Світ вражає: Сиваш, Синевир та Амазонія: 7 дивних фактів про світові водно-болотяні угіддя
Чим людство завдячує болотам и чому їх треба захищати, а не знищувати?
Водно-болотяні угіддя або ветленди – це суша, що тимчасово або постійно покрита водою. Це екосистеми, де вода є головним фактором, що визначає середовище і відповідно рослинний та тваринний світ, пише Ольга Денищик для Вокруг Света. Ветленди включають природні екосистеми: озера, ріки із дельтами, болота, мангрові ліси, торф’яники, коралові рифи, прибережну зону морів та океанів. Важливою умовою є глибина не більше 6 метрів. Тобто весь Сиваш – це ветленди, а ось в Азовському морі так можна назвати лише прибережну зона, тому що середня глибина моря – 8 метрів.
Є штучні ветленди: рисові чеки, водосховища, пруди.
Ветленди продовжують годувати велику частину людства, особливо в Азії, населення якої залежать від рису і прісноводної риби. В Бангладеш, де 50% країни – це ветленди, говорять, що рис і риба – і ось вам бангладешець.
There is no free lunch (не буває безкоштовного обіду) – говорить один із законів екології, і платою за зруйновані ветленди є зменшення кількості води у річках, зменшення кількості риби, зниження якості води, збільшення інтенсивності природних катаклізмів: повіней, циклонів, цунамі для яких ветленди були природними перепонами.
Тварини і рослини зникають у прісноводних екосистемах скоріше, ніж у всіх інших. Не дивно, бо з 1700 року наш блакитний глобус втратив 87% ветлендів! На них були збудовані міста (Амстердам! Амстердам!), які осушувались та перетворювались на сільсько-господарські угіддя через видобуток торфу. Протягом століть збирались живі істоти для продажу туристам (знамениті коралові намиста наших прабабусь).
7 фактів про водно-болотяні угіддя, котрі вас можуть здивувати:
1. В басейні Амазонки через день відкривають новий вид тварини чи рослини. Нещодавно було відкрито новий вид прісноводного дельфіну!
2. Ветленди міжнародного значення реєструються та охороняються Рамсарською конвенцією. Наразі в Україні існує 39 Рамсарських угіддь, загальним розміром у 786 321 га (35 Амстердамів!!).
3. Найменше із Рамсарських угідь України – це озеро Синевир – 29 гектарів, найбільше – Східний Сиваш – 165 000 гектарів.
4. В Україні WWF проводить роботи по відновленню водно-болотних угідь (відновлення островів Єрмаков, Малий Татару та озера Катлабух).
5. По території України проходить південна межа північних оліготрофних боліт. Оліготрофи — це рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Назва походить від давньогрецьких слів ὀλίγος — «незначний» і τροφή — «живлення». Оліготрофні болота утворюються за рахунок винятково дощових опадів, а оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, то і рослини там можуть рости тільки специфічні. Як дізнатися, що болото оліготрофне? Не науково кажучи, це там, де росте журавлина, що витримує низьку якість бідного на мінеральні речовини ґрунту.
6. В Україні продовжують функціонувати меліоративні системи, що дренажують землі, які вже не використовуються людиною тривалий час. Тим самим, марно виснажуються ветланди.
7. В Україні торфовища із товщиною торфу більше ніж 0.7 метри у минулому займали приблизно 1,200,000 га, а зараз залишилось трохи більше половини – 639,500 га.
Водно-болотяні угіддя або ветленди – це суша, що тимчасово або постійно покрита водою. Це екосистеми, де вода є головним фактором, що визначає середовище і відповідно рослинний та тваринний світ, пише Ольга Денищик для Вокруг Света. Ветленди включають природні екосистеми: озера, ріки із дельтами, болота, мангрові ліси, торф’яники, коралові рифи, прибережну зону морів та океанів. Важливою умовою є глибина не більше 6 метрів. Тобто весь Сиваш – це ветленди, а ось в Азовському морі так можна назвати лише прибережну зона, тому що середня глибина моря – 8 метрів.
Є штучні ветленди: рисові чеки, водосховища, пруди.
