Унікальні собаки допомогли інуїтам (групі ескімосів, що живуть на півночі Північної Америки) підкорити важку місцевість північноамериканської Арктики.

До такого висновку дійшли вчені з Університету Оксфорда, проаналізувавши ДНК останків сотень тварин, повідомляє Ракурс.

Дослідження показало, що інуїти, мігруючи до Північної Америки з Сибіру через Берингову протоку, привезли із собою спеціалізованих собак замість того, щоб використовувати тварин, які вже проживали на континенті.

«Аналізуючи останки 391 собаки, ми можемо побачити, що інуїти привели з собою більш великих собак з пропорційно вужчим черепом, ніж ті, що вже були в Північній Америці», – зазначають дослідники.

На думку учених, ці собаки використовувалися для того, щоб тягнути санки, на яких пересувалися інуїти. Потім ці собаки поширилися по всій північноамериканській Арктиці.

Собаки інуїтів є прямими предками сучасних арктичних їздових собак, хоча їхній зовнішній вигляд з часом продовжував змінюватися.

«Археологічні дані свідчать про те, що до приїзду інуїтів до Північної Америки собачі санки були рідкістю. Собаки, привезені інуїтами, відрізнялися від інших собак північноамериканської Арктики і завдяки своїм особливостям допомагали громадам інуїтів процвітати в цих несприятливих умовах», - зазначають дослідники.

Інуїти були спеціалізованими мисливцями на морських ссавців і були більш рухливими, ніж інші групи людей, що жили в Арктиці. Вони долали величезні відстані по всьому регіону за допомогою собачих саней та водних суден.

Сьогодні ці їздові собаки, походження яких можна простежити до періоду міграції інуїтів, продовжують залишатися важливою частиною арктичних спільнот.