У Бразилії дельфіни і люди можуть рибалити разом, і у таких тварин з'являється «акцент» - унікальні особливості свисту.

У деяких регіонах Бразилії люди і дельфіни живуть в дивовижному зв'язку: рибалки чекають з сітками напоготові в човнах і стоячи біля берега, поки їх хвостаті помічники - афаліни - не виганяють здобич до них. У каламутній воді люди не здатні нічого розгледіти, і також очікують сигналу дельфінів, коли настане пора витягувати сітки. Такий союз допомагає рибалкам виловлювати численну і велику здобич. Мабуть, ту ж вигоду отримують з партнерства і дельфіни, отримуючи легку, дезорієнтувати сітками та загоном рибу, передає Naked-science.

На такі відносини, проте, йдуть далеко не всі місцеві афаліни, а лише представники строго визначених, не надто численних зграй. Команда морського біолога з бразильського Федерального університету Санта-Катаріна Фабіо Даура-Йорга (Fábio Daura-Jorge) вирішила з'ясувати, в чому полягають особливості цих кооперативних груп. Результати своєї роботи вчені представили в статті, опублікованій в журналі Ethology.

Автори вели запис звукових сигналів, якими користувалися ті та інші афаліни, взаємодіючи як один з одним, так і з людьми. Свистки і клацання, які видавали тварини, що давно спілкуються з людиною, виявилися вельми характерні. У них, наприклад, помітно рідше використовувалися висхідні послідовності свистків - немов був своєрідний «акцент». У досить розвиненій «мові» дельфінів різних регіонів Землі є схожі «регіональні акценти». Тому особливості «мови» кооперативних груп виявилися такими цікавими.

Автори помітили, що характер їх свистків не змінювався в залежності від того, полювала група самостійно, або ж спільно з людьми. Тому вчені припускають, що особливі «слова» у них можуть служити для позначення приналежності до цієї групи. Але, можливо, це просто «сленг», з використанням деяких «слів», характерних саме для таких груп, які тісно спілкуються з людьми.