Професор Деніел Сміт із університету Глазго разом із колегами вивчає циркадні ритми – внутрішній біологічний годинник людини – і те, як вони впливають на наше здоров'я і поведінку, пише Експрес-онлайн.

Про останнє дослідження, в якому взяли участь понад 90 тисяч волонтерів, вчений розповів у Lancet Psychiatry.

На думку Деніела Сміта, багато людей мають порушення внутрішнього годинника саме через використання мобільних пристроїв уночі. Люди, що брали участь в університетському дослідженні, носили датчики активності, які зчитували, наскільки порушені біологічні годинники. Чоловіки і жінки, що вели активне життя вночі, відзначали постійне відчуття самотності, мали нестабільний настрій.

Дослідження виявило у людей із порушеннями внутрішнього годинника і вищий рівень загального депресивного розладу.

"Я особисто вимикаю свій смартфон перед 22 годиною, адже, вочевидь, що ми не еволюціонували для заглядання у екрани у той час, коли маємо спати", – прокоментував дослідження професор Сміт.

"У організмі циркадні ритми регулюють майже все: сон, активність, харчування, – сказав Експрес-онлайн Микола Поліщук, кандидат медичних наук, фахівець із хронотерапії. – Їхня основа – біологічний ритм, що триває майже 24 години. Цей так званий біологічний годинник має спадкову природу.

Відповідно до часу доби, циркадна система змінює людський метаболізм, поведінку, тиск крові тощо. Вивчення молекулярного механізму добових ритмів розширило погляд на людську фізіологію і на причину виникнення різних патологій. На знаннях про це базується хронотерапія – нова галузь медичної науки, яка прийом ліків нерозривно пов"язує з внутрішніми механізмами в організмі, що збільшує ефективність лікування".

"Про те, що циркадні (добові) ритми існують, науковці здогадувалися і раніше, – сказав Експрес-онлайн Микола Макарчук, доктор біологічних наук, академік Академії наук вищої школи України. – Ще у ХVІІІ столітті французький вчений Жан-Жак д"Ортуа де Майран переконався у цьому, експериментуючи з квітами, які прокидаються і засинають відповідно до фаз доби.

Згодом, спостерігаючи за тваринами, починаючи від одноклітинних організмів і хробаків та до приматів, науковці заявили: внутрішньоклітинні циркадні ритми працюють 24 години на добу, навіть в умовах штучного дня чи ночі. Ці ритми настільки синхронізовані з рухом планети, що навіть одна клітина, вилучена з організму, живе поза ним відповідно до сталих правил.

Природою біологічний годинник запрограмований так, що сон у більшості людей віком від 20 до 50 років настає через чотири години після заходу Сонця, а самостійне пробудження – через годину-дві після сходу. Якщо ж у роботі генів, що відповідають за біологічний годинник, є певне порушення, то добовий ритм змінюється. Ми або засинаємо пізніше, або просинаємося раніше. Добре, якщо людина може жити згідно до свого внутрішнього ритму. Найгірше, якщо ритм сну і бадьрості порушується штучно".