Більша частина астероїдів, яка потрапляє в гравітаційне поле Землі, згорає в атмосфері.

Деякі з цих космічних тіл тимчасово стають супутниками, пише Gazeta.ua.

За результатами досліджень австралійських вчених, вогненна куля, яку спостерігали в небі над Австралією, була не просто астероїдом, а «мініМісяцем».

Таке явище науковці спостерігали в небі над Австралією 22 серпня 2016 року. Кулю зафіксували дуже детально завдяки шістьом камерам, які простягнулись на сотні кілометрів. Камери Desert Fireball Network дозволили зафіксувати її проліт з декількох точок і розрахувати траєкторію.

Команду дослідників очолив вчений-планетолог Патрік Шобер з Університету Кертіна в Австралії і вчені змогли визначити швидкість об’єкта, яка була повільною – 11 кілометрів на секунду або 6,8 миль на секунду і майже вертикальну траєкторію.

Така швидкість свідчить про те, що об’єкт обертався навколо Землі, а кут падіння виключає космічне сміття. Згідно з розрахунків команди, є 95-відсоткова ймовірність, що об’єкт був тимчасовим супутником Землі.

Ці об’єкти дуже цікаві. Відправка космічного корабля на астероїди забирає багато часу і коштів і вимагає досить великих відстаней. Якби астероїд просто трохи обертався навколо Землі, було б набагато легше дістатися до нього.

Відправити космічний корабель до скелі, яка вже вибухнула в атмосфері, неможливо. Ці боліди водночас можна вивчити, щоб спробувати з’ясувати, як і чому деякі астероїди потрапляють на орбіту Землі.

Скільки точно є «других місяців» на орбіті планети невідомо, бо більшість з цих об’єктів надзвичайно малі для того, щоб їх знайти. До метеора 2016 року вчені спостерігали лише два «других місяця», згорілих в атмосфері Землі – астероїд 2006 RH120, який перебував на орбіті з 2006 по 2007 рік, і ще одне небесне тіло, що потрапило в поле зору дослідників в січні 2014 року.