Тварини часто потрапляють в пастки, з яких не можуть вибратися. Доісторичні тварини теж потрапляли у такі пастки та гинули.

Низькі температури середовища та відсутність повітря дозволяють зберегти померлих тварин у цілості, щоб сучасні дослідники могли їх відшукати та дослідити.

Тому ситуація, яка для тварини закінчилася смертю, для сучасного дослідника – скарб. Гарно збережені рештки тварин, які жили тисячі років тому дозволяють досконало вивчити їх, дізнатися щоденний раціон, дізнатися раніше невідомі деталі.

Підбірка вимерлих тварин, замерзлі рештки яких знайшли люди

1. Малюк шерстистого носорога, якого назвали Саша

Шерстисті носороги опанували простори Євразії від Атлантичного до Тихого океану. Ймовірно, що носороги жили ще 10 тисяч років тому. Проте вони, як і більшість мегафауни плейстоцену, вимерли.

Саша, якого знайшли у 2014 році на березі сибірської річки, являє собою гарно збережені у вічній мерзлоті залишки дитинчати шерстистого мамонта. Дослідники не знають, хлопчик це чи дівчинка. Помер мамонт 33 тисячі років тому.

Ймовірно, тварині було 3 – 4 роки на момент загибелі. Орієнтуючись на розмір рога, дослідники говорять, що це було вже не грудне немовля. Довжина тіла складала 1,5 метра, висота – 0,8 метра.

2. Бізон з вічної мерзлоти
Також відомий як юкагірський зубр, якого знайшли у Сибірі у 2011 році. Знахідка являє собою залишки зубра степового, який, ймовірно, помер від голоду. Тварини були пращурами сучасних зубрів.

Юкагірський зубр дуже гарно зберігся. В більшості випадків, залишки тварин «доходять» до нас фрагментованими. За тисячоліття історії їх знищує час або інші тварини. Проте ця тварина пролежала в землі 9 300 років та залишилася практично неушкодженою. Внутрішні органи, шкіра, мозок, сухожилля та кровоносні судини залишилися цілими.

Вчені, дослідивши його, зможуть краще зрозуміти, як еволюціонували та змінювалися зубри протягом тисячоліть.

3. Дитинча прадавніх коней

Знахідка являє собою дитинча вимерлого виду диких коней, який називається Equus caballus lenensis. Лоша знайшли у кратері Батагайка в Якутії. Вік мумії оцінюють у 30 – 40 тисяч років.

Маленькому жеребцеві було, на думку вчених, близько 2 місяців. Мумія на диво добре збереглася. Навіть шерсть в носі тварини лишилася на місці. Вчені продовжать досліджувати залишки, щоб краще зрозуміти різницю прадавніх тварин та сучасних коней, які населяють цей регіон.

4. Муміфікований представник сімейства котячих

Чоловік, шукаючи бивні мамонта в Якутії, натрапив на ще більш рідкісну знахідку – муміфіковані залишки тварини, яка була або дитинчам лева печерного, або дитинчам рисі.

Ймовірно, що кошеня померло через обвал стелі в лігві. Це забезпечило консервацію залишків в умовах вічної мерзлоти.

Дослідники поки не впевнені в тому, яка це саме тварина. Та схиляються, до думки, що це прадавня європейська рись. Якщо це так, то кошенятку було до 6 місяців на момент смерті.