Вчені нарешті отримали доказ того, що частинки розсипаються по космосу потужними альвенівськими хвилями. Фізики надали остаточні доказами того, що північне сяйво є результатом того, що електрони борознять космос на потужних хвилях, пише focus.ua.

Вченим давно відомо, що полярне сяйво виникає, коли заряджені частинки Сонця злітають в космос і врізаються в магнітосферу Землі. Ці заряджені частки переміщаються по лініях магнітного поля нашої планети у верхні шари атмосфери, де вони стикаються з молекулами кисню та азоту, випускаючи при цьому сліпуче кольорове світло.

Але все ще залишалося питання: як ці сонячні частинки набирають достатньої швидкості та енергії, щоб з такою силою врізатися в атмосферу Землі? Одне популярне пояснення пов’язане з альвенівськими хвилями – потужними геомагнітними хвилями, які поширюються через плазму та заряджений газ, з чого утворюється сонячний вітер.

Ці хвилі можуть вловлювати випадкові електрони в плазмі і розганяти їх до надзвичайно високих швидкостей, понад 72 мільйони км/год, не збиваючи їх з курсу. Прилади фіксували альвенівські хвилі, що рухаються до Землі над полярними сяйвами, але досі у вчених не було остаточного способу довести, що ці хвилі прискорюють електрони.

У новому дослідженні науковці використовували прилад під назвою Large Plasma Device (LPD) – вакуумну камеру довжиною 20 метрів в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, здатну утримувати магнітне поле, щоб відтворити альвенівські хвилі в умовах, наближених до сонячного вітру. Вони виміряли швидкість електронів, що рухаються через плазмову камеру, і виявили, що невелика кількість електронів дійсно прискорюється хвилями до великих швидкостей.

«Вплив на електрони був схожий на те, як серфер ловить хвилю і постійно прискорюється у міру того, як рухається разом з нею», – говорить Грег Хоуз з Університету Айови.