Легко допустити, що сучасна людина стала остаточною зупинкою багатовічного процесу еволюції. Що безпечне і захищене від більшості хвороб життя вимкнуло механізм природного відбору для Homo sapiens. І це дуже привабливе міркування. Але Френсіс Бродська з Університетського коледжу в Лондоні разом з колегами стверджує, що це не так.

Як пише The Economist, в науковій роботі її команди стверджується, що принаймні дієта досі створює селективний тиск на людський вид. Доктор Бродська і її команда вивчали білки, які називаються клатрини. Вони беруть участь у багатьох фізіологічних процесах. Однак, одна з молекул, яка потрапила в поле зору вчених, кодується геном під назвою CLTCL1 і пов’язана з регуляцією рівня цукру в крові. Дослідники вирішили простежити еволюційну історію цього явища.

Для цього вони проаналізували відповідні ДНК у 25004 людських геномах, взятих з бази даних під назвою 1000 Genomes Project. В ній зберігаються зразки 26 популяцій людей з усього світу. Також вчені звернули увагу на ДНК шимпанзе і генетичний матеріал, взятий з викопних решток двох вимерлих видів людей: неандертальців і денисівців.

Порівнявши всі ці дані, вчені дійшли двох висновків. Перший з них про те, що трохи менше половини людей сьогодні є носіями більш ефективної версії гена. А другий – що ця версія насправді відносно недавно з’явилася. Вона почала поширюватися під час Неоліту, коли людство почало займатися землеробством і вирощувати зернові культури.

На думку доктора Бродської, це не випадковість. Дієта на основі зернових культур значно багатша на вуглеводи, ніж та, яку формували збиральництво плодів і полювання. Споживання великої кількості вуглеводів спричиняє підвищення глюкози в крові. А нездатність контролювати високий рівень цукру – це хвороба, відома як діабет. І вона може бути фатальною. Тож здатність прибирати глюкозу з крові й відкладати її в клітинах підтримувалася природним відбором. Варіант гену, який підтримує такі зміни, гіпотетично мав би швидко розповсюдитися серед населення землеробів.

Чи більш ефективна форма CLTCL1 вже стала домінантною, а люди припинили еволюціонувати, сказати важко наразі. Однак, можна лише точно підтвердити, що люди з менш ефективною версією гена мають серйозні проблеми з регуляцією рівня цукру на генетичному рівні. Якщо перевірка цього зв’язку виявиться точною, тоді можна сказати, що ця частина еволюції все ще триває.