Знайдений у 2011 році в Ізраїлі фрагмент людського черепа, ймовірно, належить невідомому раніше виду, який, схоже, мешкав на Землі принаймні 120 тисяч років тому.

Такого висновку дійшла міжнародна група вчених із дев’яти країн, інформує Thromadske.

Йдеться про людську стоянку Нешер Рамла, виявлену неподалік Тель-Авіва у 2010-2011 роках у кар’єрі для видобування вапняку. Там виявили десятки тисяч унікальних артефактів – приміром, кістку тварини з гравіюванням, імовірно, найстарішим у своєму роді. Ізраїльські археологи виявили на Нешер Рамлі сліди людської діяльності – знаряддя праці й рештки людей.

Протягом п’яти років група вчених під керівництвом Ісраеля Гершковича з Тель-Авівського університету аналізувала майже вцілілі фрагменти щелепи й черепа. Аналіз виявив, що вони, ймовірно, належали одній людині, що жила 120-140 тисяч років тому. Але що це була за людина, виявилося складнішим питанням.

Річ у тім, що щелепна кістка була масивна й нагадувала неандертальську. А кістки черепа були тоншими, подібними до тих, які мали давніші предки людини розумної, пояснює палеоантропологиня Тель-Авівського університету Гіла Мей.

Розкопки на стоянці Нешер Рамла, що неподалік Тель-Авіва, Ізраїль

Усе це дозволило Гершковичу й колегам припустити: рештки черепа належали представнику невідомого досі виду предків людини, неандертальця або їхнього «гібриду». Вид, який науковці назвали Nesher Ramla Homo, мав би мешкати на Землі десь між 400 і 120 тисячами років тому, а знайдені ними рештки належали одному з останніх представників.

У ці ж часові межі вписується й ще кілька знахідок, розташованих по всьому Леванту, розповіла палеоантропологиня Тель-Авівського університету Рашель Саріґ. Це дозволило авторам дослідження висунути сміливу теорію: Nesher Ramla Homo – це предки тих неандертальців, які з Близького Сходу вирушили до Азії та Європи.

Ідея вже зазнала критики – передусім тому, що знайдені поки рештки Nesher Ramla Homo надто пізні, щоб говорити про них як предків неандертальців. Та й виокремлення нового виду деякі науковці вважають поспішним.

«Це надмірне тлумачення викопних решток», – говорить Жан-Жак Хаблін з Інституту еволюційної антропології Макса Планка.