В ході розкопок в печерному комплексі Дрімолен в ПАР вчені виявили частину черепа, що належить Homo erectus – давньому виду, який вважається предком сучасних людей.

Про це повідомляє Новое Время.

Вік знахідки показав, що Homo erectus (людина прямоходяча) існував на 150−200 тисяч років раніше, ніж вважалося раніше, підкреслили автори нової роботи з ПАР і Австралії.

Провідний автор роботи професор Енді Херріс сказав, що череп був зібраний з більш ніж 150 фрагментів, виявлених в основному кар’єрі Дрімолена, розташованому приблизно в 40 км на північ від Йоганнесбурга в Південній Африці. Ймовірно, предку людини було від двох до трьох років, коли він помер.

Херріс, археолог в Мельбурнському університеті Ла Троб, сказав, що «не може не підкреслити, як рідко» вдається знайти достатньо фрагментів, особливо з огляду на те, що черепа молодих Homo тонкі і крихкі.

«У цьому віці вони дуже схильні до пошкоджень. Це так захоплююче, тому що наше захоплення еволюцією людини пов’язано з тим, що це історія про нас, а коли ми повертаємося до таких далеких часів, це історія кожної людини, що живе на планеті. Група, в яку входив цей гомінід, могла бути джерелом всього людства сьогодні», – підкреслив учений.

Він сказав, що, хоча існує багато розбіжностей в галузі археології та еволюції людини, одна з причин значущості Homo erectus полягає в тому, що всі погодилися: «Це початок нас, це початок нашого роду».

До сих пір найдавнішими підтвердженими рештками Homo erectus були кістки віком 1,8 млн років, виявлені в Дманісі, Грузія. Аналіз нової знахідки показав, що їй у 2,04 млн років. Щоб визначити вік знахідки, вчені скористалися уран-свинцевим методом та методом електронного спінового резонансу і палеомагнетизму.

«До цієї знахідки ми завжди припускали, що Homo erectus походить зі Східної Африки. Але череп показує, що Homo erectus, один з наших прямих предків, можливо, прийшов з південної частини Африки. Це буде означати, що вони пізніше рушили на північ в Східну Африку», – говорить Стефані Бейкер з Університету Йоганнесбурга.

Енді Херріс сказав, що один з його аспірантів, які працюють з ним на місці розкопок, Річард Кертіс, знайшов фрагменти в 2015 році під час своїх перших розкопок. Спочатку Кертіс думав, що він виявив частини черепа бабуїна.

«Ми знаходимо багато бабуїнів, і ми думали, що і в цьому випадку було так само. Так було до тих пір, поки ми не очистили фрагменти, і мої колеги з Йоганнесбургського університету не стали збирати їх разом, і стало очевидно, що череп занадто великий і круглий, щоб бути бабуїном. Нам знадобилося п’ять років, щоб відновити, датувати і ідентифікувати череп», – підкреслив Енді Херріс.

Більш того, одна частина черепа була фактично виявлена археологами в 2007 році, але оскільки фрагмент був знайдений сам по собі і був дуже тонким, дослідники не визначили, що знайшли череп предка людини. Фрагмент був законсервований і залишався в сховище близько десяти років, поки команда Херріса не зрозуміла, що це був шматок їх черепа, який вони назвали DMH 134.