Сейсмічна аномалія на дні Атлантичного океану може вказувати на глибинні процеси, які в перспективі призведуть до появи абсолютно нової частини суші, заявили вчені.

Масштабне дослідження провів морський геолог Жуан Дуарте з Лісабонського університету в Португалії, повідомляють Діалоги.

Він протягом кількох років вивчав сейсмічну активність рідного міста. Найвідомішим і руйнівним в його історії було Лісабонський землетрус 1755 року, за яким послідувало цунамі.

За даними істориків, тоді загинуло близько ста тисяч чоловік.

Ще один землетрус був в 1969 році, але він виявився набагато менш потужним і людських жертв собою не спричинив.

Вчений вирішив встановити, чому підземні поштовхи в принципі могли статися, так як, за розрахунками, їх епіцентр розташовувався на рівній ділянці морського дна біля Піренейського півострова, далекого від активних тектонічних розломів.

Дослідження показали, що глибоко в надрах під цим районом відбуваються якісь аномальні сейсмічні процеси.

Вони протікають на глибині до 250 кілометрів, під стабільним шаром порід, відомим як фронт серпентинізації (процес, при якому скельні утворення вбирають воду).

Фахівці припустили, що в ході геологічних процесів плита літосфери поступово розшаровується: верхній твердий пласт генерує горизонтальні зони розривів, і нижні, більш м’які структури починають відходити від нього.

Якщо теорія вірна, то у півострова зароджується нова зона субдукції. Вона може викликати землетрус, а коли процес досягне апогею, то почнеться формування нового суперконтиненту.

Перевірити висновки Дуарте на практиці навряд чи вдасться, так як тектонічні процеси займають сотні мільйонів років.

Але його наукова робота, проте, становить величезний інтерес для науки.

«Зародження зон субдукції є однією з головних невирішених проблем в науках про землю, і узбережжі Лісабона може стати ідеальною природною лабораторією для дослідження цієї проблеми», – зазначив португальський учений.

Раніше повідомлялося, що новий суперконтинент може з’явитися на Землі через 200 мільйонів років, але вчені поки не можуть точно визначити, як він може виглядати.