть, вони колапсують під дією власної гравітації й перетворюються на чорні діри. Менш масивні зірки вибухають й стають надновими, лишаючи після себе нейтронні зірки.

Проблема «масової прогалини» з’явилася тому, що маса найважчої нейтронної зірки в 2,5 рази більша, ніж у Сонця, а найлегшої чорної діри – в 5 разів. Вчені були спантеличені тим фактор, що вони не змогли знайти у Всесвіті нічого, що мало б масу в межах між цими двома величинами. І ось нарешті вони змогли виявити об’єкт, який може бути або найважчою серед відомих нейтронних зірок, або найлегшою чорною дірою, про які знає людство. Адже він в 2,6 рази більший, ніж Сонце. Тож він повністю відповідає параметрам масової прогалини.

Об’єкт виявили, коли він зливався з чорною дірою, яка в 23 рази важка, ніж Сонце. Подія створила гравітаційні хвилі в космосі, які вдалося зафіксувати на Землі. Це відкриття вже ставить під питання сучасне розуміння того, як зірки гинуть і як вони об’єднуються в бінарні системи.

«Це злиття найбільш дивне з усіх, які вдавалося спостерігати досі за допомогою гравітаційних хвиль», – скала доктор Патрісія Шмідт з Інституту астрономії гравітаційних хвиль.

«Воно розширює наші уявлення про природу легшого компаньйона і про те, як він розвивається до максимальної межі. Якийсь час астрофізики будуть зайняті цими питаннями», – вважає вона.