Ветленди продовжують годувати велику частину людства, особливо в Азії, населення якої залежать від рису і прісноводної риби. В Бангладеш, де 50% країни – це ветленди, говорять, що рис і риба – і ось вам бангладешець.
There is no free lunch (не буває безкоштовного обіду) – говорить один із законів екології, і платою за зруйновані ветленди є зменшення кількості води у річках, зменшення кількості риби, зниження якості води, збільшення інтенсивності природних катаклізмів: повіней, циклонів, цунамі для яких ветленди були природними перепонами.
Тварини і рослини зникають у прісноводних екосистемах скоріше, ніж у всіх інших. Не дивно, бо з 1700 року наш блакитний глобус втратив 87% ветлендів! На них були збудовані міста (Амстердам! Амстердам!), які осушувались та перетворювались на сільсько-господарські угіддя через видобуток торфу. Протягом століть збирались живі істоти для продажу туристам (знамениті коралові намиста наших прабабусь).
7 фактів про водно-болотяні угіддя, котрі вас можуть здивувати:
1. В басейні Амазонки через день відкривають новий вид тварини чи рослини. Нещодавно було відкрито новий вид прісноводного дельфіну!
2. Ветленди міжнародного значення реєструються та охороняються Рамсарською конвенцією. Наразі в Україні існує 39 Рамсарських угіддь, загальним розміром у 786 321 га (35 Амстердамів!!).
3. Найменше із Рамсарських угідь України – це озеро Синевир – 29 гектарів, найбільше – Східний Сиваш – 165 000 гектарів.
4. В Україні WWF проводить роботи по відновленню водно-болотних угідь (відновлення островів Єрмаков, Малий Татару та озера Катлабух).
5. По території України проходить південна межа північних оліготрофних боліт. Оліготрофи — це рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Назва походить від давньогрецьких слів ὀλίγος — «незначний» і τροφή — «живлення». Оліготрофні болота утворюються за рахунок винятково дощових опадів, а оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, то і рослини там можуть рости тільки специфічні. Як дізнатися, що болото оліготрофне? Не науково кажучи, це там, де росте журавлина, що витримує низьку якість бідного на мінеральні речовини ґрунту.
6. В Україні продовжують функціонувати меліоративні системи, що дренажують землі, які вже не використовуються людиною тривалий час. Тим самим, марно виснажуються ветланди.
7. В Україні торфовища із товщиною торфу більше ніж 0.7 метри у минулому займали приблизно 1,200,000 га, а зараз залишилось трохи більше половини – 639,500 га.
Коментарів: 0
У Китаї представили робота-гуманоїда з реалістичним обличчям
Сьогодні 00:28
Сьогодні 00:28
Пошта Данії доставить останній лист після 400 років роботи
Сьогодні 00:11
Сьогодні 00:11
В Індії поїзд зіткнувся зі стадом слонів: декілька тварин загинули
21 Грудня 2025 23:31
21 Грудня 2025 23:31
Волинянин під час СЗЧ скоїв крадіжку і зірвав коноплі. Рішення суду
21 Грудня 2025 23:02
21 Грудня 2025 23:02
У США вперше запустили в космос людину у кріслі колісному
21 Грудня 2025 22:33
21 Грудня 2025 22:33
Отримала численні травми: водій, який у Луцьку збив жінку, відбувся штрафом у 850 грн
21 Грудня 2025 22:05
21 Грудня 2025 22:05
У Румунії відкриють другий логістичний хаб НАТО для підтримки України
21 Грудня 2025 21:36
21 Грудня 2025 21:36
Спіймали в сусідньому дворі: у Луцьку нетвереза водійка врізалася у припарковане авто
21 Грудня 2025 21:08
21 Грудня 2025 21:08
У Луцьку чоловік викрав авто і влетів у маршрутку
21 Грудня 2025 20:39
21 Грудня 2025 20:39
Одна людина загинула, двоє травмовані: водію дали іспитовий строк за ДТП на Волині
21 Грудня 2025 20:12
21 Грудня 2025 20:12





Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.