Гієновидні собаки виявилися демократами. При цьому голос альфа-самця не завжди є вирішальним.

Міжнародна група зоологів із Фонду збереження хижаків Ботсвани з'ясувала, що гієновидні собаки вирішують, коли йти на полювання, демократичним шляхом, пише N+1 з посиланням на дослідження, опубліковане ProceedingsoftheRoyalSocietyB, передає Уніан.

Дослідники спостерігали за гієновидними собаками, які мешкають у дельті Окаванго у Ботсвані. Перед виходом на полювання собаки вітали один одного: підстрибували, повискували, виляли хвостами і лизали один одному морди. Після ритуалу привітання тварини зазвичай (але не завжди) вирушали з місця. Дослідники спостерігали за поведінкою тварин і намагалися зрозуміти, що служить сигналом для початку руху зграї. Для цього зоологи детально досліджували 68 привітальних ритуалів у п'яти зграях собак.

Учені помітили, що перед виходом на полювання собаки починають чхати. Чим більше вони чхали, тим вище була ймовірність того, що зграя зніметься з місця й вийде на полювання. За словами дослідників, чхання служило своєрідною системою голосування. Кількість чхань, необхідних для початку руху, залежало від рангу особини: альфа-собакам було досить чхнути кілька разів. Але зграя могла піднятися і без участі домінантних особин, досить було набрати кворум, приблизно 10 чхань.

«Інші соціальні хижаки, такі як сурікати, теж використовують кворум. Але наші дослідження показали, що кількість чхань, необхідних, щоб зібрати кворум, змінюється в залежності від того, хто приймає участь в ритуалі вітання. Таким чином стає ясно, що «голоси» собак не рівні і мають різну вагу», - пояснює співавтор дослідження Ендрю Кінг з університету Суонсі.

Інше дослідження раніше також підтвердило, що навіть тварини з жорсткою ієрархією можуть приймати рішення демократичним шляхом, без урахування думки домінантних особин. Так діють павіани анубіси, колективно вибираючи напрямок міграції. В цьому випадку думка альфа-самця значить не більше, ніж думка інших членів групи.