Планетологи з NASA розробили комп’ютерну програму, яка симулює захід Сонця на різних планетах.

Симуляція враховує хімічний стан різних атмосфер і проникнення у них сонячного світла.

Минулого тижня марсохід NASA Curiosity надіслав фотографію, на якій зображені Земля і Венера у одному кадрі.

Оскільки якість зйомки Curiosity не надто висока – сусідні планети видно як дві маленькі точки на небі, на кшталт зірок середньої яскравості, які ми можемо спостерігати на Землі.

Але у NASA пішли далі, і вирішили показати людям, як виглядає захід Сонця на різних планетах, повідомляє Новое Время.

Надіслати хороші камери, наприклад, на Уран було б вкрай складно, тому вчені розробили комп’ютерну симуляцію, яка аналізує склад атмосфери на різних планетах, і демонструє проникнення сонячних променів туди.

Так званий «калейдоскоп заходів» симулював сходження Сонця на Марсі, Венері, Урані, Титані (супутник Сатурна) і екзопланети у сузір’ї Водолія – TRAPPIST-1 e.

Що стосується Землі – для перевірки точності програми і порівняння з іншими планетами у NASA симулювали захід Сонця у звичайних умовах на нашій планеті, захід у сильному тумані і хмарності.

Як виявилося, захід на Урані дуже схожий на земне небо. Це пояснюється наявністю водню, гелію і метану у атмосфері Урана, – елементи поглинають світло у певному діапазоні і розсіюють сині та зелені кольори.

У красномовному прес-релізі NASA цей вид описали як «насичена блакить, яка перетворюється на королівський синій з бірюзовими відтінками».

Розробник симуляції - планетолог NASA Джеронімо Вілланова - підготував цю програму для можливої майбутньої місії на Уран. Ці дані допоможуть зондам інтерпретувати зміни світла у атмосфері і її хімічний склад.