Сонце перейшло в незвично тихий період, в ході якого кількість плям, які виникають на його поверхні, надзвичайно мала.

Цей рівень активності настільки низький, що деякі вчені допускають початок «глибокого» сонячного мінімуму чи й навіть так званого «Великого мінімуму».

Як пише УНІАН, Великий мінімум востаннє спостерігався в 17 столітті й співпав з початком міні-льодовикового періоду. Видання пояснює, що Сонце проходить 11-річний цикл, впродовж якого його активність підвищується і падає.

Це пов’язано з посиленням і ослабленням магнітного поля зірки. Точка, коли активність найвища, називають сонячним максимумом. В цей час на поверхні Сонця з’являється більше плям. Під час сонячного мінімуму все відбувається навпаки. Востаннє максимум спостерігався в 2014 році.

В квітні минулого року вчені Націоналної адміністрації США з питань атмосфери й океанів передбачили, що майбутній сонячний мінімум буде схожим на попередній цикл.

В заяві фізик Space Systems Research Corp Лайза Аптон сказала, що під час наступного циклу буде тижневий максимум і «тривалий, глибокий мінімум». Однак, вона також додала, що поки «немає ознак» наближення Великого мінімуму, який ще називають мінімумом Маундера. Однак, цього року впродовж 104 днів на поверхні Сонця не з’являлося жодної нової плями. Для порівняння, за весь 2019 рік було 281 день без появи плям. Тож нинішній спад активності на Сонці говорить про початок мінімуму.

«Цього року Сонце впродовж 76% часу Сонце було чистим. За весь період космічної ери більша чистота спостерігалася лише раз. Минулого року, в 2019-му, цей показник становив 77%. Тож два роки поспіль без появи плям говорять про початок дуже глибокого сонячного мінімуму», – пояснили вчені SpaceWeather.com.

Професор космічної фізики Університету Рідінга у Великій Британії Мет’ю Овенс сказав Newsweek, що загалом у спаді активності на Сонці немає нічого нового. Але нинішній рівень спаду активності справді надзвичайний.

Мінімумом Маундера називають період з 1650 до 1715 року, коли сонячна активність була надзвичайно низькою. Його пов’язують з періодом глобального охолодження, коли температури на планеті були приблизно на один градус за Цельсієм нижчими, ніж перед початком промислової революції.