На Марсі в далекому минулому були солоні озера, схожі на ті, які можна сьогодні спостерігати на Землі на посушливому високогірному плато Альтіплано, розташованому в Південній Америці поблизу кордону Болівії та Перу.

Такі результати дослідження, проведеного міжнародною командою учених, повідомляє Ракурс.

Учені вивчали геологічну місцевість Марса в кратері Гейл – величезному кам’янистому басейні шириною понад 150 км, який досліджувався марсоходом NASA Curiosity.

Цей кратер утворився приблизно 3,6 млрд років тому внаслідок падіння на Марс великого метеорита.

Дослідження показало, що раніше в кратері існувало озеро, яке понад 3 млрд років тому зазнало принаймні одного епізоду висихання, ймовірно, пов’язаного з глобальним висиханням Марса.

У ці періоди висихання з часом утворювались соляні водойми. Важко сказати, наскільки великі були ці водойми, але озеро в кратері Гейл було присутнім протягом тривалих періодів часу – від принаймні сотень років до, можливо, десятків тисяч років.

Учені звернули увагу на схожість стародавньої водойми в кратері Гейл на сучасні озера на плато Альтіпано. На цьому це посушливому високогірному плато річки і струмки з гірських хребтів не течуть до моря, а ведуть до закритих басейнів, подібно до того, що раніше відбувалося в кратері Гейл на Марсі.

«Ця гідрологія створює озера з рівнями води, на які сильно впливає клімат. У посушливі періоди озера Альтіплано стають неглибокими через випаровування, а деякі навіть повністю висихають. Той факт, що Атліплано здебільшого вільне від рослинності, робить регіон ще більш схожим на Марс», – наголошують учені.

Зрештою клімат Марсу, ймовірно, став більш сухим, планета втратила своє магнітне поле, через що атмосфера піддавалася впливу сонячного вітру і радіації протягом мільйонів років.

«Коли атмосфера ставала тоншою, тиск на поверхні зменшувався, а умови, щоб рідка вода була стійкою на поверхні, більше не виконувалися, – наголошують учені. – В результаті рідка вода стала нестійкою і випаровувалася».

Таким чином, результати дослідження можуть вказувати на те, що клімат Марсу в минулому міг бути досить мінливим й коливатися між більш сухими та більш вологими періодами.