Команда марсіанського ровера Curiosity зробила відкриття: хмари, що з’являються там раніше, ніж звичайно, знаходяться на більшій висоті і складаються, судячи з усього, із замороженого вуглекислого газу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NASA.

«Якщо ви бачите мерехтливу хмару пастельних відтінків, це тому, що всі його частинки майже однакові за розміром. Зазвичай, таке відбувається відразу після того, як хмари сформувалися і збільшувалися з однаковою швидкістю», – цитує співробітника Інституту космічних наук в Боулдері Naked Science.

Марсіанські хмари в основному парять на висоті не більше 60 кілометрів і складаються з водяного льоду. На Червоній планеті рідко трапляються похмурі дні: хмари зазвичай низькі та зустрічаються в районі екватора в найхолоднішу пору року, коли Марс найбільш віддалений від світила по своїй витягнутій орбіті.Однак в 2019 році команда з Лабораторії реактивного руху NASA, що працює з марсоходом Curiosity, помітила хмари, що формуються над горою Шарп в кратері Гейл раніше, ніж очікувалося. Через два роки вченим вдалося не тільки знову поспостерігати це явище, а й отримати його знімки.

Тонкі хмари почали формуватися наприкінці січня, причому на висоті більш як 60 кілометрів. Їх заповнювали кристали льоду, які розсіювали світло від Сонця, в результаті чого хмари нібито переливалися. Оскільки вони знаходилися вище, ніж зазвичай, фахівці припустили, що хмари складаються не з водяного льоду, а із замороженого вуглекислого газу (сухий лід).Щоб точно сказати, які з недавніх зображень Curiosity відобразили хмари з водяного льоду, а які – з сухого, піде якийсь час і нові кольорові знімки з камери марсохода. Вони покажуть кристалічне мерехтіння хмар і визначать їхню висоту: коли Сонце знаходиться вище рівня хмар, кристали сухого льоду сяють найяскравішим світлом, а коли світило опускається нижче, вони втрачають частину блиску.