14 вересня у Гарвардському університеті вручили Шнобелівську премію (Ig Nobel Prize) за дивацькі наукові відкриття.

У галузі з фізики нагороду цьогоріч здобув вчений Марк-Антуан Фардін, який намагався визначити, до якого агрегатного стану належать коти – рідкого чи твердого. Він більше схиляється до близькості з рідинами, йдеться на сайті премії.

Шнобелівську премію миру дали ученим із США, Канади, Нідерландів і Швейцарії, які довели, що регулярна гра на інструменті австралійських аборигенів діджеріду здатна лікувати хропіння.

Шнобеля з економіки дали австралійському досліднику Меттью Роклоффу і американській науковиці Ненсі Джир, які аналізували, як впливає присутність крокодила на колінах у людини на його азартність під час гри в казино.

Британець Джеймс Хіткоут отримав відзнаку з анатомії за те, що довів – вуха людини починають рости після 30 років, збільшуючись за десять років приблизно на 2 міліметри.

Науковців із Бразилії, Японії та Швейцарії нагородили Шнобелівською премією з біології за відкриття жіночого пенісу та чоловічої вагіни у печерних комах.

Шнобеля з динаміки рідинотримав Дживон Хан із Південної Кореї, який проаналізував динаміку розбризкування рідини, коли людина на ходу несе і п'є каву.

Бразильському, канадському та іспанському науковцям дали Шнобеля у галузі харчування за доповідь про наявність людської крові у дієті кажанів виду мохноногий вампір.

Жана-П'єра Роє із Франції відзначили у галузі медицини за використання технологій сканування мозку, щоб пояснити, чому деякі люди відчувають відразу до сиру.

Шнобелівську премію з пізнання отримали дослідники Маттео Мартіні, Іларія Буфаларі, Марія Антоньєтта Стазі та Сальвадор Марія Агліоті, які доводять, що близнюки не розпізнають один одного візуально.

За акушерські розробки відзначили іспанців, які наполягають, що ембріон в утробі матері краще реагує на музику, яка долунає із вагіни, ніж на ту, яка звучить із плеєра, розташованого ззовні на животі матері.

Цьогорічна церемонія – 27-ма за ліком, відзнаку вручають із 1991 року.