Хьюго де Бун і Коен Мееркерк – молодий дизайнерський дует з Роттердама, який нещодавно закінчив Willem de Kooning Academie, придумали незвичайне застосування для непроданих фруктів, які зазвичай викидаються магазинами на смітник або під утилізацію.

Молоді дизайнери зосередили свою увагу на розробці нових, екологічних матеріалів. Переоцінюючи цінність речей і усвідомлюючи відповідальність людини перед природою в сучасному суспільстві споживання, Коен і Хьюго вирішили створювати речі з мінімальним впливом на навколишній світ. Їхній вибір припав на такий звичний і багатофункціональний матеріал, як шкіра.

Що може бути практичніше, зручніше і красивіше шкіряних туфель або рокерскої «косухи»? Так, тисячі інших речей і матеріалів. Але шкіра, одержувана після вичинки шкір тварин – це міцний, гнучкий і довговічний матеріал, традиційний для людства. Але не зовсім відповідає сучасним принципам життя мільйонів людей, які дотримуються дбайливого ставлення до природи. Ці принципи поділяють і Х’ю з Коеном, тому вони вирішили створити такий матеріал, який буде гарним, практичним і відповідати принципам сталого розвитку (sustainable development). Наприклад, замінивши шкіру тварин на продукт переробки фруктів.

3,5 тонни непроданих фруктів – саме стільки кожен день віддають на утилізацію продавці найбільшого ринку в Роттердамі. Підрахувавши цю кількість і озираючись на токсичність виробництва натуральної шкіри, хлопці вирішили знайти новий підхід. Чому б тоді не робити шкіру з гнилих фруктів, а з неї не створювати дизайнерські речі і взуття?

Двоє друзів створили компанію Fruitleather і розробили технологію переробки фруктів в матеріал, який за своїми характеристиками нагадує натуральну шкіру. Технологію команда тримає в секреті, описуючи її так: для виробництва використовуються різні фрукти – манго, апельсини, нектарини, яблука. Непродані фрукти збираються на ринках, подрібнюються і варяться, щоб позбавиться від бактерій і запобігти гниттю. Після цього додається секретний інгредієнт, а суміш розливається на спеціальну поверхню і просушується. Виходить матеріал, який можна використовувати у виробництві меблів або одягу. Наприклад, кросівок, сумочок або лофтового меблів. Технологія дозволяє отримувати різні кольори і текстури.

Проект привернув увагу багатьох людей і ЗМІ, в тому числі виробників автомобільних сидінь, але команда в даний час зайнята тестуванням міцності матеріал та його водонепроникною здатністю .