Університет Кейо придбав рукопис у продавця раритетів у 2017 році. Манускрипт складався з двадцяти сторінок, склеєних в один сувій довжиною 27 сантиметрів.

Документ був визнаний «безцінним», і університет сформував багатопрофільну команду для вивчення тексту.

До складу групи увійшли знавці стародавньої китайської і японської історії і літератури, інформує Урядовий кур'єр.

Текстовий аналіз показав, що рукопис «швидше за все був написаний в період між Північною і Південною династіями і династією Суй (581-618 рр)». Документ був складений Хуан Канемо, вченим-конфуціанцем в VI столітті нашої ери. Вважається, що манускрипт привезли до Японії дипломати. Ймовірно, вони були емісарами китайської династії Суй або Тан (618-907 рр.).

При вивченні рукопису було виявлено відмітку, яка вказує на те, що документ належав клану Фудзівара. Цей клан домінував у японському уряді в епоху Нара (714-784 рр.) І епоху Хейан (794-1185 рр.). Потім документ знаходився у придворного чиновника після чого зник на століття.

Древній рукопис складається з коментарів до конфуціанського аналекта – Лунь Юй. Це один із найбільш знаменитих текстів Східної Азії, складений учнями Конфуція з коротких нотаток, які фіксують висловлювання, вчинки вчителя, а також діалоги з його участю. Експерти прийшли до висновку, що документ є одним із найстаріших рукописних творів про Конфуція.

Конфуціанство прийшло до Японії в III столітті нашої ери і було підтримано значною частиною еліт японської держави. Класична китайська мова викладалася в системі освіти і відігравала вирішальну роль у розвитку самурайського кодексу. Конфуціанство залишалося дуже впливовим в японському суспільстві, поки воно не було видалено зі шкільної програми союзними окупаційними властями після Другої світової війни.

Примітно, що всі копії коментарів були втрачені в Китаї за часів династії Суй. Єдина причина, що ця унікальна робота збереглася, полягає в тому, що її копії були вивезені в Японію. Очікується, що ця робота буде виставлена в книжковому магазині Maruzen в Токіо.