Бактерії, які живуть у нашому кишківнику відіграють важливу роль у травленні їжі.

Їхнє дослідження у часовому вимірі дозволяє зрозуміти, що їли стародавні люди та як змінювалася їхня дієта з часом, повідомляє 24 канал.

Щоб порівняти бактерії сучасних людей та людей давнини вчені Гарвардської школи медицини використали копроліти – скам’янілі фекалії. Вік обраних копролітів становив від 1 тисячі до 2 тисяч років. Належав він жителям південного заходу Сполучених Штатів Америки та Мексики.

Кого обрали для дослідження

Окрім копролітів зразки взяли у сучасних людей. Близько 800 зразків взяли у жителів сучасної Північної Америки та Європи. Третю групу зразків відібрали у відносно закритих громад Танзанії, Перу та Мексики.

Що дізналися вчені

Команді вчених вдалося виділити 498 бактеріальних геномів середньої та високої якості у копролітах. З них 40% не зустрічаються у сучасних людей. Це пояснюється тим, що у теперішніх умовах ми їмо відносно одноманітні злакові рослини. Відповідно це не потребує великого різноманіття бактерій у кишківнику.

У бактерій-симбіонтів стародавніх людей більш широко зустрічається фермент транспозаза, який сприяє обміну ДНК. Можливо, завдяки йому бактерії могли швидше адаптуватися до різноманітної їжі, яку вживали жителі Мезоамерики.

Водночас стародавні люди мають більше спільних бактерій із представниками сучасних закритих громад, аніж з представниками урбанізованих територій Америки та Європи.

Сучасні люди теж можуть «похвалитися» симбіонтами у кишківнику, яких мезоамериканці не мали. Мова йде про Akkermansia muciniphila, яку пов’язують з травленням м’яса та солодкої їжі. Ймовірно, ці бактерії відіграють певну роль у розвитку таких хвороб, як діабет та ожиріння.