Світ вражає: У Лівані виявили «братські могили» хрестоносців: археологи відтворили картину їхнього останнього бою

Під час розкопок замку Святого Людовіка біля міста Сидон в Лівані археологи виявили дві братські могили з рештками щонайменше 25 молодих людей і хлопчиків-підлітків, які загинули під час хрестових походів.
Радіовуглецеве датування дозволяє припустити, що вони були європейцями, які перебували на Святій Землі в 12-13 століттях.
Про це повідомляє сайт Live Science.
Як відомо, хрестоносці вперше захопили замок Святого Людовіка, де відбувалися розкопки, відразу після Першого хрестового походу в 1 110 році. Сидон був ключовим стратегічним портом понад століття, але двічі був зруйнований – спочатку частково мамлюками в 1 253 році, а потім монголами в 1 260 році.
Археологи проаналізували ДНК, а також природні радіоактивні ізотопи в зубах чоловіків, щоб підтвердити їхнє народження в Європі і час загибелі в 13 столітті.
На думку дослідників дуже ймовірно, що солдати загинули під час одного з цих боїв. На всіх кістках є колоті і різані рани від мечів і сокир, а також сліди травм від ударів тупих предметів.
Прикметно, що більше ран зафіксовано на спині, ніж спереду. Це дозволило археологам припустити, що багато хто з них зазнав нападу ззаду, можливо, коли вони втікали під час розгрому, а розподіл цих ударів дозволяє зробити висновок, що нападники були вершниками.
На деяких костях є поранення лезами ззаду на шиї - ознака того, що вони могли бути схоплені живими, перш ніж їм відітнули голови.
Пряжка ременя, знайдена серед кісток, вказує на те, що серед хрестоносців були франки родом з регіону, який включав в себе сучасні Бельгію і Францію.
Радіовуглецеве датування дозволяє припустити, що вони були європейцями, які перебували на Святій Землі в 12-13 століттях.
Про це повідомляє сайт Live Science.
Як відомо, хрестоносці вперше захопили замок Святого Людовіка, де відбувалися розкопки, відразу після Першого хрестового походу в 1 110 році. Сидон був ключовим стратегічним портом понад століття, але двічі був зруйнований – спочатку частково мамлюками в 1 253 році, а потім монголами в 1 260 році.
Археологи проаналізували ДНК, а також природні радіоактивні ізотопи в зубах чоловіків, щоб підтвердити їхнє народження в Європі і час загибелі в 13 столітті.
На думку дослідників дуже ймовірно, що солдати загинули під час одного з цих боїв. На всіх кістках є колоті і різані рани від мечів і сокир, а також сліди травм від ударів тупих предметів.
Прикметно, що більше ран зафіксовано на спині, ніж спереду. Це дозволило археологам припустити, що багато хто з них зазнав нападу ззаду, можливо, коли вони втікали під час розгрому, а розподіл цих ударів дозволяє зробити висновок, що нападники були вершниками.
На деяких костях є поранення лезами ззаду на шиї - ознака того, що вони могли бути схоплені живими, перш ніж їм відітнули голови.
Пряжка ременя, знайдена серед кісток, вказує на те, що серед хрестоносців були франки родом з регіону, який включав в себе сучасні Бельгію і Францію.

Коментарів: 0
Громада біля Луцька відремонтує дороги в двох селах
Сьогодні 07:17

Сьогодні 07:17
У селі на Волині тимчасово вимкнуть газ
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
У Північному морі виявили британський корабель, який потопили під час Першої світової війни
Сьогодні 00:22
Сьогодні 00:22
В Афганістані таліби заборонили салони краси: жінки змушені працювати підпільно
22 Липня 2025 23:38
22 Липня 2025 23:38
Син Байдена розкрив справжню причину провального виступу батька на дебатах
22 Липня 2025 23:18
22 Липня 2025 23:18
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.