Українські полярники помітили над станцією «Академік Вернадський» перламутрові хмари.

Це – доволі рідкісне явище, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.

Перламутрові хмари складаються з кристаликів криги, спостерігаються здебільшого в полярних регіонах.

Перламутрові хмари дуже тонкі, тож вдень, на тлі розсіяного світла їх фактично не видно.

А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонта, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він і «фарбує» хмари в різні кольори.
В Антарктиці побачити їх можна переважно взимку, коли в нижніх шарах стратосфери (на висоті 15-27 км) температура опускається до аномального рівня (близько −85°С).

Саме така температура є однією з головних умов формування цих хмар. Інша обов’язкова умова – наявність ядер конденсації, тобто мінічастинок, на яких пара починає переходити в рідкий стан, пояснюють науковці.

Виникнення перламутрових хмар пов’язують з гірськими хвилями: коли потік повітря в тропосфері натикається на високий гірський хребет, «йде» вгору, огинає його та «падає» вниз. Так утворюється хвиля.

Оскільки в полярних регіонах висота тропосфери не більш як 7-8 км, то верхівка хвилі потрапляє в стратосферу, сприяючи формуванню перламутрових хмар. Також їх утворення може бути пов'язане з сильними тропосферними циклонами.